Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Інформація про перегляд телепередач у медичних картках?

Група педіатрів в Іспанії порадила, щоб у медичні картки дітей записувати інформацію про їхню звичку проводити час перед телевізором. Згідно з іспанською газетою «Діаріо медіко», лікарі хочуть знати, скільки годин щодня дитина-пацієнт дивиться телевізор, які програми і в якому товаристві. Для чого? Бо дослідження, проведене педіатрами, виявило, що звичка засиджуватися перед голубим екраном призводить до сидячого способу життя, підвищеної агресивності, нестримного бажання купляти речі, погіршення успішності в школі й викликає залежність від телевізора. В газеті говорилося: «Педіатри рекомендують батькам не ставити телевізор у дитячій спальні або там, де [діти] можуть без нагляду дивитися будь-які програми. До того ж недобре вмикати телевізор під час споживання їжі. Загалом батьки не повинні дозволяти дітям проводити коло екрана більше двох годин у день. А ще ліпше — навіть менше години».

Приріст населення Китаю

«Кількість населення Китаю зросла до 1,26 мільярда. Люди живуть там чимраз довше, здобувають ліпшу освіту й дедалі частіше втішаються вигодами міського життя»,— повідомляє abcNEWS.com. Згідно зі словами Джю Джешіна, директора Державного статистичного управління, з 1990 року населення збільшилось на 132,2 мільйона. Зниження темпу приросту — 1,07 відсотка щороку — пояснюється проведенням з кінця 1970-х років програм запобігання вагітності, які сприяють тому, щоб сім’ї мали лише одну дитину. Однак посадові особи стурбовані результатом дослідження 1999 року, яке виявило, що на кожних 100 дівчаток народилося 117 хлопчиків, можливо, внаслідок вибіркового аборту. У повідомленні зазначалось: «Соціологи побоюються, що через таке співвідношення зменшиться кількість наречених, посилиться проституція і зростуть випадки викрадання та продажу жінок тим, хто хоче одружитись».

«Підземний скарб»

Під керівництвом бразильського гідрогеолога Геральдо Кампоса дослідники завершили семилітній проект створення карти, на якій позначили найбільші резервуари ґрунтових вод у Південній Америці. Ґуаранський водоносний шар, що пролягає під частиною Бразилії, Уругваю, Парагваю і Аргентини, займає площу близько 1,2 мільйона квадратних кілометрів і утримує, за приблизними підрахунками, 40 000 кубічних кілометрів води. Згідно з повідомленням Глобального Екологічного Фонду, «цього запасу води вистачить, щоб забезпечувати нею все населення Бразилії протягом 3500 років». У майбутньому цей «підземний скарб» можна теж використовувати для боротьби з опустелюванням, а завдяки температурі води він може слугувати також альтернативним джерелом енергії. Позначивши на карті цей водоносний шар, дослідники сподіваються захистити його джерела від забруднення пестицидами та добривами.

Частішають випадки раку шкіри

Іспанське інформаційне агентство El Pais Digital повідомило, що надзвичайно зросла кількість хворих на меланому (найнебезпечніша форма раку шкіри). У середині XX століття меланома вражала одного з 1500 людей. У 2000 році ця цифра підскочила і становила 1 з 75 осіб, переважно через моду бути засмаглим. На конвенції Європейського товариства з питань онкології професор Д. Керквуд зазначив, що 40 відсотків випадків захворювання на меланому спричинено генетичними факторами, а позосталі 60 пов’язані з тривалим перебуванням на сонці. Найбільш вразливими є жінки віком 23—50 років. Пан Керквуд зазначив, що в дитинстві та юності у клітинах пігменту внаслідок сонячного випромінювання можуть відбутися зміни, хоча рак з’являється через багато років. «Шкіра «пам’ятає», що одержала сонячну радіацію»,— сказав Керквуд.

Поліетилен... з полісахаридів

Учені з Бразильського науково-дослідного інституту відкрили новий вид бактерій, які можуть перетворювати полісахариди у поліетилен. Відомі до того види поглинали і перероблювали полісахариди тільки тоді, коли їх розщеплювали на менші молекули, але «великий потенціал [нововиявленої бактерії] полягає у її спроможності перетворювати полісахариди негайно», каже інженер Карлос Россел. Об’ївшись, бактерії використовують надлишок полісахаридів, аби виробити крихітні частинки поліетилену, що підлягає біологічному розкладу. Вчені ж відокремлюють їх, використовуючи сольвент. Дослідники стверджують, що «один кілограм поліетилену можна отримати з трьох кілограмів полісахаридів», говориться у газеті «Естаду ді Сан-Паулу».

