Молоді люди запитують...

Чому нам так важко жити разом?

«Я дуже люблю чистоту і порядок. Але вдома часто застаю, як хлопець, з котрим живу, розкинувшись на підлозі, дивиться телевізор, а навкруги повно газет, паперів та попкорну. Щоразу, коли підхожу до своїх дверей, в уяві постає ця картина і мені навіть не хочеться заходити» (Денис).

«Моя сусідка по кімнаті була розпещеним дівчиськом. Вона, мабуть, думала, що має служницю і що інші повинні прибирати за нею. Вона завжди наполягала на своєму» (Рая) *.

«НАВЧИВШИСЬ зносити дивацтва інших, ми станемо... гнучкішими й опануємо мистецтво компромісу,— говорилось у журналі «Ю. С. ньюс енд уорлд ріпорт».— Але таке навчання часто буває болісним». Мабуть, ті, хто жив колись із чужою людиною, погодяться з цим.

Багато студентів, аби зменшити великі витрати на навчання, проживають разом. Дехто ж, прагнучи незалежності від батьків, вирішує жити з кимось чужим. Чимало молодих християн зважуються на такий крок заради духовних справ (Матвія 6:33). Вони вважають, що коли розділити витрати на прожиття з іншою особою, то буде легше служити повночасним благовісником. Зазвичай місіонери й ті, хто працює у філіалах Свідків Єгови, теж мешкають не самі *.

Кореспондент «Пробудись!» взяв інтерв’ю у багатьох юнаків і дівчат, які жили або живуть з чужою людиною. Усі вони погодились, що коли з кимось винаймаєш помешкання, це не лише допомагає зекономити кошти за квартиру. Та особа можливо стане тобі справжнім приятелем, з яким і поспілкуєшся, і щось зробиш разом. «Ми розмовляли до півночі, обговорюючи наші дівочі справи, або просто дивилися  фільми»,— пригадує Ліля. «Сусідка по кімнаті може стати великою моральною підтримкою в житті,— каже Рая.— Якщо доводиться і важко працювати, аби утримати себе, і багато проповідувати, так хочеться, щоб особа, з якою живеш, розуміла тебе і могла підбадьорити».

А втім, життя разом, особливо з людиною, яку ти на початку абсолютно не знаєш, іноді перетворюється на справжнє випробування. У журналі «Ю. С. ньюс енд уорлд ріпорт» говориться: «Багато навчальних закладів, намагаються якомога ліпше добирати студентів, розселяючи їх у гуртожитках. Все ж конфліктів між студентами годі уникнути». Буває, в гуртожитках доходить навіть до насилля! Тому на Інтернеті з’явилися веб-сайти, де студенти мають змогу відверто розповісти про наболіле, про нескінченні проблеми з сусідом по кімнаті. Але чому так важко вживатися з кимось чужим?

Життя з незнайомою людиною

«Розпочинаючи життя з майже незнайомою людиною, ти ніколи до кінця не уявляєш, що тебе чекає»,— говорить Максим. Тож думка про те, що доведеться мешкати з особою, з якою тебе мало що єднає, може сильно непокоїти. Щоправда, у християн має бути багато спільного, і їм є про що порозмовляти. Дмитро каже: «Я дуже переживав, як буду ладнати з іншою людиною».

На щастя, його поселили з хлопцем із подібним вихованням. Але не всі задоволені своїм сусідом по кімнаті. Максим каже: «Спершу мені трапився мовчун. Коли живеш з кимось в одній кімнаті, то спілкування просто необхідне. Однак мій сусід не мав такої потреби. З часом це стало мене дратувати».

Різне виховання спричиняє ще інші проблеми. «Вирвавшись вперше на волю, ти хочеш робити все по-своєму. Але невдовзі усвідомлюєш, що треба брати до уваги не лише свої бажання»,— говорить Ліля. Тих, хто щойно вибрався з-під батьківського крила, може вразити те, наскільки люди по-різному сприймають світ.

Різне виховання — різні звички

Надзвичайно важливе значення в житті має батьківське виховання (Приповістей 22:6). Орест розповідає: «Я дуже люблю чистоту і порядок, але мені трапився неохайний сусід по кімнаті. Він ніколи не прибирав свого одягу, а я звик усе вішати на місце». Як бачимо, люди іноді мають абсолютно різні звички.

