Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Що ми робимо з нашою їжею?

Що ми робимо з нашою їжею?

Що ми робимо з нашою їжею?

ВИДОЗМІНЮВАТИ харчові продукти — ідея не нова. Протягом історії людство набуло досвіду в галузі переробки харчів. Завдяки точним методам селекціонування з’явилося чимало нових видів культур, порід великої рогатої худоби та овець. Представник Управління з контролю за харчовими продуктами та ліками (США) заявив, що «майже всі продукти, які ви купуєте, змінено завдяки звичайній селекції».

Селекція — це не єдиний спосіб видозмінювати їжу. Харчова промисловість розробила багато методів збагачення та обробки продуктів з метою поліпшення аромату чи кольору або, щоб вони відповідали стандартам і добре зберігалися. Люди вже звикли до продуктів, оброблених у той чи інший спосіб.

Проте чимраз більше споживачів стурбовані тим, що́ тепер відбувається з нашою їжею. Чому? Дехто побоюється, що сучасні технології загрожують безпечності наших харчів. Чи такий страх виправданий? Розгляньмо три сфери, які викликають занепокоєння *.

Гормони й антибіотики

Починаючи з 1950-х років, у певних місцевостях до корму свійської птиці, свиней і худоби почали додавати маленькі дози антибіотиків. Це робиться, аби зменшити випадки захворювання тварин, особливо коли їх тримають разом в одному приміщенні. У деяких країнах для прискорення росту тварин до їхнього корму додають гормони. Кажуть, що гормони та антибіотики захищають від інфекцій і сприяють тому, що таке інтенсивне скотарство стає більш прибутковим, а це у свою чергу вигідно споживачам, оскільки тоді ціни на продукти невисокі.

Наразі все гаразд. Але чи м’ясо тварин, яких годують цими добавками, становить якусь небезпеку для споживача? За повідомленням Комісії європейських співтовариств з економічних та соціальних питань, існує ймовірність, що бактерії виявляться стійкими до антибіотиків і перейдуть до споживача. «Декотрі з цих бактерій, як-от сальмонела або Campylobacter jejuni, які передаються через ланцюг живлення, можуть бути безпосередньою причиною серйозних захворювань у людей»,— говориться в повідомленні. А якщо у ланцюг живлення потрапили не лише бактерії, а й залишки антибіотиків? Існують побоювання, що в результаті цього мікроби, які спричиняють хвороби у людей, можуть поступово розвинути опірність до антибіотиків.

А що сказати про м’ясо з вмістом гормональних препаратів? Професор з Мюнхена (Німеччина) д-р Гайнріх Карк зазначає: «Усі фахівці погоджуються в одному: м’ясо тварин, до корму яких додають гормони, нешкідливе для здоров’я за умови, що ці гормони застосовують, керуючись певними нормами». Однак, як повідомляє німецька газета «Вохе», «за останні 15 років дослідники так і не можуть дійти згоди» у питанні про безпечність м’яса тварин, яких годують гормонами. У Франції на запитання про використання гормонів була дана категорична відповідь: «Ні! Гормони не вживати!» Отже, зрозуміло: це питання ще далеко не вирішено.

Опромінені харчові продукти

Починаючи з 1916 року, коли у Швеції почали проводити досліди з продуктами, щонайменше 39 країн затвердили процедуру піддавати невеликій дозі опромінення такі харчові продукти, як картоплю, кукурудзу, м’ясо і фрукти. Для чого? Кажуть, що при радіаційній обробці гине більшість бактерій, комах і паразитів, внаслідок чого зменшується ризик заразитися хворобою, яку спричиняють харчові продукти. Завдяки цьому процесу також збільшується термін зберігання товару.

Звичайно, як твердять фахівці, найліпше споживати чисту і свіжу їжу. Але хто ж буде регулярно готувати зі свіжих продуктів? Згідно з журналом «Дослід» (англ.), пересічна людина витрачає «десять хвилин на сніданок і п’ятнадцять на обід і вечерю». Тому не дивно, що багато споживачів віддають перевагу продуктам, які вже приготовлені і мають довгий термін зберігання. Проте чи опромінені продукти безпечні?

У 1999 році Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала результати вивчення, яке проводила міжнародна комісія фахівців. Вони дійшли висновку, що опромінені продукти «безпечні й відповідають вимогам щодо харчування». Прихильники таких харчів прирівнюють радіаційну обробку продуктів до стерилізації медичних бинтів — що також роблять за допомогою опромінювання — або до проходу багажу через електронний аналізатор в аеропорту. Опоненти ж твердять, що опромінювання зменшує поживні властивості продуктів і може становити небезпеку, про яку ще не відомо.

Генетично модифіковані продукти

Генетики вже якийсь час можуть переміщати ген з ДНК одного організму в ДНК іншого у межах того самого виду. Проте сьогодні вони посуваються набагато далі. Наприклад, генетично змінюють полуницю й картоплю, вводячи їм ген з риби, внаслідок чого вони стають менш чутливі до низьких температур.

