Глобалізація. Страхи і сподівання

«Глобалізація — це видатне економічне явище нашої доби. (...) Вона несе небачені можливості мільярдам людей у всьому світі» (МАРТІН ВОЛЬФ, ФІНАНСОВИЙ ОГЛЯДАЧ).

«Ми, громадяни Землі, є однією великою родиною. Нова епоха приносить нові труднощі і нові глобальні проблеми, як-от: екологічні катастрофи, вичерпання природних ресурсів, кровопролитні конфлікти і бідність» (ЕДУАРД ШЕВАРДНАДЗЕ, ПРЕЗИДЕНТ ГРУЗІЇ).

У ГРУДНІ 1999 року в американському місті Сіетл відбулося засідання Світової організації торгівлі, яке перервав мітинг протесту. Щоб відновити порядок, поліція застосувала сльозоточивий газ, гумові набої та перцевий аерозоль. Сотні учасників мітингу були заарештовані.

Що ж спричинило цю «битву в Сіетлі»? Цілий ряд побоювань, пов’язаних з роботою, довкіллям та соціальною несправедливістю. Сказати простіше, демонстранти виступали проти глобалізації, тобто впливу цього явища на людей і планету.

Ці побоювання не зникли. З 1999 року демонстрації «антиглобалістів» стали масштабнішими і запеклішими. Тепер світові лідери намагаються проводити свої зустрічі у важкодоступних районах, щоб учасники демонстрацій не могли їх зірвати.

Звичайно, не всі вважають глобалізацію загрозою для суспільства. На думку одних, це — джерело усіх світових проблем, а на думку інших, глобалізація врятує майже від усіх світових проблем. Щоправда, ці суперечки, мабуть, видаються несуттєвими переважній більшості людей, які мають лише приблизне уявлення про те, що таке глобалізація. Однак, попри ставлення до неї, глобалізація вже впливає на наше життя і, безсумнівно, впливатиме навіть відчутніше.

Що ж таке глобалізація?

«Глобалізація» — це термін, яким називають дедалі глибшу взаємозалежність людей і країн у всьому світі. Цей процес особливо прискорився протягом останніх десяти років в основному завдяки грандіозному поступу в науці і техніці. (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 5). У цьому десятиріччі ворогуючі блоки учасників «холодної війни» зникли, торговельні бар’єри було усунено, найбільші фінансові ринки світу об’єднались і подорожі стали дешевші і простіші.

Всесвітня інтеграція триває і вже спричинила зміни в економіці, політиці, культурі й довкіллі. На жаль, деякі зміни відбулись не на краще. У «Доповіді про розвиток людини за 1999 рік»  (англ.), друкованому органі ООН, говориться: «Взаємозв’язок людей по всьому світі став, як ніколи раніше, глибоким, міцним і тіснішим. Він створює багато можливостей і надає нового розвитку як благотворним, так і згубним явищам». Як і будь-яке інше людське досягнення, глобалізація має свої позитивні і негативні сторони.

Надії на процвітання світу

Глобалізація «збагатила світ у сфері науки і культури, крім того, поліпшила економічне становище багатьох людей», стверджує лауреат Нобелівської премії за досягнення в галузі економіки Амартья Сен. У «Доповіді про розвиток людини за 1999 рік» також вказується, що глобалізація «надає небувалу можливість викоренити бідність уже в XXI столітті». Підставою для такої оптимістичної заяви є надзвичайний ріст достатків. Пересічна родина у світі сьогодні має втричі більший дохід, ніж 50 років тому *.

Деякі оглядачі бачать ще одну вигоду від економічної інтеграції. На їхню думку, зменшується ймовірність війн між країнами. Томас Фрідман у своїй книжці твердить, що глобалізація «стимулює пошук шляхів, щоб уникнути війни. Крім того, з огляду на чимало причин ведення війни стає набагато дорожчим, ніж будь коли в період нової історії» («The Lexus and the Olive Tree»).

Інтенсивніший взаємовплив відкриває шлях до поглиблення солідарності у світі. Деякі організації із захисту прав людини досягли успіху в своїх справах, використавши ресурси Інтернету. Наприклад, 1997 року міжнародної угоди проти використання наземних мін було досягнуто завдяки електронній пошті, за її допомогою велася робота різних груп підтримки у всьому світі. Така участь широких мас населення в політиці була з радістю сприйнята як «нова міжнародна дипломатія, адже уряди і звичайні громадяни стали боротися зі всесвітньою кризою пліч-о-пліч».