Рая пригадує: «Спальня дівчини, з котрою я мешкала, буквально нагадувала барлогу! Інші мої сусідки, поївши, не прибирали зі столу, або два — три дні складали у раковині брудний посуд». Дійсно, ставлення до хатньої роботи у багатьох не найліпше, тому до них пасують слова з Приповістей 26:14: «Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий — на ліжку своїм».

Проте жити з людиною, яка занадто зосереджена на чистоті, теж приносить мало задоволення. Ліза розказує про одну зі своїх сусідок: «Вона вважала, що прибирати потрібно постійно. Не можу сказати про себе, що неохайна, але, бувало, залишала на ліжку якісь свої речі чи книжки, тому вона взяла на себе обов’язок контролювати, чи я прибираю за собою».

Двоє осіб, які живуть разом, можуть мати неоднаковий погляд на особисту гігієну. Максим каже: «Мій сусід по кімнаті вставав за кілька хвилин перед тим, як вийти. Він вскакував у ванну, трохи змочував волосся і вибігав з дому».

Оскільки у всіх різні особистості та виховання, то й кожен розважається і відпочиває по-своєму. «У нас різні вподобання щодо музики»,— говорить Максим. Але коли є взаємоповага, такі відмінності йдуть на користь, і навіть допомагають  полюбити щось нове. Та все ж дуже часто такі відмінності стають причиною конфліктів. «Мені подобається іспанська музика,— каже Орест,— але мій сусід завжди критикує її».

Телефонні розмови — ще одна проблема

Телефон буває однією з найбільших причин конфліктів. Максим каже: «Коли я вже йшов спати, мій сусід, незважаючи на пізню годину, продовжував балачки по телефону. Через деякий час ці розмови почали мене дратувати». Подібне пригадує Ліля: «Бувало, що друзі моєї сусідки телефонували о третій чи четвертій ночі. Коли її не було, до телефону доводилося вставати мені». Як дівчата вирішили цю проблему? «Кожен з нас придбав власний телефон».

Однак не всі можуть собі дозволити таке. Багато хто змушений користуватися одним телефоном. А через це стосунки іноді стають дуже напруженими. Рая говорить: «Одна дівчина, з якою я жила, зустрічалася з хлопцем і годинами висіла на телефоні. Якось їй прийшов рахунок на суму більше ніж 90 доларів. Вона очікувала, що ми разом оплатимо його, оскільки раніше домовилися платити за телефон порівну».

Іноді нелегко дочекатися, коли телефон звільниться. «Я жила на квартирі з дівчиною старшою від мене, і ми мали один телефон,— пригадує Ліля.— У мене було багато друзів і тому весь час я просиджувала на телефоні. Вона ніколи нічого не казала. Тож я думала, що, коли їй буде потрібно подзвонити, вона скаже. Тепер усвідомлюю, якою я була егоїсткою».

Як побути на самоті?

«Кожен потребує час від часу побути на самоті,— говорить Дмитро.— Іноді просто хочеться розслабитися і взагалі нічим не займатись». Проте коли ти з кимось живеш, це не завжди вдається. «Мені подобається іноді залишитися самому,— каже Максим.— Тому найважчим є те, що рідко маю таку нагоду. У нас із сусідом однаковий розклад. Отож нечасто трапляється так, щоб його не було вдома».

Навіть Ісус Христос часами потребував побути на самоті (Матвія 14:13). Тому, коли твій сусід вдома, а ти хочеш читати, вчитися чи роздумувати, це може дратувати. Максим каже: «Важко вчитися, оскільки постійно щось відбувається. Він запрошує друзів або розмовляє по телефону, дивиться телевізор чи слухає радіо».

А втім, хоча життя з чужою людиною буває нелегким, тисячі молодих осіб ладять між собою. У наступних статтях із цієї серії розглядатимуться деякі практичні поради, як пристосуватися до того, з ким живеш.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

Проблема може виникнути через різні музичні уподобання.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Брак розуміння іноді призводить до напружених стосунків.