Спостерігаємо світ

Светри для пінгвінів

Понад 1000 светрів, виготовлених добровольцями з усього світу, відіслано до Тасманії (Австралія). Хто їх носитиме? Пінгвіни Eudyptula minor — маленькі пташки, які важать коло одного кілограма й живуть у районах, де неодноразово було розлито нафту. «Коли вони чистять дзьобом пір’я,— говориться в канадській газеті «Нешнл пост»,— то поглинають токсичну нафту, яка приклеїлася до їхнього пір’я. Щоб запобігти цьому, добровольці одягають вимащених нафтою пінгвінів у светри, які птахи носитимуть, доки їх не почистять». Крім того, у газеті повідомлялось, що светри допомагають пінгвінам зберігати тепло. За словами Джоу Кастл, представниці Тасманського товариства охорони природи, модель такого светра було розроблено для морських птахів Північної півкулі, а тепер її лише «переробили для маленьких пінгвінів у Південній півкулі».

 Суперечки навколо сьорбання

Сьорбати чи не сьорбати — ось питання — принаймні для відвідувачів популярних японських ресторанів, де основною стравою є суп з локшиною. Багато японців середнього і старшого віку вважають, що довга локшина ліпше смакує, коли її споживати з гарячою юшкою і при цьому сьорбати. На їхню думку, голосно сьорбати цілком нормально; цим людина показує, що страва їй дійсно смакує. Але молоде покоління японців дотримується іншого погляду. У газеті «Джапан таймс» повідомляється: «Молоді японці швидше стурбовані тим, щоб суп не заплямив їхні шовкові краватки та [фірмовий] одяг. Дотримуючись західних манер та більш західного стилю харчування, вони скоріше за все вважатимуть образливим, коли біля них хтось сьорбатиме». Суперечки навколо сьорбання стали почасти причиною розриву між поколіннями. Деякі літні японці почуваються ніяково, коли порушують тишу, споживаючи локшину у громадських місцях. Підтримуючи старше покоління, провідна японська газета з сумом зауважує: «Буде справді нудно, якщо більше ніде не почуєш сьорбання».

Наслідки споживання спиртних напоїв

«За останні роки серед молоді Європи неймовірно зросла кількість спричинених алкоголем ушкоджень, каліцтв і смертельних випадків»,— інформує медичний журнал «Ланцет» (англ.). В Європі, де найбільше у світі вживають спиртні напої, алкоголь вбиває щороку 55 000 молодих людей. Коли студентів з Великобританії, Гренландії, Данії, Ірландії та Фінляндії запитали, як часто вони випивають, третина з них відповіла, що протягом минулого місяця була п’яна принаймні тричі. За даними вивчення, проведеного в 30 європейських країнах серед 100 000 учнів віком 15—16 років, найбільше спиртних напоїв споживає молодь Литви, Польщі, Словацької Республіки та Словенії. Як повідомила лондонська газета «Індепендент», Британська королівська колегія лікарів сповіщає, що «пізню стадію цирозу печінки, яка зазвичай спостерігається у 40—50-річних п’яниць, сьогодні діагностують» у жінок, яким ледве виповнилось 20. Колегія «засвідчила, що алкоголь є однією з проблем, котра найдорожче обходиться для служби охорони здоров’я у Великобританії».

Через Тихий океан на човні

Британець Джім Шикда переплив Тихий океан у маленькому напівкритому човні, який не мав ні паруса, ні мотора. Як повідомила лімська газета «Комерсіо», він відплив від узбережжя Перу в червні 2000 року. Відчайдушний мореплавець взяв зі собою портативний опріснювач, радіо, чотири системи супутникового зв’язку й сонячну батарею, щоб усе це заряджати. Через дев’ять місяців, у березні 2001 року, подолавши 15 000 кілометрів, цей чоловік, якого дехто назвав «божевільним моряком», досягнув берега Австралії. Під час подорожі на нього десять разів нападали акули; крім того, він ледве не зіткнувся з нафтовим танкером. Але кінцеве випробування чекало Джіма у завершальний день, коли хвилі перекинули човен і йому треба було проплисти останніх 100 метрів, щоб потрапити в обійми своєї родини, яка вже його чекала.

