Що принесе майбутнє?

ЛЮДИНА є лише фрагментом величезної картини життя. Усі створіння на Землі мають своє місце, яке вони отримали згідно з роллю, призначеною їм від Бога. У нас багато спільного з іншими формами життя — і передусім це сам дар життя. Тому чимало людей вважає зникнення якогось виду дуже серйозною втратою.

Науковець Ентоні С. Дженетос, пишучи для журналу «Наслідки» (англ.), зазначає: «Багато погодиться з тим, що ми, як суспільство, маємо етичну відповідальність дбати про придатність нашої планети для життя й бути добрими господарями її біологічного багатства як задля теперішнього, так і задля майбутнього добробуту людського роду. А це вимагає усвідомлення цінності біорозмаїття — того, що воно дає природі і нам самим — та пам’ятати про свій обов’язок зберегти його».

Що вже робиться?

Тривога, викликана по цілому світі втратою живих ресурсів, призвела до зустрічі представників урядів та інших установ, які розробили разом план Міжнародної конвенції про біорозмаїття. У цій всебічній угоді визнається, що збереження біорозмаїття — спільна турбота усіх людей.

Крім того, щоб посприяти ліпшому розумінню цінності біорозмаїття, біологи, екологи та інші науковці всього світу проголосили 2001/2002 рік Міжнародним роком спостереження за біорозмаїттям (IBOY). Даєна Волл, біолог з Державного університету в Колорадо, яка є головою  IBOY, каже: «Дослідження біорозмаїття виявиться дуже корисним, бо завдяки цьому відкриють нові гени та хімічні речовини, на основі котрих можна буде створити кращі ліки, поліпшити сільськогосподарські культури або відновити забруднені ґрунти». Пані Волл додає: «Але важливішим є те, що інформація про місце поширення нових видів, їхню роль у підтриманні справного функціонування екосистем і те, як ми можемо зберегти їх, просто необхідна для прийняття свідомих рішень щодо нашого суходолу, річок та океанів».

Потреба докорінних змін

Хоча робиться вже досить багато, все ж слід визнати, що людські зусилля зосереджені головним чином не на причинах проблеми, а радше на симптомах. За словами дослідників, людина сьогодні не може потішати себе тим, що має ще достатньо часу. Рут Патрік з Академії природничих наук у Філадельфії (Пенсільванія, США), розмірковуючи про те, що вона назвала «потенційним знищенням біорозмаїття», на закінчення сказала: «Не можна втрачати часу... Потрібно негайно вжити рішучих заходів». Щоб відвернути тенденцію сучасного вимирання видів, необхідно терміново змінити ставлення людини до нашої планети та живих організмів. І лише запобігати біді чи відшкодовувати уже вчинене — замало. «Тому проблему збереження біологічної різноманітності неможливо відокремити від серйозніших проблем соціального... розвитку»,— стверджує Інститут світових ресурсів.

А це показує, що без докорінних змін у людському суспільстві просто не обійтись. У книжці «Піклування про Землю» (англ.) зазначається, що розумне господарювання вимагає «зміни нинішніх принципів і норм, а також економіки та цілих суспільств загалом».

Біблія чітко показує, що люди просто не в стані здійснити такі зміни. В Єремії 10:23 сказано: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Приповістей 20:24). Історія постійно підтверджує правдивість біблійних слів. А через нехтування цією істиною ми переживаємо «тяжкі часи», про які говориться в 2 Тимофія 3:1—5. Ці вірші також виявляють, що причиною тяжких часів є неправильне мислення людей. Тому, поки люди не зміняться, будь-які розв’язання нинішніх проблем будуть у найліпшому випадку лише тимчасовими.

Всесвітньо відомий науковець д-р Джейн Ґудолл зазначила в своєму інтерв’ю, що знищення природного середовища «часто пов’язане з жадобою до наживи та духом матеріалізму, поширеного в індустріалізованому світі». А ботанік Пітер Рейвен, колишній секретар Національної академії наук США, застеріг, що «невігластво, байдужість, бідність і пожадливість породжують проблеми, які загрожують катастрофічно погіршити ситуацію на Землі». Тому декотрі з принципів, які слід змінити, пов’язані з егоїзмом, пожадливістю, невіглаством, недалекоглядністю й егоцентризмом.

Найліпший захист біорозмаїття

Зрозуміло, що Бог, який створив життя з усією його приголомшливою різноманітністю, по-справжньому цікавиться майбутнім свого творива. Біблія каже, що незабаром він почне діяти і «знищить тих, хто нищить землю» (Об’явлення 11:18).

Чи поверне Бог до життя організми, які вимерли через руйнування людиною землі? Якщо Творець схоче, щоб ті види тварин знову з’явилися на землі, то в майбутньому, безперечно, зможе їх ще раз створити. Те саме стосується зниклих рослин. Проте оскільки в Біблії нічого про це не написано, було б немудро робити якість власні припущення.

Але Боже правління обіцяє благословення для кожного живого створіння на Землі. «Хай веселиться земля,— каже псалмоспівець,— нехай гримить море й усе, що у нім, нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні» (Псалом 96:11, 12).