Оберігайте свій слух!

«Більше 120 мільйонів людей у світі мають проблеми зі слухом» (Всесвітня організація охорони здоров’я).

СЛУХ — це безцінний дар. Однак з віком він поступово слабне. А сучасне суспільство через різноманітні звуки й шуми лише посилює цей процес. Провідний вчений Центрального інституту для глухих у Сент-Луїсі (штат Міссурі, США) сказав: «У пересічного американця втрата слуху майже на 75 відсотків зумовлена не самим процесом старіння, а шкідливим впливом на слух протягом життя різних факторів».

Гучні звуки, навіть якщо їхня дія короткочасна, можуть згубно вплинути на тендітні структури внутрішнього вуха. Але, за словами спеціаліста з проблем слуху д-ра Маргарет Чісман, частіше причиною втрати слуху є «сумарний тривалий вплив шумної роботи, шумних захоплень чи шумних розваг». Як же можна захистити свій слух? Щоб знайти відповідь на це запитання, насамперед варто довідатись, як функціонує наш орган слуху.

Звуки, які ми чуємо

Світ, у якому ми живемо, стає дедалі голоснішим. Щоденно вуха людей атакують звуки різної інтенсивності: від гуркоту двигунів автомобілів, автобусів і вантажівок на вулиці до шуму машин та електроінструментів на роботі.

Іноді ми самі ускладнюємо проблему, збільшуючи силу звуку апаратури. Багато також люблять слухати музику в навушниках, користуючись плеєром. Однак Маршалл Чейсен, співзасновник клінік для музикантів у Канаді, каже, що вивчення, проведені у цій країні та в США, виявляють: дедалі більше молодих людей втрачає слух через слухання надто гучної музики в навушниках.

Але як визначити, заголосно це чи ні? Звук має три основні характеристики: тривалість,  частоту коливань і амплітуду. Тривалість — це час, протягом якого лунає звук. Частота, чи висота, звуку характеризується кількістю коливань за секунду і визначається в герцах. Особи з добрим слухом чують звуки частотою від 20 до 20 000 коливань за секунду.

Амплітуда, або сила, звуку вимірюється в одиницях, що називаються децибелами (дБ). Сила звуку при звичайній розмові — приблизно 60 децибелів. Аудіологи кажуть, що чим довше на людину впливають звуки, сильніші за 85 децибелів, тим серйозніше вони можуть травмувати слух. Чим голосніший звук, тим швидше він завдає шкоди. У журналі «Ньюсуїк» повідомлялося: «З електродрилем (100 дБ) можна безпечно для слуху працювати дві години, але у галасливому залі з гральними автоматами (110 дБ) слід перебувати не більше 30 хвилин. Зі зростанням сили звуку на 10 децибелів шкідливість шуму збільшується в 10 разів». Експерименти показують, що звук викликає больові відчуття при близько 120 децибелах. Важко повірити, але деяка домашня стереоапаратура може створювати звук силою понад 140 децибелів! (Дивіться інформацію в рамці).

Аби ліпше зрозуміти, чому гучні звуки можуть зашкодити слуху, розгляньмо, що стається, коли звукові хвилі досягають нашого вуха.

Як функціонує орган слуху

Зовнішня частина вуха — вкритий шкірою хрящ — називається вушною раковиною. Завдяки своїй формі вона збирає звукові хвилі й направляє їх через слуховий прохід до барабанної перетинки. Хвилі викликають коливання барабанної перетинки, а та передає ці коливання на три кісточки середнього вуха. Далі ці коливання переходять у внутрішнє вухо — наповнений рідиною лабіринт зі сполучної тканини, який лежить всередині кісткової тканини. Тут вони трансформуються в коливання рідини в завитці — спіральному органі внутрішнього вуха, який містить волоскові клітини. Рідина у завитці подразнює волоскові клітини, і так утворюються послідовні нервові імпульси. Ці імпульси передаються до мозку, де вони розшифровуються й ототожнюються як звук.

