Дивовижний світ живого

«Розмаїтість форм життя — гарантія нашого майбутнього. Від неї залежить і саме наше життя, і засоби для існування». (ПРОГРАМА ООН З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА)

ЗЕМЛЯ сповнена життя у всій його різноманітності. Вислів «біологічне різноманіття», або скорочено «біорозмаїття», об’єднує всіх представників живої природи: від найменшої бактерії до гігантської секвої, від дощового хробака до орла.

Усі ці форми життя є складовою частиною одного величезного взаємозалежного плетива, що також містить елементи неживого. Життя немислиме без світу неживого, наприклад без земної атмосфери, океанів, прісної води, каміння та ґрунту. Ця спільність життя називається біосферою, невід’ємною частиною якої є люди.

Біорозмаїття включає в себе усі бактерії та інші мікроорганізми. Багато з них, як відомо, відіграють важливу роль у хімічних процесах, завдяки яким функціонують екосистеми. Складовою біорозмаїття, або плетива життя, також є зелені рослини, які в процесі фотосинтезу виробляють кисень. Вони поглинають сонячну енергію й зберігають її у формі цукрів — основного джерела енергії для більшості форм життя.

Різноманітність гине

На жаль, хоч які чудові та різноманітні форми життя, чимало дослідників каже, що через людську діяльність багато видів починає з тривожною швидкістю зникати. Як же людина шкодить живому?

▪ Руйнування природного середовища. Це основна причина вимирання видів. А способів руйнування безліч: лісорозробки, гірничі роботи, вирубка дерев під пасовиська, а також будівництво дамб і автострад у місцях незайманої природи. Екосистеми зменшуються, і представники тваринного та рослинного світу втрачають засоби, необхідні для виживання. Природні середовища різних видів діляться на окремі острівці, руйнуються і цілковито знищуються. На шляхах міграції постають перешкоди. Зменшується генетична різноманітність. Місцеві популяції не можуть відновитися після хвороб та інших  ударів. Тому види один за одним поступово вимирають.

А зникнення певних видів іноді викликає ланцюгову реакцію, бо, коли одну частину плетива життя знищено, це впливає на інші частини. Знищення дуже важливих видів — наприклад комах-запилювачів — може вплинути на силу-силенну різних видів.

▪ Сторонні види. Коли людина впроваджує в екосистему новий вид, він може захопити ніші, які раніше займали місцеві види. Чужинець також здатний викликати в екосистемі такі зміни, що просто витіснить тубільні види, або ж, наприклад, занесе хвороби, до яких ті не мають опірності. Особливо важко адаптуватися й вижити острівним мешканцям, оскільки вони довгий час існували в ізоляції і не стикалися з новими видами.

Типовий приклад цього — «водорість-убивця» Caulerpa taxifolia, яка нищить інші види живих організмів у Середземному морі. Вона випадково потрапила у прибережні води Монако й тепер поширюється по морському дну. Водорість токсична, а її природні вороги невідомі. «Можливо, на наших очах починається екологічна катастрофа»,— говорить Александре Менеж, професор гідробіології з університету в Ніцці (Франція).

▪ Надмірне використання ресурсів. З цієї причини вже зникло кілька видів. Класичний випадок — мандрівний голуб. На початку XIX сторіччя це був найпоширеніший птах Північної Америки. Коли голуби мігрували,— а в зграях налічувалося понад мільярд птахів,— то на кілька днів затуляли сонце. Але під кінець XIX століття їх майже цілком вистріляли мисливці, а у вересні 1914 року останній мандрівний голуб помер у зоопарку в Цінціннаті. Американський бізон Великих рівнин теж мало не зник повністю з вини мисливців.

▪ Збільшення населення Землі. У середині XIX сторіччя на нашій планеті проживав мільярд людей. Через півтора століття кількість жителів Землі зросла до п’яти мільярдів. І люди захвилювалися, чи не забракне їм засобів для існування. Щороку людська популяція збільшується, а представники флори та фауни зникають, і то з тривожною швидкістю.

▪ Загроза глобального потепління. Згідно з Міжурядовою комісією з питань кліматичних змін, протягом цього сторіччя температура може зрости аж на 3,5 градуса за Цельсієм. А для деяких видів це виявиться надто швидким стрибком, і вони просто не матимуть шансу вижити. На думку дослідників, однією з основних причин смерті коралових рифів (притулку величезної кількості морських видів) є власне потепління води.

Науковці кажуть, що підвищення рівня моря на один метр може знищити значну частину прибережної зони заболочених ділянок, де вирує біорозмаїття. Дехто вважає, що глобальне потепління вплине на крижаний покрив Гренландії та  Антарктики. А якщо він розтане, може наступити екологічна катастрофа.

