Релігійне переслідування в Грузії. Коли цьому буде кінець?

ВІД ЛАСКАВОГО БЕРЕГА Чорного моря до вкритих льодом Кавказьких гір розкинулася прекрасна Грузія. Густі ліси, швидкі річки та зелені долини прикрашають цю гірську країну, що лежить на стику Європи й Азії. Столиця Тбілісі — гомінке місто, де сучасні споруди стоять поряд із старожитніми архітектурними пам’ятками. Однак найбільша окраса Грузії — це люди, що уславились міцними сімейними узами і сердечною гостинністю.

З давніх часів грузинський народ зазнавав чужоземного гніту. Його країну завойовували римляни, перси, візантійці, араби, турки, монголи, росіяни та інші. За підрахунками, Тбілісі було зруйновано 29 разів *! І все ж грузини зберегли не тільки любов до життя, мистецтва, пісень і танців, але й репутацію толерантних людей.

На жаль, сказати так про всіх грузинів уже не можна. Протягом останніх двох років певна група людей заплямувала репутацію країни, влаштовуючи напади на сотні співгромадян. Юрби розлючених нападників б’ють ні в чому не винних чоловіків, жінок, дітей, навіть старших осіб та інвалідів. Погромники кидаються на свої жертви, нівечать їхні тіла й обличчя, розтинають шкіру на голові залізними прутами і палицями з цвяхами. Чому ж невинні громадяни Грузії зазнають таких жорстоких нападів? Тому що вони належать до християнської громади Свідків Єгови, яка існувала в Грузії вже тоді, коли більшості нападників ще не було на світі.

 Від обвинувачень до нападів

Хоча в Грузії гарантовано релігійну свободу, літературу Свідків Єгови часто конфісковують. У квітні 1999 року митники заявили, що літературу буде розмитнено тільки з дозволу патріарха, тобто глави Грузинської православної церкви *. Наступного місяця православну церкву знову згадали, цього разу в суді Ісані-Самгорського району. Туди депутат парламенту країни Ґурам Шарадзе, лідер політичного руху «Грузія понад усе!», подав позов з вимогою скасувати реєстрацію громад Свідків Єгови. Він обвинуватив Свідків у антинаціональній і небезпечній діяльності. Хто підтримав вимогу Шарадзе? До позову він долучив лист секретаря Католикоса-Патріарха усієї Грузії.

Двадцятого травня 1999 року Грузія підписала Європейську конвенцію про права людини і основні свободи і цим зобов’язалася виконувати її вимоги. У статті 10 Конвенції говориться: «Кожен має право на свободу вираження своїх поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання з боку державних органів і незалежно від державних кордонів». Чи з огляду на це право противники Свідків Єгови припинили намагання заборонити їхню релігійну літературу? Аж ніяк!

У своєму листі до голови митної служби за 21 червня 1999 року Патріарх усієї Грузії наполягав на тому, що «розповсюдження іноземної релігійної літератури слід заборонити». Крім того, офіційний представник Грузинської православної церкви Ґіорґій Андріадзе оголосив, що Свідки Єгови небезпечні і їх треба заборонити. Ці обвинувачення не пройшли без уваги. Релігійні фанатики, які і раніше спалювали літературу Свідків Єгови, тепер упевнились, що можуть безкарно нападати на самих Свідків. У неділю, 17 жовтня 1999 року, вони влаштували ще один напад.

Напади юрби залишаються без покарання

Цієї неділі приблизно 120 Свідків Єгови, що проживають у Тбілісі,— чоловіки, жінки і діти — зібралися на релігійну зустріч. Раптом колишній православний священик Василій Мкалавішвілі і 200 його поплічників увірвалися на місце зустрічі *. Вони оточили Свідків і стали бити їх палицями й залізними хрестами. Чотири нападники схопили одного Свідка за руки і шию. Голову рвучко смикнули додолу і почали голити волосся, а натовп тим часом злорадів приниженню цього чоловіка. Коли шалена юрба нарешті розійшлась, 16 Свідків потребували госпіталізації. Одному з них було зламано три ребра. Інший Свідок, 40-річна Паті, пізніше розповіла: «Вони кричали на мене, а один вдарив з усієї сили. Він бив по обличчі і очах. Я намагалась закрити лице руками. По пальцях збігала кров». Коли той нелюд перестав бити Паті, вона не бачила на ліве око. Досі її зір не відновився.

