Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи глобалізація дійсно розв’яже наші проблеми?

Чи глобалізація дійсно розв’яже наші проблеми?

Чи глобалізація дійсно розв’яже наші проблеми?

«Глобальна спільнота, в якій ми тепер живемо, як і будь-яка інша, далеко не ідеальна; вона має багато недоліків. Не до всіх її мешканців ставляться справедливо; не всі мають рівні можливості. Мільйони людей дуже знедолені, тож їм і на думку не спадає, що вони живуть у якійсь спільноті» («НАША ГЛОБАЛЬНА СПІЛЬНОТА»).

ФАТІМА, що живе у великому африканському місті, вважає, що їй пощастило. Вона принаймні має холодильник. Але її житло — це така собі металева халабуда поміж трьох мармурових надгробків. Фатіма, як і півмільйона інших, живе на величезному кладовищі. Але навіть там стає тісно. «Надто багато охочих поселитись,— нарікає Фатіма,— особливо тут, серед могил».

Приблизно за 15 кілометрів від домівки Фатіми лежить розкішний новий житловий комплекс з вишуканими ресторанами, великим полем для гри в гольф. Ціна за партію гри в гольф перевищує місячний заробіток у цій країні. До бідності в містах уже звикли, а гра в гольф, символ елітарності,— явище нове, воно дратує людей. У нашій глобальній спільноті розкіш і бідність нелегко уживаються.

Ваді-Хадрамаут — старий караванний шлях, усіяний давніми містами, який звивається посушливими землями Ємену. Попервах здається, ніби час у цій глухій долині давно зупинився. Однак перше враження оманливе. Поблизу цієї долини лежить містечко Сайвун. Місцевому музею знадобилась допомога випускника університету, щоб створити веб-сайт, який би містив інформацію про культурні цінності міста. Випускник цей — місцева дівчина, але вона навчалася в американському штаті Огайо. Отже, тепер і люди, і ідеї мандрують світом, як ніколи раніше.

За кілька тисяч кілометрів на захід, у Сахарі, три вантажівки повільно сунуть пустельною дорогою на південь. Машала, один з водіїв, розказав, що везе телевізори, відеомагнітофони і сателітарні антени. Сам він дізнається про події в світі з американських теленовин. Машала додав: «У моєму містечку всі мають сателітарні антени». Рідко якого куточка землі не сягає мережа засобів масової інформації.

Постійне перетікання з країни в країну людей, ідей, інформації, грошей та новинок науки і техніки створило нову всесвітню спільноту. Таке явище має свої переваги. Завдяки глобалізації поширюються відомості про місцеву культуру Ємену і водій Машала може заробити до 3000 доларів за три тижні. Але гроші з’являються не в усіх. Фатіма та її сусіди знають лише кількох людей, яким глобалізація принесла користь, а самі вони погрузли у злиднях.

Хоч наша всесвітня спільнота далеко не ідеальна, процес глобальної інтеграції, мабуть, необоротний. Хіба ж люди вимкнуть свої телевізори, викинуть мобільні телефони, знищать комп’ютери і не подорожуватимуть в інші країни? Чи ж держави почнуть ізолюватися від решти світу в політиці та економіці? Навряд. Ніхто не хоче позбавляти себе вигод глобалізації. Однак існують і проблеми. Вони дедалі більше турбують людей і позначаються на житті кожного. Розгляньмо коротко кілька головних побічних явищ глобалізації.

Поглиблення прірви

Розподіл світового прибутку ніколи не був справедливим, але економічна глобалізація поглибила прірву між багатими і бідними. Щоправда, інтеграція у світову економіку принесла користь деяким країнам, що розвиваються. За словами експертів, в Індії протягом останніх десяти років кількість людей, що перебувають за межею бідності, зменшилась від 39 до 26 відсотків. В Азії відбувся подібний процес. Наприклад, одне з вивчень показало, що до 1998 року лише 15 відсотків населення Східної Азії жило на 1 долар в день, а десять років тому 27 відсотків. Проте ситуація по цілому світі далеко не втішна.

У країнах Африки, що на південь від Сахари, та в інших слаборозвинених регіонах за останні 30 років дохід зменшився. «Міжнародна громада... примирилася з тим, що у небувало багатому світі 3 мільярди людей, тобто майже половина людства, животіє на 2 долари в день, а то й менше»,— сказав Генеральний секретар ООН Кофі Аннан. Ця величезна соціальна прірва зумовлена зокрема егоїстичною фінансовою політикою. «Приватні фінансові банки ніде в світі не приносять користі бідноті,— каже колишній міністр фінансів США Леррі Саммерз.— Провідні банки не шукають можливостей відкрити свої філії там, де живуть бідні, адже у бідних немає грошей».

Величезна нерівність доходів багатих і бідних роз’єднує і людей, і навіть держави. Недавно достаток найбагатшої людини США перевищив сукупний чистий капітал понад 100 мільйонів співвітчизників. Глобалізація сприяє росту багатих транснаціональних компаній, які практично захопили світовий ринок певних товарів. Наприклад, 1998 року всього лиш десять компаній надавали 86 відсотків телекомунікаційних послуг, які принесли 262 мільярди доларів прибутку. Економічна влада цих транснаціональних компаній часом перевищує урядову, і, крім того, як сказали представники Міжнародної Амністії, ці компанії «ставлять права людини і трудове законодавство далеко не на перше місце».

Організації, які захищають права людини, занепокоєні тим, що світовий дохід концентрується в руках кількох привілейованих. Хотілося б вам жити у районі, де 20 відсотків найбагатших мешканців заробляють у 74 рази більше за найбідніших? Завдяки телебаченню люди, що належать до 20 відсотків знедолених світу, знають як живуть багаті, але не мають можливості поліпшити своє становище. Звичайно, така кричуща несправедливість породжує заворушення і невдоволення у нашій глобальній спільноті.

