Потіха для засмучених

ЛЮДЕЙ по всьому світі охопив жах, коли вони довідались про терористичні акти 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку й Вашингтоні. В один день загинули тисячі осіб, у тому числі сотні самовідданих пожежників, поліцейських і медичних працівників.

Після цієї трагедії Свідки Єгови докладають великих зусиль, щоб потішити тих, хто втратив своїх близьких. Вони намагаються «перев’язати зламаних серцем» і «потішити всіх, хто в жалобі» (Ісаї 61:1, 2).

З багаторічного досвіду Свідки Єгови знають, що ті, у кого помирає хтось рідний, часто замислюються над наведеними нижче запитаннями. Відповіді на них містяться у Біблії. Чому б не переглянути нижчеподані посилання у вашій Біблії?

Чи день смерті людини визначений наперед?

В Екклезіяста 9:11 (Москаленко) говориться, що над усіма людьми панує «час і випадок». Якщо день смерті передречений, то чому ж тоді Біблія заохочує нас уживати заходи безпеки? (Наприклад, дивіться Повторення Закону 22:8).

Чому ми помираємо?

Адам і Єва, перша людська пара, жили в земному раю. Якщо б вони залишались слухняними Богу, то не вмирали б. Смерть мала настати лише внаслідок їхнього непослуху (Буття 1:28; 2:15—17). На жаль, Адам і Єва таки не послухались свого Творця, тому отримали покарання — смерть. А оскільки людство бере початок від цієї пари, то всі успадкували гріх і смерть. Біблія пояснює: «Тому то, як через одного чоловіка [Адама] ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили» (Римлян 5:12).

В якому стані перебувають померлі?

Після бунту Адама Бог сказав йому: «Вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох,— і до пороху вернешся» (Буття 3:19). Отже, смерть — це стан цілковитої несвідомості, попросту небуття. У Біблії зазначається: «Знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають» (Екклезіяста 9:5). Біблія також каже, що, коли хтось помирає, «він до своєї землі повертається,— того дня його задуми гинуть» (Псалом 146:3, 4).

Чи людина має душу, яка продовжує існувати після смерті?

Біблія вчить, що ваша душа — це ви самі, а не якесь абстрактне єство, котре переживає смерть тіла (Буття 2:7; Приповістей 2:10; Єремії 2:34). Тож можна сказати, що, коли помирає людина, помирає душа. У Біблії чітко сказано: «Душа [тобто людина], що грішить,— вона помре» (Єзекіїля 18:4).

Яка надія існує для померлих?

Згідно з Біблією, Божий намір полягає у тому, щоб повернути мертвих до життя, воскресивши їх на райській землі, де вже не буде хвороб і смерті. Ісус сказав: «Надходить година, коли всі, хто в гробах,— Його голос почують, і повиходять» (Івана 5:28, 29; Об’явлення 21:1—4).

Говорячи про смерть свого друга Лазаря, Ісус порівняв її до сну (Івана 11:11—13). Крім того, коли Ісус воскресив його, Лазар не розповідав ані про місце мук, ані про місце блаженств, де міг бути протягом короткого періоду своєї смерті (Івана 11:37—44). І це зрозуміло, бо померлі перебувають у стані несвідомості. Вони не зазнають страждань, а чекають «години», коли будуть воскрешені. І найважливіше: воскресіння Лазаря свідчить про те, що померлі можуть повернутись до життя. Цим чудом Ісус, фактично, у малому масштабі показав, що́ відбуватиметься на землі під правлінням Божого Царства (Дії 24:15). Якою ж потіхою це є для тих, у кого смерть забирає дорогих їм людей у нинішні буремні часи!