Об’єднане братство не захиталося

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В САЛЬВАДОРІ

ЗРАНКУ 13 СІЧНЯ 2001 РОКУ ОБ 11.34 ЗЕМЛЕТРУС СИЛОЮ 7,6 БАЛА ЗА ШКАЛОЮ РІХТЕРА ЗАТРЯС ЦІЛОЮ КРАЇНОЮ САЛЬВАДОР. ПІДЗЕМНІ УДАРИ БУЛИ ВІДЧУТНІ З ПАНАМИ ДО МЕКСИКИ. МАБУТЬ, НІХТО НЕ ЗАБУДЕ, ЩО ВІН РОБИВ, КОЛИ ПОЧАЛИСЯ СТРУСИ.

«ПІСЛЯ найсильніших поштовхів ми підвели очі й побачили, що вершина гори розкололась і, здавалося, застигла на декілька секунд,— пригадує Міріам Кесада.— Донька вигукнула: «Мамо! Втікай! Втікай!» Тоді передня частина гори відкололась і ринула на них. У Лас-Колінасі, околиці міста Нуева-Сан-Сальвадора (колишнього Санта-Текла), землетрус забрав коло 500 життів і приблизно 300 будинків зрівняв із землею.

«Я саме вийшла з дому та стояла на автобусній зупинці, і раптом почався землетрус,— розповідає Роксана Санчес.— Коли струси припинились, я допомогла одній жінці підняти її сумки й  подумала: «Ліпше повернуся додому, бо рідні хвилюватимуться». Роксана завернула за ріг і побачила, що вулиця, на якій вона жила, різко закінчилась біля величезної купи землі. Її будинок зник!

Надання невідкладної допомоги

Всього у Сальвадорі понад 28 000 Свідків, і тисячі з них живуть у цій зоні стихійного лиха — території вздовж сальвадорського узбережжя. Незважаючи на те що вони самі ще не отямилися від нервового потрясіння, багато з них почало зосереджуватись на потребах інших. Маріо Суарес, який служить роз’їзним наглядачем Свідків Єгови в Санта-Теклі, розповідає: «Приблизно через годину після землетрусу до мене зателефонували і попросили допомогти. Декотрі християнські брати і сестри не могли вибратися з власних будинків. Було негайно організовано групу добровольців.

Ми думали, що, можливо, деякі стіни обвалились і потрібно лише розгребти уламки та зробити прохід, аби допомогти вибратися тим, хто потрапив у пастку. Але жоден з нас не уявляв собі, наскільки великим було лихо. Коли ми прибули на місце, то запиталися, де ті будинки. Ми не могли повірити, коли почули, що саме на них стоїмо! До другого поверху вони були зариті на 3 метри в землю. Ми не знали, що й думати!»

Пополудні приблизно 250 Свідків із сусідських зборів кинулись на допомогу. Лише мотиками, лопатами, пластмасовими ковшами та голими руками добровольці відчайдушно намагалися добратись до тих, хто залишився живим. Однак у Санта-Теклі було врятовано дуже мало людей. Серед сотень, що загинули,— задихнулись або ж їх роздусило під тоннами землі,— було п’ятеро Свідків Єгови.

Заходи з надання допомоги

По цілій країні збори Свідків Єгови почали надавати допомогу. У містах Комасаґуа, Осатлан, Санта-Елена, Сантьяго-де-Марія та Усулутан багато Свідків втратили свої домівки. Зали Царства і приватні помешкання служили пунктами прийому. «Ми отримали величезну допомогу,— каже роз’їзний наглядач Едвін Ернандес.— Брати привезли їжу, одяг, матраци, ліки і навіть готівку на похоронні витрати».

Комітет з надання допомоги, призначений місцевим філіалом Свідків Єгови, потурбувався, аби групи братів зі зборів, які менше постраждали, дбали про невідкладні потреби тих, хто зазнав більшої шкоди. Було сформовано робочі групи, що складалися  з 10—20 Свідків, і вони зайнялися необхідним ремонтом.

Крім того, Регіональні будівельні комітети Свідків Єгови, які зазвичай відповідають за будівництво Залів Царства, організували групи для спорудження тимчасового житла для тих, чиї будинки були повністю зруйновані. У Сальвадорі ціна на рифлене залізо швидко підскочила, тому філіал Свідків Єгови у Гватемалі щедро пожертвував велику кількість цього матеріалу. Пиломатеріал для спорудження каркасів надали філіали з США та Гондурасу.

Робота кипіла, а струси все продовжувались. Цілі поселення ночували на вулицях під брезентом і старими простирадлами. Усі перебували у нервовому напруженні. До 12 лютого всього було зафіксовано 3486 поштовхів після основного землетрусу.

Другий сильний землетрус

Тринадцятого лютого 2001 року о 8.22 ранку, через місяць після першого землетрусу, у центральній частині Сальвадору почався другий землетрус силою 6,6 бала за шкалою Ріхтера. Свідки Єгови знову почали швидко надавати допомогу. Старійшина, якого звали Ное Іраета, каже: «Кожен керівник книговивчення пішов шукати Свідків зі своєї групи, аби переконатися, що вони у безпеці».

Міста Сан-Вісенте, Кохутепеке з околицями зазнали великої шкоди. У руїнах лежали і такі містечка, як Сан-Педро-Нонуалько, Сан-Мігель-Тепесонтес і Сан-Хуан-Тепесонтес. У Канделарії (департамент Кускатлан), де майже все було зруйновано, розвалилась одна парафіяльна школа, внаслідок чого загинуло понад 20 дітей. Місцевий Свідок, на ім’я Сальвадор Трехо, пригадує: «Десь через годину я почув, як хтось з вулиці крикнув: «Брате Трехо!» Спершу я нічого не бачив через пил. Потім несподівано переді мною з’явились Свідки з Кохутепеке. Вони прийшли, щоб дізнатись, як ми почуваємось!»

