Страусове яйце — чудо в шкаралупі

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА З ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

СТРАУСОВІ яйця нерухомо лежать в інкубаторі. Своїм виглядом вони не виказують, що́ діється у них під шкаралупою і яка захоплива подія має от-от статися всередині. Проте тут, на страусовій фермі, у нас є нагода довідатися про дивовижні перетворення, які відбуваються зі страусами ще всередині яйця.

Дбайливий догляд за яйцями

Самиця страуса відкладає великі (кожне майже півтора кілограма) яйця кольору слонової кістки в примітивне гніздо на піску *. Працівники ферми щодня переносять в інкубатор нові яйця, які лежатимуть там шість тижнів.

Тепер за яйцями в інкубаторі починають дбайливо доглядати. Все робиться для того, щоб їм було тепло і затишно: підтримується ідеальна температура для розвитку зародків, 37 градусів за Цельсієм. Аби жовток чи зародок не осів на дні яйця і не приліпився до підшкаралупної оболонки, яйця зберігаються в спеціальних лотках, які автоматично їх перевертають, або ж це робить щодня вручну сам фермер. Це нагадує звичку страусів-батьків регулярно перевертати яйця в своїх піщаних гніздах у велді, південно-африканському плато.

Зазирніть під шкаралупу

Як же нам знати, що відбувається під шкаралупою? Обережно взявши одне яйце, фермер кладе його в заглиблення на верхній частині ящика, всередині якого яскраво горить електрична лампочка. Ця процедура, так зване просвічування, допомагає фермеру побачити щось дивовижне — нечіткі обриси зародка, який розвивається всередині. Час від часу фермер просвічує яйце, щоб побачити, наскільки успішно в ньому розвивається життя. Якщо кілька просвічувань показують, що вміст яйця в центрі залишається рідким, то це свідчить про незаплідненість яйця і тому воно не повертається в інкубатор.

Протягом 39 днів, які страусове яйце перебуває в інкубаторі, за стінками подібної до порцеляни шкаралупи відбувається дивовижний ріст. У той самий час формується повітряна камера, яка з часом займає третину об’єму всередині яйця *. Пташеняті, яке ще не вилупилося, стає тіснувато, і воно розташовується так, щоб звідти вибратися. Проте спочатку має відбутися важливий процес — всмоктування жовткового мішечка через пуповину і через пуп зародка в його крихітне черево. Цей процес надзвичайно важливий, оскільки в жовтковому мішечку містяться поживні речовини, завдяки яким пташеня здобуде необхідну силу, щоб пробитися у зовнішній світ.

Пробивання шкаралупи

І от приходить визначна подія, і ми маємо змогу спостерігати за нею. Перед тим як пробити шкаралупу, страусенятам треба розірвати підшкаралупну оболонку і дістатися до повітряної камери. На відміну  від інших пташенят, у страусенят немає яйцевого зуба, щоб пробити шкаралупу. Зате вони мають ущільнення на кінці свого м’якого дзьобика. Натискуючи своїм зміцненим дзьобом на шкаралупу, пташеня впирається потилицею в оболонку, яка відділяє його від повітряної камери. Після заповзятливого штовхання і тертя оболонка врешті розривається. Завдяки цьому пташеня займає весь простір під шкаралупою. (Дивіться малюнок А).

Нарешті пташеня своїми крихітними легенями вперше вдихає повітря! Його маленькі легені починають функціонувати. Однак внаслідок такого напруження під тісною шкаралупою стає неймовірно задушливо. Тож тепер не час здаватися, пташеня мусить боротися і спробувати пробити шкаралупу. З усіх сил страусеня б’є кінчиком дзьоба по шкаралупі. Раптом виснажене пташеня бачить мигтіння світла в маленькій тріщинці, яка з’явилася на шкаралупі, а через тріщинку надходить справжнє свіже повітря! (Дивіться малюнок Б).

Після надзвичайно необхідного перепочинку пташеня збирає всі сили, щоб пробити тріснуту шкаралупу, використовуючи при цьому праву лапку і дзьобик з ущільненням. Потім, розкинувши уламки шкаралупи, перед нами, мов Ґоліят у мініатюрі, постає наше пташеня. Малюк намагається сісти, ним хитає, а він кліпає очима і дивиться на світ так поважно і  самовпевнено, як це вміють робити тільки щойно вилуплені страусенята. (Дивіться малюнок В).

Чому ж фермер не допоможе пташенятам вилізти з-під уламків шкаралупи? Заради блага самих страусенят. Проходить певний час, поки жовток всмокчеться крізь пуп пташеняти, потім пуп стискається і повністю закривається. Невмілий помічник, намагаючись пришвидшити цей процес, може зашкодити слабкому створіннячку і наразити його на серйозну інфекцію.

Тож нарешті на фермі повилуплювалися маленькі страусенята. Ми із захопленням спостерігали, як з-під розкиданих уламків шкаралупи з’являються страусенята — виснажені, але переможні.

Зустріч із названими батьками

Через деякий час тепле повітря в інкубаторі підсушує м’якеньке пір’ячко пташенят, і вони стають пухнастими і надзвичайно милими. Потім їх переносять у загорожу на сонці. Як їм це подобається! Нарешті вони можуть розім’яти свої малі хиткі ніжки.

Наступний день — урочистий у житті пухнастих пташенят. Їх знайомлять з названими батьками — дорослими страусами, які доглядатимуть за ними найближчі три місяці. Досі пташенята не відчували голоду, бо їх підтримували поживні речовини з жовтка. Однак через кілька днів після вилуплення малеча не проти щось перехопити. Що ж їдять страусенята? Ми дивуємося, коли бачимо, як вони починають їсти свіжий послід своїх названих батьків! Як пояснює фермер, це зміцнює їхню слабку імунну систему.

Лише подивіться на цих малюків, які з усіх сил намагаються встигнути за широкими кроками своїх названих батьків! Це вимагає від них неабиякого напруження. Але страусенята неймовірно швидко ростуть — щомісяця до їхнього зросту додається 30 сантиметрів. Тож, як не дивно, вже через місяць вони не відстають від набагато більших дорослих птахів.

Коли молодим птахам минає шість місяців, вони стають повністю дорослими і мають зріст майже 2,5 метра. Важко повірити, що лише сім місяців тому ці довгов’язі створіння — самі шия та ноги — були нерухомими яйцями в інкубаторі на страусовій фермі.

[Примітки]

[Схема на сторінці 23]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ПРОЦЕС ВИЛУПЛЮВАННЯ

А

Б

В

[Відомості про джерело]

Source of sketches: Dr. D. C. Deeming

[Ілюстрація на сторінці 23]

Важливий день — страусенята пробивають шкаралупу!

 [Відомості про ілюстрацію, сторінка 25]

John Dominis/Index Stock Photography