Спостерігаємо світ

Зволікання впливає на здоров’я

«Звичка зволікати може негативно позначитися на вашому здоров’ї»,— говориться у вивченні, про яке повідомила газета «Сонце Ванкувера» (англ.). На нещодавній конференції Американського товариства психології, проведеній у Торонто (Канада), було представлено дослідження, в якому брали участь 200 студентів канадських університетів. Результати «показали: ті, хто любить зволікати, більше за інших страждали від захворювань, пов’язаних зі стресом... З наближенням екзаменів стрес у цих студентів стрімко зростав. Їхнє безтурботне ставлення поступалося головному болю, застуді, алергії, болю у спині й проблемам зі сном. Крім того, у них частіше були респіраторні захворювання, інфекції та мігрень».

 Риба-скелелаз

Як розповів журнал «Природознавство» (англ.), група бразильських іхтіологів — вчені, які займаються дослідженням риб,— виявила, що дрібна прісноводна риба Characidium легко виконує, здавалося б, неможливий трюк: вилазить на мокру, слизьку скелю під водоспадом, заввишки з п’ятиповерховий будинок. «Дослідники спостерігали за такими спроможностями 4-сантиметрової рибки у стрімких прісноводних потоках в Еспіріту-Санту (східна Бразилія)». За допомогою двох пар великих плавців ці рибки чіплялися за поверхню скелі під водоспадом і «впевненими боковими рухами» повільно просувалися на 15-метрову висоту, регулярно зупиняючись для відпочинку. «На думку вчених, така поведінка допомагає рибам підтримувати свою популяцію у віддалених верхів’ях річок»,— говориться в повідомленні. Однак Characidium не єдина риба-скелелаз. Майстерністю скелелазіння володіють також інші види, як-от бички та певні види гольців.

Солестійкі помідори

Згідно з повідомленням washingtonpost.com., «за допомогою генної інженерії науковці вивели перший у світі сорт помідорів, який може рости у солоній воді. Це досягнення допоможе розв’язати одну з найбільших проблем сільського господарства». Солестійкий помідор отримали, використавши ген рослини, спорідненої з капустою. Завдяки введеному гену помідор «відкладає сіль у «камери сховку» і тому буяє на непридатному для більшості сільськогосподарських культур ґрунті. Генетично виведений помідор спроможний рости на землі, яка зрошується водою у 50 разів солонішою від звичайної». Сподіваються, що такі стійкі до солі помідори будуть рости там, де дощі випадають нерегулярно. У повідомленні додавалось: «Генетично модифіковані помідори (або інші культури, які стали солестійкими внаслідок подібної видозміни) потенційно корисні ще й тим, що відновлюють зруйнований ґрунт, вбираючи з нього сіль».

Самогубство серед дітей

Лондонська газета «Ґардіан» сповістила, що кількість дітей, які хотіли вчинити самогубство і скористалися телефонами довіри на британській благодійній лінії зв’язку «ChildLine», збільшилась від 346 у 1990/91 роках до 701 в 1998/99-му. «Безпросвітний розпач» був спричинений «приставаннями до них інших учнів, статевою та фізичною наругою, тяжкою втратою і стресом перед екзаменами». Ця телефонна служба повідомила: «Поширена думка, що спроби відібрати собі життя робляться лише для того, аби привернути увагу, небезпечна. Також міфом є погляд, що ті, хто говорить про самогубство, не чинять цього. Багато дітей, котрі хотіли накласти на себе руки, скориставшись телефоном довіри, казали, що їхній стан погіршувався через явний брак зацікавлення з боку батьків або опікунів». Коли після першої спроби самогубства «дитина залишилась живою, родина відчуває таке полегшення... що вважає проблему справою минулого. І тоді, на превеликий жаль, це повторюється», зазвичай через кілька місяців. Хоча кількість дівчат-самогубців переважала хлопців у співвідношенні 4 до 1, спроби останніх частіше закінчувались смертю. Більшість дітей, які телефонували, мали від 13 до 18 років, а найменшим було лише 6.