Масове вимирання видів

З якою швидкістю зникають види? На це запитання важко дати точну відповідь. Більшість того, що зникає, все ще залишається для вчених невідомим. Перш за все їм потрібно з’ясувати, скільки видів існує. За словами Джона Гарта, еколога з Каліфорнійського університету в Берклі, «на Землі налічується коло півтора мільйона видів, яким вже дали назву, але ми знаємо, що існує також багато невідомих нам видів, тож загальне число, очевидно, складає від 5 до 15 мільйонів». Дехто підіймає цю цифру до 50 мільйонів і більше. Визначити ж точне число просто неможливо, бо, як каже науковець Ентоні С. Дженетос, «більшість видів вимре ще перед тим, як їх опишуть і дадуть їм назву».

Сучасна наука лише почала розуміти складний екологічний механізм, завдяки якому природні системи злагоджено функціонують. Якщо люди не знають, скільки існує видів на землі, то як вони можуть збагнути складне плетиво життя й те, як на нього впливає вимирання видів? Як можуть передбачити, чим обернеться для системи, котра підтримує життя на нашій планеті, зникнення живих організмів?

Коли науковці намагаються визначити швидкість зникання видів, їхні підрахунки, хоча й різняться, є зазвичай зовсім не втішними. «Протягом ста років на шляху до знищення може опинитися коло 50 відсотків представників флори й фауни Землі»,— говорить одна авторка. А Гарт дає ще похмуріший прогноз: «За підрахунками біологів, через знищення тропічних лісів половина або й більше видів живої природи зникне впродовж наступних 75 років».

У журналі «Нешнл джіоґрефік» на основі підрахунків Стюарта Пімма, науковця з Університету в Теннессі, зазначалося, що «із 10 000 існуючих нині видів птахів 11 відсотків — або 1100 видів — перебуває на межі зникнення. Дуже сумнівно, що більшість із цих 1100 видів переживе [XXI століття]». У цьому журналі також говорилось: «Група досвідчених ботаніків недавно повідомила, що зникнення загрожує восьмій частині рослин. «Така ситуація склалася не лише на островах чи у вологих тропічних лісах. І загроза нависла не тільки над птахами та великими ссавцями найбільш популярних видів,— каже Пімм.— Вона тяжить над усім живим нашої планети. (...) Вимирання є масовим і глобальним».

Чи потрібні нам усі ці види?

Але чи варто перейматися втратою різноманіття форм життя? Чи нам дійсно потрібна така розмаїтість видів? Багато шанованих фахівців наполягає на ствердній відповіді. Завдяки існуванню на землі багатства форм життя люди мають їжу, корисні хімічні речовини та багато всього іншого. А подумайте також про потенційну користь, яку можуть принести нам ще не відкриті види. Наприклад, за підрахунками, 120 із 150 найбільш поширених у США  ліків, що видаються за рецептом, виготовляють із натуральної сировини. Тож втративши земну флору, людство не матиме можливості винайти нові ліки й хімічні речовини. «Щоразу, коли зникає якийсь вид, ми втрачаємо альтернативу для майбутнього,— каже сер Джілліан Пренс, директор Королівських ботанічних садів у К’ю (Лондон).— Втрачаємо потенційні ліки від СНІДу або опірну вірусам культуру. Тому мусимо припинити йти цим згубним шляхом, і то не лише задля благополуччя планети, але з уваги на наші власні... потреби».

Природні екосистеми також виконують важливі функції, від яких залежать усі живі організми. Продукування кисню, очищення води, усунення забруднювальних речовин та запобігання ерозії ґрунтів — усе це важливі функції здорових екосистем.

 Комахи запилюють рослини. Жаби, риби й птахи поїдають шкідників; мідії та інші водяні організми очищають джерела води, а рослини й мікроорганізми формують ґрунти. Економічна вартість усіх цих функцій — величезна. За скромними підрахунками, користь, яку приносить біорозмаїття по цілому світі, вимірюється приблизно 3000 мільярдів доларів на рік, і то за цінами 1995 року.

Все ж, незважаючи на нашу залежність від різноманітних форм життя, здається, що світ перебуває в епіцентрі масового винищення, яке загрожує складному плетиву життя. Тепер, коли ми починаємо розуміти важливу роль біорозмаїття, люди спричиняють вимирання більшої кількості видів, ніж будь-коли раніше! Але чи в стані людина справитися з цією проблемою? Яке майбутнє чекає розмаїття флори й фауни Землі?

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 6]

Наскільки цінне життя?

Може здаватися, ніби з розмов про цінність біорозмаїття випливає, що про живі організми слід дбати лише доти, доки вони нам для чогось потрібні. Дехто вважає таке мислення вузькоглядним. Палеонтолог Найлс Елдрідж вказує на притаманну життю цінність: «Ми, люди, також цінуємо життя, що вирує довкола нас, за його невід’ємну вартість: захоплюємося чудовими, привабливими представниками флори й фауни, милуємося дивовижними куточками дикої природи. Щось всередині нас підказує, що ми пов’язані з цим світом живого і що кожна мить, проведена в єдності з природою, приносить нам внутрішній спокій і задоволення».

