Як зробити їжу безпечнішою

ЧИ В ЇЖІ криється якась небезпека? Беручи до уваги деякі статистичні дані, можна дійти висновку, що так. Згідно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), щороку хвороби, спричинені харчовими продуктами, вражають близько 130 мільйонів людей у країнах, які входять до європейського регіону ВООЗ. Лише у Сполученому Королівстві 1998 року сталося понад 100 000 випадків харчового отруєння, від чого померло 200 чоловік. У США, за певними підрахунками, кожного року харчові продукти спричиняють 76 мільйонів випадків захворювань, з них 325 000 вимагають госпіталізації і 5000 закінчуються смертельно.

Отримати всесвітні дані щодо цього набагато важче. Проте ВООЗ інформує, що у 1998 році приблизно 2,2 мільйона осіб померло  від хвороб, що супроводжуються проносом, з них 1,8 мільйона — діти. У повідомленні зазначається: «Велика кількість цих захворювань була спричинена зараженою їжею та забрудненою питною водою».

Така статистика може приголомшувати. Але чи потрібно занадто перейматися безпечністю продуктів? Мабуть, ні. Розгляньте інший приклад. В Австралії щороку реєструють 4,2 мільйона випадків хвороб, викликаних харчовими продуктами, або близько 11 500 кожного дня! Вам може здаватися, що то величезна кількість. Але подивіться на це з іншого боку. Австралійці споживають їжу коло 20 мільярдів разів у рік; з них менше ніж одна п’ятдесята відсотка призводить до хвороб. Інакше кажучи, ризик захворіти через прийняття їжі насправді дуже малий.

Однак ризик все-таки існує, причому серйозний. Як же продукти викликають хворобу і що можна зробити, аби зменшити цей ризик?

Причини хвороб, викликаних харчовими продуктами

Через їжу може передаватися чимало захворювань — понад 200, говориться в публікації «Нові інфекційні хвороби»  (англ.). Але збудників цих хвороб небагато. За словами д-ра Ієна Свадліна, представника Міжнародної інформаційної служби з питань харчування, близько 90 відсотків усіх захворювань, викликаних харчовими продуктами, спричиняються «правдоподібно менше, ніж двома дюжинами» видів мікроорганізмів. Як же ці різноманітні хвороботворні агенти — віруси, бактерії, паразити, токсини тощо — потрапляють у продукти?

Д-р Свадлін наводить п’ять найпоширеніших шляхів забруднення харчових продуктів: «Використання заражених сирих продуктів; готування страв хворими людьми; невідповідне зберігання їжі, приготовленої за кілька годин до її споживання; перехресне зараження їжі протягом її приготування; недоварена або недостатньо підігріта страва». Хоч би яким похмурим видавався цей список, не все так погано. Більшість захворювань, спричинених харчовими продуктами можна легко відвернути. Про те, що зробити, аби їжа була безпечною, читайте інформацію в рамці на сторінках 8 і 9.

Зрівноважені рішення

Через різноманітні небезпеки та турботи щодо їжі дехто сьогодні вирішує купувати, готувати і споживати свіжі продукти. Якщо вам також це до вподоби, то пошукайте магазини та базари, де продають свіжі необроблені харчі. В одному пораднику для покупців сказано: «Щоб придбати дуже свіжі продукти та подивитися, як їх виробляють і з чого, багато споживачів купують їх відразу у виробників — на базарі [де продають свіжі продукти] або там, де безпосередньо виготовляють їжу». Це особливо стосується м’ясних виробів.

Також найліпше було б купувати місцеві  продукти під час сезону, оскільки тоді вони найсвіжіші. Однак у такому разі ви не матимете протягом року великого вибору фруктів та овочів.

Чи варто перейти на натуральні харчові продукти? Це справа особистого вибору. Існує чимало любителів натуральних продуктів, які мотивують свої уподобання тим, що не мають довіри до нових технологій у харчовій промисловості. Проте не кожен погоджується, що, відмовившись від мінеральних добрив, ми матимемо безпечнішу їжу.