 У зв’язку з цим жорстоким нападом, який показали по телебаченню, виступив президент країни Едуард Шеварднадзе. Наступного дня він сказав: «Я засуджую те, що сталося і вважаю, що правоохоронні органи повинні розпочати кримінальну справу». Оскільки на відеоплівці видно, хто керував погромом і хто здійснював його, довести вину цих осіб досить легко. Однак минуло вже два роки, а жодного учасника нападу не засуджено.

Безкарність заохочує

Не дивно, що бездіяльність світської і клерикальної влади погромники розцінили як терпимість до насилля. Підігріті безкарністю, вони ще агресивніше стали грабувати й бити Свідків Єгови на вулицях, а також вдираючись у їхні доми і місця поклоніння. З жовтня 1999 року до серпня 2001 року задокументовано понад 80 нападів на Свідків Єгови, під час яких постраждало більше 1000 осіб. Однак 9 лютого 2001 року міський прокурор Тбілісі сказав журналістам, що розгляд справи Василія Мкалавішвілі «ще триває». На жаль, у час написання цієї статті органи влади Грузії і далі дозволяли противникам Свідків Єгови вчиняти злочини на ґрунті ненависті. (Дивіться інформацію в рамці «Напади юрби тривають»).

Як на ці події зреагувала поліція? Випуски новин і відеозаписи показують, що правоохоронці не тільки не перешкоджали нападам на Свідків Єгови, але й брали в них участь! Наприклад, 8 вересня 2000 року в місті  Зугдіді група поліцейських з кийками увірвалася на конгрес Свідків Єгови, де було присутньо 700 осіб. Очевидці розповіли, що поліцейські в масках «розпочали погром», побивши понад 50 Свідків. «Серце розривалося»,— так сказав власник ділянки, де проводився конгрес, коли пригадував спотворені жахом обличчя дітей, над головами яких вибухали холості протитанкові снаряди. Поліція вдерлася на ділянку і все спалила. І все ж досі нікого за це не покарано.

Оскільки цей огидний факт не є винятком (дивіться інформацію в рамці «Участь поліції»), 7 травня 2001 року Комітет ООН із заборони катування справедливо висловив занепокоєність «неодноразовими катуваннями та іншими актами жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання з боку правоохоронних органів Грузії, а також неспроможністю провести негайне безстороннє і докладне розслідування численних заяв про катування» *. Хоч Свідки Єгови подали в поліцію понад 400 скарг, однак злочинці, особи яких відомі, не були покарані! Народний захисник, або омбудсмен, обраний парламентом, стосовно цього сказав: «Права людини порушуються саме тими, хто зобов’язаний з огляду на свою професію захищати їх. Для них права людини існують лише на папері».

 Непорозуміння, викликане рішенням Верховного суду

Здається, ніби незаконних нападів юрби і поліції виявилось недостатньо, Верховний суд Грузії недавно виніс ухвалу, яка призвела до непорозуміння стосовно прав Свідків Єгови.

Розгляньмо пов’язану з цим рішенням інформацію. Політичний діяч Ґурам Шарадзе подав позов до суду з вимогою скасувати реєстрацію громад Свідків Єгови. Його позов було відхилено 29 лютого 2000 року. Однак Шарадзе подав апеляцію і виграв справу. Свідки Єгови у свою чергу звернулись до Верховного суду, який 22 лютого 2001 року виніс ухвалу проти Свідків, по суті, через юридичні формальності. Верховний суд пояснив, що, за Конституцією, релігійні конфесії повинні реєструватися згідно з публічним правом і відповідно до ще досі не прийнятого закону, який би встановлював процедуру  реєстрації релігійних організацій. Суд постановив, що за відсутності цього закону Свідків Єгови не можна зареєструвати іншим чином. Однак 15 інших об’єднань, які займаються релігійною діяльністю в Грузії, мають юридичну реєстрацію.

З приводу рішення Верховного суду міністр юстиції Грузії Міхел Саакашвілі сказав в інтерв’ю для телебачення: «Це рішення дуже сумнівне з юридичного погляду. Не думаю, що це найкраща сторінка в історії Верховного суду». Заступник голови юридичної комісії парламенту Грузії Зураб Адеішвілі заявив Кестонській службі новин, що його «дуже занепокоїла» постанова суду, оскільки «вона заохочує екстремістські сили нашої [Грузинської православної] церкви до придушення релігійних меншин». На жаль, занепокоєння Адеішвілі виправдалися. Через кілька днів після винесення ухвали суду, напади на Свідків Єгови поновилися. У 2001 році юрби, поліція та православні священики нападали на Свідків 27 лютого, 5 березня, 6 березня, 27 березня, 1 квітня, 7 квітня, 29 квітня, 30 квітня, 7 травня, 20 травня, 8 червня, 17 червня, 11 липня, 12 серпня, 28 і 30 вересня. І це ще не кінець.

