Для чого нам учителі?

«Ліпше провести один день з великим учителем, ніж тисячу днів старанно навчатися» (японське прислів’я).

ЧИ ПРИГАДУЄТЕ шкільного вчителя, який справив на вас сильне враження? Або, коли ти ще учень, чи маєш улюбленого викладача? Якщо так, то чому?

Добрий педагог вселяє довір’я і робить навчання захопливим заняттям. Один 70-річний чоловік з Англії тепло згадує свого шкільного вчителя англійської мови у місті Бірмінгемі. «Містер Клювлі допоміг мені усвідомити мої здібності, про які я зовсім не здогадувався. Я був сором’язливим і стриманим хлопцем, але він заохотив мене взяти участь у шкільному конкурсі на ліпшу драму. Наприкінці навчання я виграв нагороду. Ніколи б цього не досяг, якби пан Клювлі не підбадьорював мене. Минули роки, і, на превеликий жаль, я більше не бачив його, щоб подякувати за відданість учням».

Маргіт, приємна жінка з Мюнхена (Німеччина), якій за 50, каже: «У школі в нас була вчителька, яку я особливо любила. Вона вміла просто пояснювати складні речі. А коли ми чогось не розуміли, то заохочувала ставити запитання. Вона була привітною і доступною, тому нам дуже подобалися її уроки».

Пітер з Австралії пам’ятає вчителя математики, який, за його словами, «допомагав їм бачити практичну цінність матеріалу, котрий вони проходили, наводячи наочні приклади. Коли ми вивчали тригонометрію, він показав, як можна за допомогою принципів тригонометрії виміряти висоту будинку, навіть не торкаючись його. Пригадую, що тоді сказав собі: «Це справді вражаюче!»

Полін з північної Англії якось зізналася своєму викладачеві: «Мені важко даються числа». Він запитав: «Чи ти хотіла б поліпшитись? Я можу допомогти тобі». Дівчина продовжує: «Протягом наступних кількох місяців учитель приділяв мені особливу увагу й навіть допомагав після уроків. Він хотів, аби я досягла успіхів, і цікавився мною. Усвідомлення цього спонукало мене старанно працювати, і з часом справи поліпшились».

Тридцятирічна Енджі з Шотландії пригадує містера Ґрехема, свого вчителя історії: «Його уроки були такими цікавими! Він розповідав про різні події у формі цікавих історій і кожну тему розкривав із справжнім запалом. Здавалося, що все відбувалось на наших очах». Енджі також з любов’ю згадує місіс Хьювіт, свою похилу віком вчительку початкових класів. «Вона була доброю і турботливою. Якось я підійшла до неї, аби про щось запитати. Місіс Хьювіт взяла мене на руки, і я відчула таку ніжність і любов».

Тімоті з півдня Греції з вдячністю говорить: «Я досі пам’ятаю викладача природознавства. Він назавжди змінив мій погляд на довколишній світ і життя. Завдяки йому в класі панувала атмосфера благоговіння та зачудування. Цей учитель прищепив нам жагу до знання і любов до розуміння».

Подібне розповідає Рамона з Каліфорнії (США). Вона пише: «У середній школі наша вчителька англійської мови надзвичайно любила свій предмет. Її ентузіазм був такий заразливий! Коли вона викладала, навіть найважчі теми здавалися легкими».

Джейн з Канади з захопленням висловлюється про вчителя фізкультури, в якого завжди було «багато ідей, як добре відпочити і чогось навчитися. Він організовував чудові прогулянки і навчив нас ходити на лижах та рибалити в ополонці. Ми навіть  пекли великий корж — щось подібне на хліб індіанців — на табірному багатті. Для дівчини, котра більшість часу проводила вдома за книжками, це були надзвичайні пригоди!»

Хелен, сором’язлива жінка, народилась у Шанхаї і ходила до школи в Гонконзі. Вона пригадує: «У п’ятому класі фізкультуру і малювання у нас викладав містер Чен. Я була тендітною дівчиною і не вміла грати у волейбол і баскетбол. Але він не засоромлював мене, а дозволяв грати у бадмінтон та інші ігри, які мені більш вдавались. Це був тактовний і добрий учитель.

Подібно і з малюванням. Я не могла добре зображувати предмети й людей, тому він дозволяв малювати моделі й візерунки, які в мене ліпше виходили. Оскільки я була молодшою за інших учнів, учитель переконав мене залишитись ще на один рік. Це був перелом у моєму шкільному навчанні. Я стала більш упевненою і зробила поступ у навчанні. Завжди буду йому вдячна».

Котрих учителів вважають найліпшими? Вільям Аерс відповідає у своїй книжці «Навчати — покликання вчителя» (англ.): «Щоб уміло навчати, передусім потрібно, аби викладач був уважний, дбайливий і відданий учням... Не треба якихось особливих прийомів, методів, систем чи заходів... Навчати — це перш за все любити». Отже, якого вчителя можна назвати успішним? Він каже: «Учитель, який зворушив твоє серце, розумів тебе і виявляв особисте зацікавлення, учитель, захоплення якого музикою, математикою, латинською мовою, летючими зміями заражало і спонукувало до дії».

Безсумнівно, до багатьох викладачів надходять відгуки з подякою від учнів та навіть батьків, і це заохочує їх продовжувати працювати за фахом попри різні перешкоди. Усі ті численні відгуки мають одне спільне — вдячність за щиру зацікавленість і доброту вчителів до своїх учнів.

Звичайно, не всі педагоги виявляють такі риси. Але слід також пам’ятати, що викладачі часто стикаються з багатьма проблемами, які обмежують їхні дії. Тому виникає запитання: «Чому люди обирають таку важку професію?»

[Ілюстрація на сторінці 4]

«Навчати — це перш за все любити».