Сусідні збори знову почали докладати зусиль, аби жертви другого землетрусу отримали речі першої необхідності. Вони наслідували приклад християн першого століття з Македонії, котрі благали, щоб їм дали привілей пожертвувати речі, хоча самі терпіли нестачу. Приміром, співвіруючі зі зборів у місті Сантьяго-Тексакванґосі, які зазнали величезних втрат під час першого землетрусу, приготували гарячу їжу, аби завезти її братам з сусіднього міста Сан-Мігель-Тепесонтеса.

 Загалом підраховано, що під час землетрусу в Сальвадорі загинуло понад 1200 осіб і ще вісім втратило життя у сусідній Гватемалі.

Немарні зусилля

Інші групи з надання допомоги оцінили те, що Свідки організували допомогу жертвам землетрусу. Група Державного комітету з надзвичайних ситуацій привезла продовольство у Зал Царства, котрий використовували як притулок. Представниця цієї групи, вигукнула: «З усіх притулків, які ми відвідали, це перший, де панує порядок. Вітаю вас!». Ніхто не товпився біля вантажівки, не штовхався, як в інших пунктах. У першу чергу пожертви одержували старші люди.

Свідки допомагали не лише співвіруючим. Наприклад, у Сан-Вісенте багато людей, що не були Свідками, знайшли притулок на території Залу Царства. «У Залі Царства Свідків Єгови,— сказала Реґіна Дуран де Каняс,— люди мають золоті серця. Вони відчиняли ворота і казали: «Заходьте!», і тому ми тут. Навіть уночі вони чергували і охороняли нас, коли ми спали».

 Забезпечення житлом

Після підрахування завданої шкоди у філіал було подано рекомендації щодо необхідного житла. Для тих, хто втратив свої помешкання, почали будувати тимчасові будинки. Також брати ремонтували доми, які зазнали лише часткових пошкоджень. Працьовиті, кваліфіковані будівельні бригади привернули до себе неабияку увагу, адже навіть сусіди виходили поспостерігати за їхньою працею.

Одна жінка подумала, що працівники були тією довгоочікуваною допомогою з міського управління, і почала скаржитись, що ніхто не приїхав допомогти їй розгрібати уламки. Тоді сусідські діти сказали їй: «Ні, пані, вони не з міського управління. Вони з Царства!» Інший чоловік, якого звали Мойсес Антоніо Діас, що не був Свідком, зауважив: «Приємно дивитися, як Свідки Єгови допомагають нужденним. Це дуже об’єднана організація і, Богу дякувати, вони готові допомогти нам, бідним людям. Я працював разом з ними та хочу і далі так робити».

Певна християнська сестра, котрій збудували тимчасове житло, зі сльозами на очах промовила: «Нам з чоловіком бракує слів, аби висловити вдячність — найперше Єгові, а також братам, які, навіть не знаючи нас, швидко приїхали на допомогу».

До середини квітня Свідки збудували для жертв землетрусу 567 тимчасових будинків. Крім того, майже 100 сімей отримали матеріали для ремонту пошкоджених домів. Як тільки нужденні сім’ї знову мали дах над головою, Свідки зосередили увагу на 92 Залах Царства, котрі потребували ремонту або відбудови.

Відбудова життів

Окрім відбудови житла, багато людей були особливо вдячні за зміцнення їхньої духовності та відновлення емоційної рівноваги.

«Струси не припинялися, тому за таких обставин бували моменти, коли нерви здавали. Але брати стали постійним джерелом тепла й підбадьорення,— каже Міріам, про яку йшлося раніше.— Що б ми робили без братів!»

Ніжна турбота Єгови через організаційні заходи у зборі в дивовижний спосіб додала духу жертвам землетрусу. У Комасаґуа перший землетрус пошкодив або зруйнував майже всі доми Свідків. Проте 12 Свідків з 17 взяли участь у повночасному служінні впродовж квітня й травня, а двоє Свідків з того часу є регулярними повночасними служителями.

Збори в департаменті Кускатлан — території, яка зазнала найбільшої шкоди через другий землетрус,— провели у березні спеціальний одноденний конгрес. Його відвідало 1535 чоловік, і 22 особи охрестилось. На здивування організаторів конгресу, хоча багато з присутніх втратили свої домівки, то, однак, пожертвували значну суму грошей для Залу конгресів.

Висловлюючи вдячність багатьох, один Свідок з Сан-Вісенте сказав: «У публікаціях я часто читав про те, як організація відгукується під час стихійних лих, але тепер побачив це на власні очі. Я сам відчув допомогу нашого братства. Це була справді християнська любов на ділі. Який же привілей бути частиною цього об’єднаного народу!»

[Ілюстрація на сторінці 23]

Зсув, спричинений землетрусом, поховав у Лас-Колінасі понад 300 будинків.

[Відомості про джерело]

Внизу на сторінках 23—25: з люб’язного дозволу El Diario de Hoy

[Ілюстрація на сторінці 24]

Жителі села використовували мотики, лопати й відра для рятувальних робіт.

[Відомості про джерело]

З люб’язного дозволу La Prensa Gráfica (photograph by Milton Flores/Alberto Morales/Félix Amaya)

[Ілюстрація на сторінці 25]

Руїни Залу Царства у Тепекойо.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Брати відразу спорудили притулок у Тепекойо, щоб проводити зібрання.

[Ілюстрації на сторінці 26]

Свідки швидко відремонтували Зали Царства і збудували понад 500 тимчасових будинків.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Вдячна одинока мати з донькою спостерігають за відбудовою свого пошкодженого будинку.