У розпалі цієї нової хвилі переслідувань Верховний суд зробив незвичайний крок — став публічно пояснювати свою ухвалу і заявив: «На жаль, громадськість неправильно зрозуміла анулювання Верховним судом реєстрації Союзу Свідків Єгови... Коли законну реєстрацію відповідачів як юридичної особи згідно з приватним правом анулювали, їхнє право на свободу думки, совісті і віросповідання не було прямо чи посередньо порушено або обмежено. Їхня свобода змінювати вірування особисто чи разом з іншими, публічно чи приватно не обмежується... Судове рішення не обмежило право відповідача на погляди чи поширення поглядів і інформації. Воно не позбавляє права на мирні зібрання».

 Тисячі грузинів виступають проти переслідувань

Хоч ця заява Верховного суду не мала великого впливу на призвідників погромів, приємно зазначити, що тисячі громадян Грузії вже засудили безперервне переслідування. Починаючи з 8 січня 2001 року, Свідки Єгови розповсюджували петицію, в якій міститься заклик захистити їх від нападів юрби і віддати під суд учасників брутальних нападів на громадян Грузії. Протягом двох тижнів 133 375 дорослих мешканців зі всіх регіонів країни підписали цю петицію. Беручи до уваги те, що в Грузії лише 15 000 Свідків Єгови, переважна більшість тих, хто поставив свої підписи, мабуть, належать до Грузинської православної церкви. Але 22 січня 2001 року петиція зникла. Як це сталося?

Цього дня в кабінеті грузинського народного захисника Нани Девдаріані проводилась прес-конференція з приводу офіційного оприлюднення петиції. Раптом туди увірвався Василій Мкалавішвілі з десятьма поплічниками, які захопили 14 томів петиції. Представниця Кавказького інституту миру і демократії намагалась захистити документ, але нападники відштовхнули її. Поки Мкалавішвілі сипав лайкою, його поплічники відібрали в організаторів зустрічі 12 з 14 томів документа і зникли. Іноземний дипломат, побачивши, що діється, вигукнув: «Це просто неймовірно!» На щастя, 6 лютого петиція знову була у Свідків і 13 лютого 2001 року вони подали її президенту Грузії.

«За всіма актами цькування... буде порушено судові справи»

Свідки Єгови в Грузії і в усьому світі очікують, що грузинський президент вживе заходів, зважаючи на цю петицію. Адже ще раніше президент Шеварднадзе неодноразово засуджував переслідування Свідків Єгови. Наприклад, 18 жовтня 1999 року він назвав напади на Свідків Єгови «погромами», які «не можна терпіти». До члена Керівного органу Свідків Єгови президент Шеварднадзе написав 20 жовтня 2000 року: «Ми зробимо усе від нас залежне, щоб викорінити насильство». Далі він додав: «Запевняю вас, що грузинські органи влади і надалі непохитно захищатимуть права людини і свободу совісті». Потім, 2 листопада 2000 року, у листі до Організації з безпеки і співробітництва в Європі президент Шеварднадзе заявив: «Ця справа [про статус релігійних меншин у Грузії] також стала предметом серйозної уваги нашого народу й уряду». Він запевнив Комісію: «Щодо усіх актів цькування і фізичного насилля буде порушено судові справи і винні відповідатимуть перед законом».

Стривожені спостерігачі в Європі та інших частинах світу сподіваються, що рішучі слова президента Шеварднадзе невдовзі будуть втілені в життя. Тим часом Свідки Єгови по всьому світі продовжують молитися за своїх мужніх співвіруючих у Грузії, які не перестають служити Єгові попри жорстоке переслідування (Псалом 109:3, 4; Приповістей 15:29).

[Примітки]

[Вставка на сторінці 24]

«З приводу усіх актів цькування і фізичного насилля буде порушено судові справи і винні відповідатимуть згідно з законом» (Президент Грузії Едуард Шеварднадзе, 2 листопада 2000 року).

[Вставка на сторінці 24]

«Ми сподіваємось, що ця проблема [насилля стосовно релігійних меншин] буде вирішена і всі релігійні групи в Грузії матимуть повну свободу висловлювання своїх релігійних поглядів» (Давід Зумбадзе, старший радник посольства Грузії у Вашингтоні, США, 3 липня 2001 року).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 20]

НАПАДИ ЮРБИ ТРИВАЮТЬ

Через те що грузинські органи влади не засудили нападників, насилля над Свідками Єгови триває.

