Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Брудні гроші

«Паперові гроші кишать бактеріями»,— говориться у канадській газеті «Ґлоб енд мейл». Згідно з нещодавнім дослідженням, проведеним у США, майже всі банкноти, що перебувають в обігу, заражені стрептококом, ентеробактеріями, псевдомонасом та іншими мікробами. Ці мікроорганізми, як говориться у газеті, «можуть бути небезпечними для осіб з ослабленою імунною системою, наприклад для хворобливих людей похилого віку або носіїв ВІЛ/СНІДу». На деяких банкнотах виявили ще небезпечніші бактерії. Дослідники, кажуть, що настав час провести буквальне «відмивання грошей». У Японії споживачі вже можуть отримати готівку з «чистих торговельних автоматів», що «видають єни, які були нагріті до 200°C. За цієї температури гине багато бактерій, але гроші залишаються непошкодженими». У газеті радиться обов’язково «мити руки» після того, як мали справу з грошима.

Світовий лідер молочного виробництва

Згідно з повідомленням газети «Гіндустан таймс» Індія є тепер лідером молочного виробництва. «Представники Інституту світового нагляду [у місті Вашингтоні], який займається проблемами довкілля, схвально відгукнулися про індійську молочну революцію,— говориться у статті.— З 1994 року молоко стало в Індії основним сільськогосподарським продуктом, а 1997 року ця країна навіть обігнала США й зайняла місце лідера молочного виробництва». У газеті наводяться слова Лестера Брауна, президента Інституту світового нагляду: «Дивовижним є те, що досягли цього, годуючи худобу не зерном, а побічними продуктами сільського господарства і тим, що залишалося після збору урожаю». Індія змогла збільшити джерело білка, не віддаючи худобі зерна, призначеного для людей».

Крик сов сповіщає про їхнє здоров’я

У журналі «Економіст» (англ.) говориться, що за криком сірої сови можна визначити стан її здоров’я. «Стівен Редпат з Великобританського центру екології і гідрології, а також його колеги проводили дослідження над 22 сірими совами в лісі Кілдер, що на півночі Англії». Дослідники «пускали запис крику немісцевого самця сови й визначали, за скільки часу їхні підопічні зреагують на виклик чужака». Сови, в крові яких було багато паразитів, реагували пізніше, а тим, що мали найбільше паразитів, на відповідь йшло вдвічі більше часу, ніж здоровим. Крім того, тон голосу більш заражених сов був нижчим. Але «сови, безперечно, зраджують свою таємницю цілком несвідомо», сказано в журналі.

Читати дітям дійсно корисно

«Якщо [діти] бачать, що мама з татом люблять читати, то намагаються наслідувати їх»,— говориться у польському щотижневику «Przyjaciółka». Як там зазначається, нині, коли діти проводять дедалі більше часу перед телевізором, дуже корисно навіть дворічним малюкам читати книжки, розглядати разом малюнки та пояснювати їх. Аби переконатися, чи дитина все розуміє, батьки можуть попросити її переказати те, про що вони тільки-но прочитали. «А якщо малюку раптом стане нудно... спробуйте оживити читання жвавими жестами й зміною інтонації». Батькам радиться довідатись, що дитині подобається, і розмовляти з нею на ці теми. «Розкажіть про ваші улюблені дитячі книжки й запропонуйте щось цікаве прочитати... Не припиняйте читати дітям, навіть коли вони вже можуть робити це самі»,— говориться в журналі.— Іноді треба лише прочитати кілька перших сторінок і дитина охоче продовжить сама».

Ушкоджені смакові цибулини

За підрахунками отоларинголога Ґіроші Томіта, щороку в Японії понад 140 000 чоловік, серед яких небувала кількість молоді, втрачають відчуття смаку. Хоча, як говориться у газеті «Дейлі іоміурі», причиною цього розладу можуть бути ліки або якісь захворювання, Томіта вважає, що коло 30 відсотків усіх випадків пов’язані з браком цинку — важливого мінералу, котрий міститься в нашому організмі у дуже незначній кількості. «Цинк,— зазначається в статті,— відіграє велику роль в утворенні нових клітин смакових цибулин, а його нестача з часом призводить до втрати чутливості». Сприяють виникненню проблеми неповноцінна їжа й продукти, піддані технологічній обробці, а також одноманітність раціону. У газеті пояснювалося, що «такі добавки, як фосфат, що містяться в багатьох продуктах-фабрикатах, виводять з організму цинк і перешкоджають його засвоєнню». Тим, хто не відчуває смаку їжі, Томіта радить вживати багаті на цинк продукти. До них належать устриці, дрібна риба й печінка. Томіта каже, що завдяки різноманітному й здоровому харчуванню можна відновити функцію смакових цибулин, але якщо понад шість місяців зволікати із лікуванням серйозного розладу, шансів цілком одужати стає менше.