 [Ілюстрації на сторінці 7]

Списки Червоної книги

Списки Червоної книги публікує Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів — організація, яка визначає стан видів, котрим загрожує вимирання. Нижче подано кілька видів, що потрапили до цих списків у 2000 році.

Мандрівний альбатрос (Diomedea exulans)

Він є одним з 16 видів альбатросів, що перебувають під загрозою по цілому світі. Кажуть, що значна кількість їх тоне, випадково потрапивши на гачки для ярусного вилову риби.

[Відомості про джерело]

Photo by Tony Palliser

Тонкотіл немійський (Pygathrix nemaeus)

Ця симпатична азіатська мавпа — представник тонкотілих — проживає у південно-центральній частині В’єтнаму та деяких районах Лаосу. Вона перебуває під загрозою через руйнування місць її поширення і через полювання. Мавпу вбивають як задля м’яса, так і задля окремих частин тіла, котрі використовуються у традиційній медицині.

[Відомості про джерело]

Мавпа на сторінках 7 і 32: Photo by Bill Konstant

Корсиканський слимак (Helix ceratina)

Цей слимак, який водиться лише на 7-гектарній ділянці в передмісті Аяччо (південно-західне узбережжя Корсики), перебуває під серйозною загрозою вимирання. А причиною є будівництво аеропорту й доріг, що ведуть до пляжу.

[Відомості про джерело]

Photo by G. Falkner

Золота пагода (Mimetes chrysanthus)

Цю гарну квітку відкрили 1987 року на заході Капської провінції (ПАР). Постійну загрозу для рослини становлять часті пожежі та розмноження в її ареалі сторонніх видів.

[Відомості про джерело]

Photo by Craig Hilton-Taylor

Пилкорил дрібнозубий (Pristis microdon)

Ця риба, якій теж загрожує вимирання, водиться в Індійському океані та на заході Тихого океану, а також у прилеглих бухтах, гирлах річок та в самих річках. Через рибальство її кількість сильно зменшилась. Крім того, великої шкоди завдає зменшення й нищення її ареалу.

[Відомості про джерело]

Photo courtesy of Sun International Resorts, Inc.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 8]

Спустошення океанів

Багатство океанів, яке колись здавалося невичерпним, виявилось обмеженим. Ось що каже про розміри розбійницької експлуатації океанів палеонтолог Найлс Елдрідж в журналі «Природознавство» (англ.): «Сучасна техніка дозволяє проводити в морях та океанах настільки ефективне рибальство, що після нього величезні ділянки океанічного дна оголюються, подібно до лісу після суцільної вирубки. Але ця сама техніка призводить до жахливого марнотратства: щоразу, коли виймають сіті, коли проходить траулер, гинуть морські черепахи й тюлені, а також багато видів риби і безхребетних, які не мають промислової вартості».

У журналі «Нешнл джіоґрефік» про «сліди марнотратного вилову креветок» говорилося: «Уздовж узбережжя Мексиканської затоки [поблизу Техасу, США] задля одного кілограма креветок нищиться понад десять кілограмів інших морських створінь, і більшу частку складає молодняк риби». Цю небажану рибу й молюски називають випадковим уловом. Федеральний біолог з жалем сказав: «Відношення випадкового улову до бажаного становить у середньому приблизно чотири до одного». Не дивно, що наші океани перетворюються для багатьох видів, що зникають, на справжню бойню!

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 9]

Життя, що криється у лісі

У лісах нашої планети вирує життя. Окрім відомих нам видів, там є ще багато таких, які чекають на відкриття. Еколог Джон Гарт каже: «Вологі тропічні ліси займають менше двох відсотків площі нашої планети, але вони — єдина домівка принаймні для 50,— а дехто вважає, що навіть для 90,— відсотків видів усіх земних створінь. Остання цифра базується на припущенні, що велику частку ще не відкритих видів знайдуть власне у цих лісах, оскільки біологічні дослідження проводились там лише в окремих місцях. Але інші куточки нашої планети також недостатньо вивчені й, безперечно, містять багато видів, невідомих сьогоднішній науці. Одною з таких мало досліджених ділянок є ґрунти лісів, що ростуть у помірному кліматичному поясі,— наприклад вологі віковічні ліси вздовж тихоокеанського узбережжя на північному заході США».

Хто знає, які дивовижні чуда природи відкриє людина, коли врешті зможе дослідити життя, що криється в лісах?

[Ілюстрація на сторінці 5]

Мандрівний голуб, який уже цілком зник.

[Відомості про джерело]

U.S. Fish & Wildlife Service, Washington, D.C./Luther C. Goldman