Марнування їжі

Японська газета «Майніті дейлі ньюс» повідомила: «Неймовірна кількість їжі марнується на весіллях та інших вечірках, які вимагають багато коштів». Державне дослідження щодо марнування їжі виявило: у хатньому господарстві втрачається в середньому 7,7 відсотка їжі, продавці переводять 1,1 відсотка і у ресторанах викидається 5,1 відсотка неприготовленої їжі. Однак «на розкішних вечірках зі шведським столом марнується аж 15,7 відсотка їжі», і майже 24 відсотки їжі, приготовленої для весільних бенкетів, «або залишається, або її викидають», сказано в газеті. Лише виробники продуктів харчування повідомляють, що «майже не марнують їжі».

Розпродаж знарядь тортур

«Торгівля знаряддями тортур зростає»,— зазначається у німецькій газеті «Зюдвест прессе». За повідомленням Міжнародної Амністії, організації з прав людини, 150 компаній по всьому світі нібито приєдналися до цієї жахливої торгівлі, у тому числі 30 з них у Німеччині і 97 — у США. Серед їхніх виробів є не лише кайдани та зубчасті наручники для пальців, але й високовольтні електрошокові прилади. Кажуть, що одна компанія у США пропонує ремені з дистанційним управлінням, які пропускають через тіло жертви електричні удари силою майже 50 000 вольт. Кати віддають перевагу таким розробленим за сучасними технологіями приладам, оскільки вони майже не залишають слідів на тілі жертви.

Павуки у снігу

Вивчаючи павуків-крабів (Misumena vatia), німецький науковець Петер Яґер з університету в Майнці «описав 50 нових різновидів, які процвітають у снігу і кризі Гімалаїв на висоті майже 3800 метрів,— говориться в газеті «Ейшіан ейдж».— Незважаючи на те що ці гігантські павуки-краби можуть сягати чотирьох сантиметрів завдовжки, вони не становлять жодної небезпеки для людини». Ці павуки ховаються у щілинах скель або під корою дерев і харчуються комахами, яких легко визначають завдяки чутливому слуху. Але як їм вдається не замерзати зимою? На відміну від своїх родичів, що живуть у теплому кліматі, гімалайські павуки споряджені «біологічним антифризом», говорить Яґер. За його словами, «у склад рідини їхнього тіла входять висококонцентровані спирти, завдяки чому вони виживають при температурах нижче нуля».

«Винюхати» хворобу

Перевірка нюху може допомогти визначити початкову стадію таких захворювань, як хвороба Паркінсона або хвороба Альцгаймера, повідомляє німецький науковий журнал «Природа і космос». На ранній стадії хвороби Паркінсона у людей погіршується нюх, що є найпоширенішим симптомом цієї недуги. Завдяки праці професора Ґерда Кобаля розробили практичний метод, як перевірити рівень погіршення нюху пацієнта. Тоді як більш очевидні симптоми хвороби Паркінсона, приміром тремтіння і негнучкість м’язів, з’являються на пізній стадії, порушення функції нюху визначають місяці і навіть роки раніше. Це можливе завдяки новорозробленому методу. Отже, пацієнт отримає лікування, яке може затримати розвиток цієї ще невиліковної хвороби.

Харчовий жир притуплює розумові здібності

У журналі «Нью саєнтист» повідомляється: «Жирне харчування може обтяжувати мозок, а також сприяти закупорюванню вінцевих артерій». Щоб зрозуміти, як харчування з високим вмістом жирів впливає на мозок, дослідники з Канади провели дослід «на одномісячних щурах, яких протягом чотирьох місяців годували продуктами, багатими на тваринний і рослинний жири». Іншій групі давали нежирну їжу. Потім перевірили здатність щурів з обидвох груп виконувати певні завдання. Які ж були результати? Щури, котрих годували надто жирними продуктами, «виконали їх набагато гірше, ніж щури з іншої групи». Дослідник Ґордон Винокур сказав: «Продукти з високим вмістом жирів спричиняють погіршення дієздатності фактично в усьому. Дивовижно, наскільки ослабли ці тварини». За повідомленням журналу, дослідники вважають, що «жир не дає мозку засвоювати глюкозу, можливо, перешкоджаючи дії інсуліну, який допомагає регулювати рівень цукру у крові».