Наприклад, 22 січня 2001 року у Сванетіс-Убанському районі Тбілісі колишній православний священик Василій Мкалавішвілі і юрба під його проводом вдерлися на релігійне зібрання Свідків Єгови, де було присутньо 70 осіб. Їх били кулаками, ногами, дерев’яними та залізними хрестами. Один з нападників з такою силою вдарив мужчину-Свідка по голові великим дерев’яним хрестом, що відламав поперечку хреста. Декого затягували у темне приміщення, де жертву било кілька чоловіків. Літніх Свідків проганяли крізь стрій: їх били кулаками і хрестами. Двоє чоловіків погналися за 14-річним хлопцем і стали бити та копати його. Тридцятирічний нападник підійшов до 12-річного хлопця і з силою вдарив дитину по голові величезною грузинською Біблією. Один Свідок хотів втекти з дому, щоб покликати поліцію, але його піймали. Погромники били його по обличчю доти, доки в нього рот не наповнився кров’ю і він не почав блювати. Урешті-решт безжалісна юрба розійшлася. Нікого з кривдників не покарано.

Тридцятого квітня 2001 року прихильники Мкалавішвілі знову перервали релігійне зібрання того ж самого збору Свідків Єгови. Нападники витягали Свідків назовні і били палицями, з яких стирчали цвяхи. Свідку, на ім’я Тамаз, цими палицями розірвали праву руку, ліву кисть, ліву ступню і ліву щоку. Крім того, Тамазу потрібно було накласти п’ять швів, щоб закрити глибоку рану голови. Юрба також пограбувала дім, в якому проводилося зібрання, поламала меблі, електричне устаткування, розбила усі вікна. Потім на величезному вогнищі спалила літературу, надруковану Свідками Єгови. Сьомого червня 2001 року Організація нагляду за здійсненням прав людини офіційно звернулася за інформацією до міністра внутрішніх справ Грузії Кахи Тарґамадзе і Генерального прокурора Грузії Ґії Мепарішвілі щодо заходів, яких було вжито для порушення судової справи проти винних у цьому та інших недавніх нападах. Досі ніхто з нападників не покараний.

[Рамка на сторінці 21]

УЧАСТЬ ПОЛІЦІЇ

Шістнадцятого вересня 2000 року поліція міста Марнеулі перегородила дорогу, щоб не пропустити 19 автобусів зі Свідками Єгови на місце проведення конгресу. Біля одного з загороджень нападники почали жбурляти каміння в автобуси Свідків і попали одній жінці в голову. Кількох Свідків витягли з автобусів і стали бити, а інших грабували. У той же час поліція дала можливість вільно проїхати автобусам Мкалавішвілі з його людьми, які направлялися зруйнувати місце проведення конгресу. Юрба спалила півтори тонни релігійної літератури. Поліцейські також били Свідків.

Служба новин «Кавказька преса» повідомила, що Міністерство внутрішніх справ займеться розслідуванням цього нападу і вживе «відповідних заходів». У слідства були вагомі підстави обвинуватити злочинців. Стаття 25 Конституції Грузії гарантує право кожного на публічні зібрання. Але проти жодного нападника не було порушено судової справи. Як повідомила через п’ять місяців після нападу Кестонська служба новин, адвокат лідера політичного руху «Грузія понад усе!» Ґурама Шарадзе, визнала, що Шарадзе повпливав на органи влади в Марнеулі і Зугдіді, аби перешкодити проведенню двох конгресів Свідків Єгови.

[Рамка на сторінці 21]

КОНСТИТУЦІЯ ГРУЗІЇ ГАРАНТУЄ ЗАХИСТ

Конституція Грузії, прийнята 24 серпня 1995 року, гарантує свободу релігій і захист від жорстоких нападів. На це вказують витяги з цього документа:

Стаття 17. 1) Честь і гідність людини недоторкані. 2) Забороняються катування, нелюдське, жорстоке чи таке, що принижує честь і гідність, поводження або покарання.

Стаття 19. 1) Кожному гарантується свобода слова, думки, совісті, віросповідання та переконань. 2) Забороняється переслідування особи у зв’язку з застосуванням нею свободи слова, поглядів, віросповідання та переконань.

Стаття 24. 1) Кожен має право вільно отримувати і розповсюджувати інформацію, висловлювати і поширювати свої погляди усно, на письмі тощо.

Стаття 25. 1) Усі, крім осіб, що перебувають на службі у збройних силах, поліції і службі безпеки, мають право без попереднього дозволу збиратися публічно і без зброї як у приміщеннях, так і просто неба.