Лімбічна система допомагає мозку вирішити, на які звуки звертати увагу, а які просто ігнорувати. Наприклад, мати може не сприймати свідомо звичайних звуків,  коли дитя бавиться, але вона миттю зреагує на переляканий крик маляти. Завдяки тому що у нас два вуха, ми здатні сприймати звуки просторово. І це дуже практично, оскільки дає можливість визначати напрямок звуку. Однак коли лунає мова, мозок не сприймає двох повідомлень нараз. «Ось чому людина,— говориться у книжці «Органи чуття» (англ.),— коли розмовляє по телефону й водночас слухає того, хто поруч з нею, не може почути всього, що каже та особа».

Шкідлива дія шуму

Щоб уявити, як гучні звуки можуть зашкодити нашому слуху, розгляньмо таку аналогію. В одному звіті про охорону праці пластинку з волосковими клітинами у внутрішньому вусі порівнювалося до пшеничного поля, а звук, що проникає у вухо,— до вітру. Легенький вітерець подібний до неголосного звуку, він колише колоски, не завдаючи їм шкоди. Більший вітер сильніше гне стеблини пшениці. А сильні пориви вітру або тривалий вітер меншої сили, може поламати стебла й знищити рослини.

Подібно впливає шум на крихітні тендітні волоскові клітини внутрішнього вуха. Різкий голосний звук може порвати тканини внутрішнього вуха й залишити після себе рубці, які викличуть безповоротну втрату слуху. Крім того, тривалий шум небезпечного рівня може пошкодити тендітні волоскові клітини, які не відновлюються. Наслідком цього буває постійний шум, гул або дзвін у вухах чи голові.

Захищайте слух, щоб він довше служив

Хоча причиною втрати слуху іноді буває спадковий фактор або якийсь нещасний випадок, можна вживати застережних заходів, аби захистити наш орган слуху й зберегти його якомога довше. Добре дізнатися наперед про потенційні загрози для слуху. Як сказав один аудіолог, «зволікати із запобіжними заходами, аж поки не виникне проблема,— це те саме, що користуватися захисним кремом після отримання сонячних опіків».

Часто проблема полягає радше у тому, як ми слухаємо, аніж що ми слухаємо. Наприклад, якщо ви користуєтеся навушниками, слідкуйте, аби сила звуку не заглушала зовнішніх звуків. Якщо в машині чи вдома ви включили магнітофон настільки голосно, що не чуєте спокійної розмови, то знайте, що наражаєте себе на серйозну небезпеку. Фахівці попереджають: дія звуку силою 90 децибелів протягом двох — трьох годин може пошкодити ваш слух. Тому радиться захищати слух від шуму пробками для вух або чимось іншими.

Батькам слід пам’ятати, що орган слуху дітей більш вразливий, ніж у дорослих. Тому будьте обережні навіть із забавками. Адже звук від звичайного дитячого брязкальця може досягти 110 децибелів!

Наші вуха справді тендітні, маленькі й неймовірно дивовижні органи. Завдяки їм ми чуємо величезне розмаїття чудових звуків навколишнього світу. Тож треба якнайпильніше оберігати цей безцінний дар.

[Рамка на сторінці 20]

Приблизний рівень деяких поширених звуків

• Дихання — 10 децибелів.

• Шепіт — 20 децибелів.

• Розмова — 60 децибелів.

• Вуличний рух у годину пік — 80 децибелів.

• Кухонний міксер — 90 децибелів.

• Шум поїзда — 100 децибелів.

• Бензопила — 110 децибелів.

• Гуркіт літака — 120 децибелів.

• Кулеметна черга — 140 децибелів.

[Рамка на сторінці 21]

Можливо, ви втрачаєте слух, якщо

• збільшуєте звук радіо або телевізора, але для інших це заголосно.

• постійно просите співрозмовника повторити сказане.

• часто хмуритеся, нахиляєтеся вперед, наставляєте вухо, щоб почути співрозмовника.

• трохи недочуваєте на зустрічах або коли є якийсь шум, наприклад на вечірках чи в магазині.

• часто перепитуєте інших про те, що було сказане.

[Схема на сторінці 20]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Вушна раковина.

Три кісточки середнього вуха.

Барабанна перетинка.

Завитка.

Нерви, що ведуть до мозку.