Хоч би якій їжі ви віддавали перевагу, уважно перевіряйте, що купуєте. Один фахівець, слова якого наводились у тижневій газеті «Цайт», із сумом говорить: «Коли споживач вибирає продукти, він дивиться лише на ціни». Зважати на ціни добре, але варто також звертати увагу на перелік інгредієнтів. За певними підрахунками, у західних країнах майже половина покупців не читає на упаковках інформацію про склад продукту. Щоправда, у деяких місцевостях на упаковках не подають повної інформації. Але якщо ви бажаєте придбати безпечну їжу, робіть усе можливе, аби довідатись, які складники вона містить.

Будь-яке рішення у виборі харчів вимагає гнучкості, оскільки треба пристосовуватись до реальних умов вашої країни. Для багатьох людей у наші дні просто неможливо мати впевненість, що вони їдять лише ті продукти, які справді цілком безпечні. Це пов’язано з надто високою ціною, браком часу і багатьма іншими труднощами.

Чи все це викликає у вас песимістичний настрій? Такою є реальність. Однак існує добра новина — незабаром все зміниться на ліпше.

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 8, 9]

ЩО ВИ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ

▪ Миття. Перед приготуванням кожної страви неодмінно мийте руки гарячою водою з милом. Завжди мийте руки після користування туалетом, коли дбаєте про гігієну немовляти чи дитини (наприклад, змінюєте пелюшки, витираєте їй ніс), або коли торкаєтеся будь-якої тварини, у тому числі домашнього улюбленця. Після приготування кожної страви мийте все начиння, дошки для нарізування і кухонні столи гарячою водою з миючим засобом, особливо якщо маєте справу з сирим м’ясом, птицею чи морськими продуктами. У журналі «Тест» (англ.) радиться: «Аби позбутися комах і пестицидів, мийте фрукти та овочі у теплій воді». Дуже часто, щоб продукти були безпечними, треба їх чистити, лущити та обдати окропом. Верхнє листя салату й капусти знімайте та викидайте.

▪ Піддавайте продукти ретельній термічній обробці. Якщо їжу готувати при температурі понад 70°C — навіть протягом короткого часу — майже всі бактерії, віруси та паразити гинуть. Птицю треба готувати при ще вищій температурі — 80°C. Підігрівати їжу слід до температури 75°C або так, щоб вона була гарячою і парувала. Не їжте птицю, якщо всередині вона ще рожева, яйця з недовареним жовтком або білком, а також рибу, м’ясо якої після приготування є ще прозоре або погано відділяється від кісточок.

▪ Тримайте продукти окремо одні від одних. Коли купуєте, зберігаєте і готуєте їжу, завжди тримайте сире м’ясо, птицю або страви з риби окремо від інших продуктів. Подбайте, щоб їхній сік не змішувався та не капав і не стікав на інші продукти. Також ніколи не кладіть готову страву на тарілку, де раніше лежало сире м’ясо, риба чи птиця, поки її не помиєте гарячою водою з миючим засобом.

▪ Належно зберігайте й охолоджуйте продукти. Холодильник може запобігати появі небезпечних бактерій, але температура там має бути 4°C. Температура у морозильній камері повинна мати мінус 17°C. Продукти, які швидко псуються, потрібно ставити в холодильник у межах двох годин з моменту їхньої купівлі. Якщо страви ставите на стіл за деякий час перед обідом, накривайте їх, аби не приваблювати мух.

▪ Будьте обережні, коли їсте поза домом. За певними підрахунками, у декотрих розвинених країнах приблизно 60—80 відсотків хвороб, викликаних харчовими продуктами, спричинені стравами, які готують і купляють поза домом. Стежте, щоб кожен ресторан, де харчуєтесь, відповідав санітарним нормам, що вимагаються законом. Коли замовляєте м’ясо, перевіряйте, чи добре воно проварене. Якщо купляєте приготовлену їжу, споживайте її у межах двох годин з моменту купівлі. Коли минуло більше часу, розігрійте її до температури 75°C.

▪ Викидайте сумнівну їжу. Якщо сумніваєтесь в якості певних харчових продуктів, ліпше задля здоров’я позбутися їх. Щоправда, було б нерозумно марнувати добрі харчі. Але коли ви захворієте через зіпсуту їжу, то лікування може коштувати ще дорожче.

[Відомості про джерело]

— Взято здебільшого з Web-сайту Food Safety Tips, що надає Рада з питань технології безпечних харчових продуктів (США).