Мечеті з’являються у США, як гриби після дощу

У газеті «Нью-Йорк таймс» говориться, що «за шість років кількість мечетей у США збільшилась майже на 25 відсотків і тепер їх налічується понад 1200», а це свідчить про ріст мусульманського населення в країні. За словами Джона Еспосіто, директора Центру мусульмансько-християнського взаєморозуміння, що при університеті в Джорджтауні, на сьогодні нараховується «коло чотирьох — шести мільйонів» мусульман. А згідно з нещодавнім вивченням, яке фінансували чотири американські ісламські організації, ця цифра може бути ще вищою. У кожному разі, Еспосіто вважає, що ріст населення продовжуватиметься, оскільки «постійно прибувають нові емігранти і багато мусульманських сімей багатодітні». «Через кілька десятиліть іслам стане другою за величиною релігією США». Вищецитована газета також повідомляє, що серед відвідувачів мечетей «переважають чоловіки і що віруючі належать до різних етнічних груп: третина з них із Південної Азії, 30 відсотків — афроамериканці і 25 відсотків — араби».

Хворі доми

Як зазначається в журналі «Нью саєнтист», «у домах Мельбурна [Австралія], збудованих менше як рік тому, рівень летких органічних сполук у 20 разів перевищував допустиму норму, рекомендовану Державною радою з питань охорони здоров’я і медичних досліджень». Одна з цих хімічних речовин — це формальдегід, «який викликає подразнення шкіри, а, можливо, навіть рак». Формальдегід потрапляє в повітря з таких будівельних матеріалів, як дошки для підлоги, та з меблів. З нового килимового покриття випаровується стирол — інший хімікат, який теж підозрюють у канцерогенності, «а фарби й розчинники виділяють різноманітні токсичні сполуки», зазначається в статті й додається: «Ці хімічні речовини, найправдоподібніше, не становлять серйозної загрози для здоров’я більшості людей. Але вони можуть викликати головний біль і шкідливо вплинути на невелику групу осіб з підвищеною чутливістю».

Пересіл на дорогах

Як повідомляє природничий журнал «Тер соваж», щозими, аби усунути сніг і лід з проїзної частини, на дороги Франції висипають від 400 тисяч до 1,4 мільйона тонн солі. Але «поступово стає очевидним, якої великої шкоди завдає ця сіль довкіллю». Вона нагромаджується у ґрунті й може забруднити підземні води, а також криниці, озера й ставки. Крім того, в радіусі 50 метрів від доріг сіль нищить тендітні рослини і руйнує кінцівки коріння дерев. А коли вона через коріння потрапляє в листки, то перешкоджає фотосинтезу. Якщо таке станеться кілька разів, дерево захворіє й загине. Страждають від солі і тварини, які виходять на дорогу, щоб полизати її. Вони або потрапляють під колеса машин, або вмирають, з’ївши нараз забагато солі. За певних умов через сіль також може утворитися небезпечна прозора льодяна кірка. Зазвичай засніженими дорогами водії їздять обережно, але, коли снігу немає, багато, не знаючи, що утворилася така кірка, дозволяють собі ризикувати. Тому фахівці наголошують: «Менше солі — більше користі».

Гроші стало легше витрачати

Як повідомляє газета «Калгарі гералд», завдяки передовій технології для багатьох канадців роблення покупок стало формою національних розваг, що тривають цілодобово і без жодних вихідних. «Можна безперервно купувати щось через Інтернет, торговий телевізійний канал, замовляти поштою товари з каталогу або одразу розплачуватися кредитною карткою». Картки з високим лімітом кредитування заохочують людей тратити надто багато грошей. Деякі кредитні картки мають додаткову принаду. Леррі Вуд, професор фінансів Калгарського університету, сказав: «Люди можуть розплатитися готівкою, але використовують кредитну картку, щоб отримати нагороду або набрати бали, бо думають, що готівкою будуть розплачуватися в кінці місяця. Закінчується все тим, що вони і гроші розпустять, і боргів на картці назбирають». Але Вуд вважає, що проблема насправді набагато серйозніша. На його думку, покупці, щоб утримати високий життєвий рівень, радше зайдуть у борги, ніж зменшать свої витрати. Згідно з Канадським статистичним дослідженням 1999 року, борги власників канадських кредитних карток загалом дорівнювали понад 14 мільярдам канадських доларів.