Попри ці позитивні результати, чимало людей усе ще побоюється, що глобалізація радше шкідлива, ніж корисна.

Страх перед поглибленням роз’єднаності світу

Мабуть, найбільше побоювань у зв’язку з глобалізацією виникає через те, що вона поглиблює прірву між багатими і бідними. У світовому масштабі добробут, безсумнівно, зріс, але цей достаток опинився в руках небагатьох людей у небагатьох країнах. Сьогодні чистий прибуток 200 найбагатших людей перевищує сукупний дохід 40 відсотків населення світу, тобто коло 2,4 мільярда людей. Тимчасом як заробітна плата у багатих країнах зростає, середній дохід у 80 бідних країнах протягом останнього десятиліття падає.

Викликає тривогу і стан довкілля. Рушійною силою глобалізації економіки є ринкові відносини, в умовах яких прибуток важить набагато більше, ніж збереження планети. Ось що говорить про цю проблему голова Світового фонду природи  в Індонезії Аґус Пурномо: «Ми постійно змагаємось з індустріальним розвитком. (...) Боюсь, що через десять років, коли всі звернуть увагу на довкілля, вже не буде що захищати».

Людей також хвилює, чи вони матимуть роботу. У зв’язку з тенденцією до злиття підприємств та великою конкуренцією компанії змушені раціоналізувати виробничі процеси, а це призводить до того, що робочі місця і заробіток стають нестабільними. Відповідно до поточних потреб ринку компанії наймають і звільняють працівників. При цьому збільшуються доходи, але руйнується життя багатьох людей.

Глобалізація на грошовому ринку теж дестабілізує ситуацію. Іноземні інвестори вкладають величезні суми грошей у країни, що розвиваються, але коли економічні перспективи погіршуються, можуть раптово забрати їх назад. У такому випадку багато країн поглине економічна криза. Наприклад, через грошову кризу в Східній Азії 1998 року втратило роботу 13 мільйонів людей. В Індонезії реальна платня тих, кому пощастило зберегти робоче місце, зменшилась удвічі.

Зрозуміло, глобалізація породжує і страхи, і сподівання. Чи є підстави боятися глобалізації? Чи, навпаки, можна очікувати, що вона принесе процвітання? Чи є підстави сподіватись, що глобалізація поліпшить ситуацію в майбутньому? Ці питання розглядаються у наступній статті.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 3]

Чистий прибуток 200 найбагатших людей перевищує сукупний дохід 40 відсотків населення світу.

 [Рамка/Ілюстрації на сторінці 5]

ТЕХНІКА НА СЛУЖБІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Протягом останніх десяти років наука і техніка спричинили революцію у сфері зв’язку. Знаходити потрібних людей та інформацію, хоч би де на землі вони були, тепер можна швидше, дешевше та легше.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ Більшість людей у світі дивляться телевізор, навіть якщо самі й не мають його. На початку 1995 року на 1000 осіб припадало 235 телевізорів, тобто майже вдвічі більше, ніж 1980 року. Лише невелика параболічна антена дає можливість людям, що живуть у важкодоступних районах, дивитися телепередачі з усього світу. «У наш час жодна країна не може повністю відгородитись від міжнародних засобів масової інформації»,— сказав професор політекономії Френсіс Фукуяма.

ІНТЕРНЕТ Щотижня до Інтернету під’єднується приблизно 300 000 нових користувачів. У 1999 році підрахували, що до початку 2001 року мережею мали користуватись 700 мільйонів осіб. «У такий спосіб,— говорить публіцист Томас Фрідман,— як ніколи раніше, чимало людей може дізнатися про життя багатьох інших, про товари та ідеї».

ТЕЛЕФОН Завдяки оптоволоконним кабелям та супутниковим мережам різко впали ціни на телефонні розмови. У 1930 році три хвилини телефонного зв’язку між Нью-Йорком і Лондоном коштували 245 доларів, а 1999 року лише 35 центів. Радіомережі поширились настільки, що мобільні телефони стали такими ж звичайними, як і комп’ютери. Підраховано, що до кінця 2002 року мобільними телефонами користуватиметься 1 мільярд людей і багато з них через телефони зможуть під’єднуватися до Інтернету.

ЧИП Усі перелічені вище засоби зв’язку постійно удосконалюються і залежать від чипів — мікроскопічних кристалічних схем. Уже понад 30 років обчислювальні можливості чипів подвоюються кожні 18 місяців. Ще ніколи так багато інформації не зберігалось настільки компактно.