[Рамка на сторінці 22]

СВІТ СПОСТЕРІГАЄ

Як міжнародна спільнота ставиться до того, що Грузія не кладе край переслідуванням Свідків Єгови?

Уряди США і Великобританії спільно заявили: «Зібрання Свідків Єгови було перервано, над багатьма людьми знущалися, іншим не дали потрапити на зібрання. Посольства США і Великобританії дуже занепокоєні цим та попередніми серйозними порушеннями закону стосовно тих, хто користується своїм правом на релігійну свободу в Грузії... Ми закликаємо уряд Грузії дослідити ці інциденти та пильно стежити за тим, щоб поважалися релігійні права усіх громадян».

Голова парламентської делегації в комітеті із співробітництва Європейського союзу і Грузії Урсула Шляйхер сказала: «Від імені Європейської парламентської делегації хочу висловити тривогу з приводу останнього інциденту — ряду брутальних нападів на журналістів, діячів сфери захисту прав людини і Свідків Єгови... Я вважаю такого роду вчинки обурливим наступом на основні права людини, захищати які Грузія зобов’язалась, підписавши Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод».

Стосовно нападів на Свідків Єгови Організація з безпеки і співробітництва в Європі звернулась до президента Шеварднадзе з такими словами: «Останні події викликають глибоке занепокоєння і побоювання того, що ситуація в Грузії виходить з-під контролю. Якщо нічого не зробити, особи, агресивно настроєні до релігійних меншин, з ще більшим запалом чинитимуть напади і далі. Ми сподіваємось, що ви, як керівник держави, будете прикладом для громадськості та службовців Грузії і чітко, авторитетно донесете до них два таких пункти: хоч би яким було чиєсь ставлення до інших релігій, неприпустимо вдаватися до будь-яких форм насилля стосовно людей, які їх сповідують; а ті, хто бере участь в актах насилля — особливо поліцейські, які або сприяють, або самі долучаються до таких ганебних дій,— будуть переслідуватися з усією суворістю закону». Цитований лист підписали сім членів конгресу США.

Співголова Організації з безпеки і співробітництва в Європі, конгресмен США Крістофер Сміт висловився так: «Чому Грузія не захищає свободу релігій і права людини, адже саме це вона зобов’язалась робити?.. Спалення літератури повністю суперечить Гельсінській угоді і нагадує декотрим членам нашої Комісії про спалення книжок, які відбувались у часи нацистів».

Виконуючий обов’язки заступника директора відділення Організації нагляду за здійсненням прав людини в Європі і Центральній Азії написала: «Організація нагляду за здійсненням прав людини глибоко занепокоєна тим, що акти насилля можуть повторюватися, оскільки грузинський уряд у цілому ряді випадків не притягував до відповідальності винуватців брутальних нападів на представників релігійних меншин. Ми настійно закликаємо вас негайно припинити напади і віддати винних до суду».

Світ спостерігає. Чи виконуватиме Грузія свої міжнародні зобов’язання? Від цього залежить її репутація.

[Рамка на сторінці 23]

АПЕЛЯЦІЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ

Двадцять дев’ятого червня 2001 року Свідки Єгови подали заяву у Європейський суд з прав людини, в якій висловлено офіційний протест щодо бездіяльності грузинських правоохоронних органів. Через кілька днів, 2 липня 2001 року, надійшла відповідь Європейського суду. Реєстратор суду написав, що, на думку голови Судової палати, ця справа «повинна розглядатися у першу чергу».

[Карта на сторінці 18]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

РОСІЯ

ГРУЗІЯ

ЧОРНЕ МОРЕ

ТУРЦІЯ

[Ілюстрація на сторінці 18]

13 ТРАВНЯ 2001. Дім родини Шамоянів згорів унаслідок того, що його підпалив релігійний екстреміст.

[Ілюстрація на сторінці 18]

17 ЧЕРВНЯ 2001. Ґіорґій Баґішвілі став жертвою брутальних нападників під час зібрання Свідків Єгови.

[Ілюстрація на сторінці 19]

11 ЛИПНЯ 2001. Коли Давід Саларідзе був на зібранні Свідків Єгови, нападники вдарили його по голові палицею, а потім били по спині й ребрах.

[Ілюстрація на сторінці 23]

28 ЧЕРВНЯ 2000. У Тбілісі підпалили склад літератури Свідків Єгови.

[Ілюстрація на сторінці 23]

16 СЕРПНЯ 2000. У залі судового засідання в місті Ґлдані-Надзаладеві прихильник Василія Мкалавішвілі напав на Уоррена Шуфельта, Свідка Єгови з Канади.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 24]

AP Photo/Shakh Aivazov