Тактовність лікарів сприяє одужанню

У лондонській газеті «Таймс» зазначалось: «Привітний, тактовний лікар, який вміє заспокоїти пацієнта, справді досягає добрих результатів». Проаналізувавши 25 вивчень щодо цього питання, дослідники з університетів Йорка, Ексетера й Лідса (Англія) дійшли висновку: «Метод лікування тих медиків, які намагалися створити теплі й дружні стосунки зі своїми пацієнтами і запевняли їх, що незабаром ті одужають, виявився ефективнішим, ніж тих лікарів, котрі поводилися з хворими сухо й офіційно та тримали їх у невіданні». У Швеції одне вивчення виявило: пацієнти «швидше видужували і були більш задоволені, коли лікар запевняв, що їхній стан поліпшиться, заохочував ставити йому запитання і не жалів на них часу».

Важливість регулярних фізичних тренувань

Щоб запобігти ожирінню, серцево-судинним хворобам та іншим проблемам зі здоров’ям, які виникають внаслідок постійної сидячої роботи, багато людей намагається час від часу інтенсивно займатись фізичними вправами. Однак нещодавнє вивчення показало, що для кращого обміну речовин в організмі ліпше часто, але помірковано займатися фізкультурою, ніж інтенсивно, але рідко, повідомляє німецька газета «Зюддойче цайтунг». Голландський дослідник д-р Клас Вестертерп вивчав похвилинну витрату енергії у 30 добровольців. Вивчення показали, що, замість того, аби намагатися «компенсувати час бездіяльності періодами бурхливої активності», ліпше щодня присвячувати трохи часу фізичним вправам. У повідомленні радилось: «Щоб компенсувати час, коли доводиться сидіти та стояти, якомога більше рухайтесь — ходіть, їздіть на велосипеді тощо».

Швидкісні французькі потяги

У 1867 році подорож потягом від півдня Парижа до Марселя тривала 16 годин. У 1960-х вона все ще займала сім з половиною годин. Але в червні 2001 року Французька державна залізниця проклала між цими двома містами нову швидкісну залізничну колію. Отже, тепер пасажири можуть подорожувати зі швидкістю 300 кілометрів за годину й долати 740 кілометрів тільки за три години. Лише на 250-кілометровому відрізку шляху від півдня Ліона потяг проходить понад 500 мостів, проїжджає 17 кілометрів гарними віадуками і мчить крізь майже 8-кілометровий тунель. Якщо необхідно, то «в обидва напрямки за цілком безпечних умов може відправлятися до 20 потягів на годину», говориться у французькій щоденній газеті «Монд», тобто один поїзд що три хвилини.

Діти під стресом

«Дитинство перестало бути тією золотою порою, коли малюки могли бавитися й безтурботно проводити вільний час»,— повідомляється у газеті «Універсаль», яка виходить у Мехіко. Дослідники дійшли висновку, що сьогодні 10-літня дитина повинна долати такий стрес, з яким стикалися у 1950 році 25-річні. Найбільше стресу діти зазнають через навчання на різних курсах, а також від іншої діяльності, що, на думку батьків, має забезпечити дитині ліпше майбутнє. Але цей додатковий тягар «відбивається на її здоров’ї, відпочинку й розвитку», зазначається в газеті. У повідомленні радилось, аби батьки переглянули обов’язки своїх дітей і дали їм можливість проводити більше часу вдома. Проте дітям не слід байдикувати чи «приклеюватися» після школи до телевізора або комп’ютера, «натомість ідея полягає у тому, щоб вони бавились з іншими дітьми, бігали, каталися на велосипеді, розгадували головоломки або малювали».

Потепління води в морі впливає на живу природу

Нещодавно, відвідавши віддалений острів Герд, що міститься понад 4600 кілометрів на південний захід від Австралії, вчені зауважили величезні зміни серед місцевих рослин і тварин. «Збільшилась популяція королівських пінгвінів, морських котиків і бакланів, а територія, колись вкрита льодовиками, нині буяє рослинністю»,— повідомляє газета «Вест острейліан». Біолог Ерік Вьолер сказав, що у 1957 році на острові бачили лише три пари королівського пінгвіна. «Тепер,— зазначає він,— їх є понад 25 000». Вьолер каже, що за останні 50 років температура поверхні моря збільшилась на три чверті градуса за Цельсієм. Він додав: «Хоча це видається небагато, але більше ніж достатньо, щоб викликати зміни, які ми спостерігаємо». Вчений припускає, що клімат на острові може зрештою стати надто теплим для існування тут деяких рослин і тварин.