Жувальна гумка. Сучасна і водночас прадавня

ВІДТВОРИТИ

Жувальна гумка. Сучасна і водночас прадавня

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА З МЕКСИКИ

ЖУВАЛЬНУ ГУМКУ люди люблять ще з давніх часів. Старожитні греки жували смолу мастикового дерева, а, наприклад, ацтеки — ціклі, або чіклі [рослинна камедь], з дерева саподілла. Корінні американці Нової Англії навчили колоністів жувати смолу ялини. До речі, на початку XIX століття шматочки такої смоли стали першою серійною жувальною гумкою на ринку США. Згодом популярності набув підсолоджений твердий парафін.

Кажуть, що сучасна жувальна гумка взяла свій початок у другій половині XIX сторіччя. Під час заслання у США Санти-Ани, екс-президента Мексики, люди зауважили, як він жував шматочки чіклі, що привіз з Мексики. Зрозумівши, яким попитом може користуватись підсолоджений та ароматизований чіклі, один американський винахідник ввіз його у США, щоб виготовляти жувальну гумку.

Чіклі — це молочно-білий сік з саподілли, вічнозеленого дерева, яке називають деревом жувальної гумки. Воно росте у Ґран-Петені, вологому тропічному лісі, що вкриває територію північної Гватемали, Белізу й півострова Юкатан (Мексика). Тут у деяких місцевостях на одному гектарі можна побачити 175 саподілл. Упродовж дощового сезону збирачі чіклі, котрих називають чіклерос, роблять на стовбурах диких саподілл зиґзаґоподібні надрізи, щоб сік повільно стікав у підставлену посудину. Потім його збирають, кип’ятять, доводячи до бажаної консистенції, надають форму пластинок і відправляють на продаж. Хоча чіклі надалі до певної міри використовують у виробництві жувальної гумки,— зокрема, коли рекламують її як натуральний продукт,— у 1940-х роках у США його здебільшого замінили на синтетичний продукт.

Чому жувальна гумка така популярна? Багато хто жує її, щоб освіжити подих й очистити зуби, якщо після прийняття їжі немає можливості почистити їх щіткою *. На думку інших, гумка допомагає розслабитись або сконцентруватися. Оскільки вважається, що жувальна гумка зменшує напруження і сприяє пильності, американські збройні сили забезпечували нею свої війська під час Першої і Другої світових війн, а також досі включають її до раціону солдатів. Деякі водії, замість того щоб для бадьорості пити каву, жують гумку. Тим, хто намагається кинути палити, гумка теж може стати у пригоді. До того ж вона послаблює відчуття голоду, бо в одній пластинці міститься до 10 калорій.

Однак багато людей вважає цю звичку неприйнятною. У деяких ситуаціях жування гумки є ознакою невихованості. Отже, якщо ви маєте цю прадавню і водночас сучасну звичку, будьте обачними *.

[Примітки]

^ абз. 6 Жувальна гумка посилює слиновиділення, що допомагає нейтралізувати кислоту, яка утворюється від нальоту на зубах, а це сприяє гігієні ротової порожнини. Стоматологи рекомендують для посилення захисту проти карієсу жувати гумку без цукру.

^ абз. 7 Осторога: ніколи не ковтайте гумку, оскільки вона може спричинити закупорку кишкового тракту й стравоходу. Крім того, надмірне жування гумки спричиняє виділення більшої кількості ртуті з амальгамних пломб.

[Ілюстрація на сторінці 31]

Чіклерос роблять зиґзаґоподібні надрізи на стовбурі саподілли.

[Відомості про джерело]

ПРОБУДИСЬ!