Приманка для комарів

Одна фірма у Сінгапурі розробила пристрій для боротьби з комарами без використання інсектицидів. Це 38-сантиметрова чорна пластмасова коробка, яка «подібно до людського тіла, випромінює тепло й вуглекислий газ», зазначається у лондонському журналі «Економіст» (англ.). Винахід «вводить в оману комарів, які відчувають, що незабаром зможуть перекусити», оскільки у пошуках жертви летять на тепло і вуглекислий газ. Коробка з електропідігрівом виділяє вуглекислий газ з невеличкої капсули. Мерехтливе світло приваблює комаху до шпарини в коробці. Тоді за допомогою вентилятора її несе до ванночки з водою, в якій вона тоне. За ніч цей пристрій заманює 1200 комарів. Його можна настроїти, щоб він приваблював нічного малярійного комара або денного комара, носія амарильозу й гарячки денґе. Ще однією перевагою цього винаходу є те, що він не винищує нешкідливих комах, як-от метеликів.

Чоловіки, їжте рибу

Чоловіки, котрі часто їдять жирну рибу, як-от лосось, оселедець і скумбрія, у 2—3 рази менше наражаються на рак простати, ніж ті, хто споживає її рідко, кажуть дослідники з Каролінського інституту, що в Стокгольмі. У 30-річному вивченні, в якому взяло участь 6272 чоловіки, враховано також фактори ризику, наприклад, куріння. Дослідники зробили висновок, що «так звані жирні кислоти омега-3 [які переважно містяться в жирній рибі], очевидно, перешкоджають розвитку раку простати». Ці ж жирні кислоти «зменшують ризик серцевого нападу», говориться в повідомленні. Тому фахівці радять споживати рибу «один або два рази на тиждень».

Рисові висівки рятують дерева

Рисові висівки — замінник палива на цегляних заводах північного Перу — запобігають вирубці багатьох ріжкових дерев, які є під загрозою вимирання, стверджується у перуанській газеті «Комерсіо». Те, що 21 виробник цегли використовує висівки рису, які є сільськогосподарськими відходами, також допомагає зменшити виділення вуглекислого газу. Завдяки тому що сушильну піч обкладають сумішшю з піску, глини й патоки,— а це покращує ізоляцію, отже, зменшує втрати тепла,— коефіцієнт корисної дії таких печей підвищився на 15 відсотків. До того ж, сподіваючись зміцнити готовий виріб, до цегляного розчину додають попіл рисових висівок. «Таке використання зменшує теж забруднення і проблеми, пов’язані зі сховищем відходів»,— сказано в газеті.

Психічне здоров’я дітей

Часопис «Газетт», що виходить у Монреалі (Канада), інформує: «Статистика виявила, що у кожної п’ятої дитини віком до 11 років будуть проблеми з психікою. Мати добре психічне здоров’я означає зрівноважено ставитися до громадської, матеріальної, духовної та емоційної сфер життя». На думку Сенді Брей, координатора освітньої програми при Канадському товаристві психіатрії, ми повинні турбуватися нашим психічним здоров’ям так само, як і фізичним. Пані Брей зазначає: «Якщо ми продовжуватимемо вважати наше психічне здоров’я чимось зовсім не важливим, то саме тоді будемо схильні до депресії, тривоги й перенапруження». Батькам потрібно заздалегідь дбати, щоб їхні діти були психічно здоровими. Для цього слід, наприклад, проводити з ними час і споживати разом їжу. Серед інших порад, як зберігати добре психічне здоров’я, є такі: висипатися, відповідно харчуватися, підтримувати фізичну форму, виділяти час на заняття, які любите, спілкуватися з друзями, сміятися, брати участь у діяльності, яка приносить користь іншим, робити й приймати компліменти, уважно слухати інших та не бути надто самокритичними, коли помиляєтесь.

Гіркі наслідки надмірного вилову риби

«Людство спричинило на морі ряд трагедій у такому масштабі, який раніше важко було б навіть уявити. Як показало вивчення, через інтенсивний вилов риби зникли тисячі її видів»,— зазначає лондонська газета «Таймс». Проведене дослідження виявило: «Люди досить успішно полюють на великих морських тварин та молюсків, і через це розірвався ланцюг живлення і знищились екосистеми до такої міри, що моря змінились назавжди». У повідомленні згадується, що коли 1607 року капітан Джон Сміт пропливав через Чесапікську затоку вздовж східного узбережжя США і за борт впала гармата, то її «було добре видно на понад 9-метровій глибині». Дослідники пояснюють це тим, що колись «усю воду в затоці кожних три дні очищали великі поселення устриць, регулюючи концентрацію мікробів та морських водоростей». Тоді у цьому регіоні «було багато сірих китів, дельфінів, морських корів, видр, морських черепах, алігаторів і гігантських осетрів». Сьогодні ж затока є домівкою «лише залишків тих видів», які раніше тут проживали.