Мед — солодкі ліки

ДЕЯКІ дослідники в галузі медицини із захопленням відгукуються про антисептичні й протизапальні властивості меду. Канадська газета «Ґлоб енд мейл» повідомила: «На відміну від чималого арсеналу найновіших антибіотиків, які виявились безпорадними перед антибіотикорезистентними мікробами, мед спроможний побороти принаймні декотрі з них в інфікованих ранах».

Що ж робить мед таким цілющим? Усе починається з робочої бджоли, яка збирає квітковий нектар. Слина бджоли містить глюкозооксидазу, головний фермент, що розщеплює глюкозу в нектарі. У результаті розщеплення з’являється перекис водню, той самий, яким традиційно промивають і дезінфікують рани. Дія перекису водню взагалі короткочасна, але в меді вона триваліша. У канадській газеті говориться: «Виділення рани дещо розріджують мед і завдяки цьому знижується його природна кислотність». З цим менш кислотним середовищем вступає в реакцію фермент, а цукор, що міститься в меді, розкладається повільно і безперервно. Таким чином поступово вивільняється достатньо перекису водню, щоб убити бактерії в рані і при цьому не пошкодити здорових тканин навколо неї.

Як пишуть у «Ґлоб енд мейл», мед має кілька особливостей, потрібних, щоб загоїти рану. «Тонкий шар меду зволожує поверхню і не допускає утворення струпу. Мед стимулює ріст і формування нових капілярів та активізує клітини, які відповідають за утворення нової шкіри». Крім того, антиоксиданти меду завдяки протизапальній дії «зменшують набряк, поліпшують кровообіг і не дають рані «мокріти».

«Проте мед — лік не для всіх»,— застерігає стаття. За деякими підрахунками, приблизно у 5 відсотках меду містяться палички ботулізму. Такі установи, як Інформаційна служба з питань ботулізму при бюлетені «Здоров’я Канади» і товариства педіатрів, рекомендують не давати мед дітям на першому році життя, оскільки «немовлята ще не мають достатньо розвинутої кишкової мікрофлори, яка захищала б їх від бактерій».