Існує багато за і проти щодо генетично модифікованої (ГМ) їжі *. Її прихильники кажуть, що легше передбачити й проконтролювати результати такої біотехнології, ніж традиційних методів селекції. Завдяки їй зросте урожай і зменшиться кількість тих, хто голодує. Але чи ГМ-культури безпечні для споживання?

Група вчених, які представляли академії з Англії і США, а також Бразилії, Китаю, Індії, Мексики та інших країн, що розвиваються, підготувала доповідь стосовно цього питання, опубліковану в липні 2000 року. Там зокрема говорилось: «Досі було вирощено понад 30 мільйонів гектарів трансгенних [ГМ] культур, і не виявлено жодних проблем зі здоров’ям, пов’язаних з їхнім безпосереднім споживанням або зі споживанням виготовлених з них виробів». У деяких регіонах ГМ-продукти вважаються такими ж безпечними, як і звичайна їжа.

Однак в інших місцевостях панує непевність. В Австрії, Великобританії та Франції дехто з недовірою ставиться до генетично модифікованої їжі. Один нідерландський політик сказав: «Існують певні харчі, яких ми просто не любимо». Критики ГМ-продуктів вказують також на етичні питання і можливу загрозу середовищу.

На думку деяких вчених, методи, за допомогою яких створюють ГМ-їжу, лише в процесі розвитку. Тому треба провести більше досліджень щодо її можливої небезпеки для здоров’я людини. Наприклад, Британська медична асоціація вважає, що генна інженерія принесе людству велику користь. А втім, її члени зазначають, що існують і певні негативні наслідки, як-от алергічна реакція на ГМ-продукти, що свідчить про «необхідність подальших досліджень».

Як робити зрівноважений вибір

У деяких країнах споживають аж 80 відсотків продуктів, які пройшли обробку. Часто до них додають різноманітні добавки, аби посилити або поліпшити аромат чи колір, а також щоб збільшити термін зберігання. В одному довіднику говориться, що «багато сучасних виробів, наприклад легкі закуски, низькокалорійні та вже готові до споживання продукти, неможливо приготувати без харчових добавок». І скоріше за все ці продукти містять генетично модифіковані компоненти.

Протягом років у сільському господарстві застосовують методи, котрі багато хто вважає шкідливими. Наприклад, вживання токсичних пестицидів. До того ж харчова промисловість вже якийсь час використовує добавки, які можуть викликати алергічну реакцію у певних споживачів. Чи становлять нові технології у харчовій промисловості більший ризик, ніж ці методи? Навіть фахівці не є одностайними щодо цього. По суті, у різних повідомленнях з’являються переконливі наукові аргументи, які підтримують одну або другу сторону, отже панують два протилежних погляди.

Оскільки багато людей вважають, що сьогодні важко уникнути продуктів, які пройшли технологічну обробку, або просто зосереджуються на важливіших для них справах, вони не переймаються тим питанням. Інші ж навпаки занадто стурбовані. Що ж робити, коли ви і ваша сім’я сумніваєтесь у безпечності харчових продуктів, які пройшли складну технологічну обробку? Існують практичні поради, які ви можете застосовувати. Декотрі з них розглядаються в наступній статті. Однак спершу було б мудро розвинути зрівноважений погляд на це питання.

Безпечна їжа, наче здоров’я. У наш час немає способів, щоб досягнути у цьому досконалості. Згідно з журналом «Природа і космос» (нім.), навіть людям, які надзвичайно ретельно вибирають і готують їжу, завжди доводиться йти на компроміс. Те, що благотворно впливає на одного, може зашкодити іншому. Чи ж не розсудливо було б розвивати зрівноважене ставлення та уникати крайнощів?

Звичайно, Біблія не говорить, як нам ставитись до продуктів, що пройшли сучасну складну технологічну обробку. Але вона навчає нас, яку рису слід розвивати, аби отримати допомогу в цій справі. У Филип’ян 4:5 сказано: «Ваша лагідність [«поміркованість», НС] хай буде відома всім людям». Поміркованість допомагає приймати зрівноважені рішення та уникати крайнощів. Вона стримуватиме нас від вказування іншим, що їм слід або не слід робити у цій справі. Ми також уникатимемо безглуздих дискусій, які спричиняють незгоди з тими, хто дотримується іншого погляду.

І все-таки треба визнати, що чимало шкідливих факторів, пов’язаних з їжею, є незаперечними. Що це за фактори і які запобіжні заходи ви можете вжити?

[Примітки]

^ абз. 4 Те, що ми їмо, значною мірою залежить від наших уподобань. «Пробудись!» не дає рекомендацій щодо споживання різних продуктів, про які тут йде мова, або утримування від них, хоч би які технології використовувались для їхнього приготування. Мета цих статей — познайомити читачів з відомими на сьогодні фактами.

[Ілюстрація на сторінці 4]

Чи на споживача впливають гормони й антибіотики, які додають до корму тварин?

[Ілюстрація на сторінці 6]

Було б розумно уважно читати інформацію на упаковці.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Регулярно купувати свіжі продукти набагато корисніше.