Глобалізація культури

Турбує також конфлікт культур та поширення жадібності. Важливою особливістю глобалізації є обмін ідеями, і найяскравіший приклад цього — Інтернет. На жаль, він не тільки розширює межі ринку, розповсюджує не лише корисну інформацію, культурні здобутки тощо. Деякі веб-сайти пропонують порнографію, расистські ідеї та азартні ігри. У мережі можна знайти навіть докладне пояснення, як самому виготовити бомбу. За словами Томаса Фрідмана, «в Інтернеті, буває, один-два рази клацнеш мишкою — і вже щось негаразд. Легко потрапити у віртуальну неонацистську пивну або порнографічну бібліотеку... і ніхто не зупинить, не скерує» в цьому потоці інформації.

Величезний вплив на спосіб мислення людей справляє кіно і телебачення. На екранах світу тон переважно задає Голлівуд, світова «фабрика фантазій». Продукція цієї великомасштабної «індустрії розваг» привабливо зображає насилля, любов до речей та неморальність. Це суперечить культурним традиціям багатьох країн. Однак ні уряди, ні педагоги, ні батьки ніяк не можуть змінити ситуації.

«Ми любимо американську культуру,— говорить мешканець Гавани гостю з США.— Ми знаємо усіх зірок Голлівуда». «Швидкі обіди» та газована вода теж поширюються з подачі Заходу. Ось що зауважив малайзійський бізнесмен: «У нас люблять усе західне, особливо американське. (...) Люди хочуть їсти і жити, як на Заході». Ректор гаванського коледжу із сумом визнав: «Куба вже не острів. Островів не залишилось. Є тільки один неподільний світ для всіх».

Агресивна західна культура позначається на сподіваннях і бажаннях людей. «Бажання бути не гіршим від сусіда переросло у бажання не відстати від багатіїв і знаменитостей з фільмів і телевізійних шоу»,— говориться в «Доповіді про розвиток людини за 1998 рік». Зрозуміло, переважна більшість людей у світі ніколи не зможе забезпечити собі такий спосіб життя.

Чи глобалізація — це розв’язання всіх проблем?

Глобалізація, як і чимало інших людських досягнень, має і позитивні, і негативні сторони. Вона принесла певній частині людей економічну вигоду і впровадила добу глобального зв’язку. Проте вона вигідна багатим і могутнім, а не бідним і слабким. Злочинці і хвороботворні віруси користуються перевагами глобалізації успішніше від урядів. (Дивіться інформацію в рамках на сторінках 8 і 9).

Здебільшого глобалізація поглибила проблеми, що вже існували у нашому недосконалому світі. Не розв’язавши світових проблем, вона сама стала однією з них. Соціальна нерівність поглибилась, а невдоволення посилилось. Уряди по всьому світі щосили намагаються взяти від глобалізації найліпше і в той же час захистити своїх громадян від шкоди. Чи це вдасться? Чи наші потреби задовольнить «глобалізація з людським обличчям»? Розгляньмо ці питання у наступній статті.

[Рамки/Ілюстрації на сторінках 8, 9]

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЗЛОЧИННОСТІ І ТЕРОРИЗМУ

На жаль, засоби комерції і торгівлі легко перетворюються у засоби злочинності. «Транснаціональні корпорації спільно глобалізують світову економіку, а тим часом злочинні транснаціональні корпорації, тобто злочинні синдикати, швидко навчилися використовувати глобалізацію з вигодою для себе»,— говориться в «Доповіді про розвиток людини за 1999 рік». Чим же вигідна глобалізація організованим злочинцям?

Ділки наркобізнесу виявили силу-силенну нових можливостей, як «відмивати» мільярдні прибутки. Тепер їм легше переправляти наркотики з країни в країну та з континенту на континент, оскільки багато контрольних заходів на кордонах скасовано, а також дедалі більше людей подорожують світом. Зауважмо, що протягом 1990-х років виробництво кокаїну подвоїлось, а опіуму потроїлось. Міжнародні мафіозні угруповання розгорнули вигідну торгівлю проститутками. Щороку вони привозять у Західну Європу приблизно 500 000 жінок і дівчат, більшість проти їхньої волі.

Протягом останніх років злочинні синдикати, як і транснаціональні корпорації, об’єднали свої зусилля. Чимало таких корпорацій проводить операції по всьому світі, і щорічні прибутки деяких становлять приблизно 1,5 трильйона доларів, а це більше, ніж валовий продукт Франції *.

Інтернет також виявився ідеальним засобом безпринципних знавців комп’ютерної техніки. У 1995 році один хакер викрав інформацію, яку оцінюють в 1 мільйон доларів, та 20 000 номерів особистих кредитних карток. «Крадіжки за допомогою нових технологій менш ризиковані і більш прибуткові»,— сказав іспанський банкір Хосе Антоніо Солер.

Терористам глобалізація теж вигідна. Оскільки новини передаються по всьому світі, то, викравши в якійсь глухій місцевості кількох туристів із західної країни, терористи можуть миттєво привернути увагу громадськості до певних політичних вимог.

НЕБАЖАНІ «ЗАБРОДИ»

Окрім людей, світом мандрують хвороби, причому деякі з них смертельні. «Інтенсивніше подорожування людей, переміщення товарів та ідей спричинило глобалізацію захворювань,— говорить епідеміолог професор Джонатан Манн.— Світ став набагато уразливіший до спалахів епідемій та, що дуже небезпечно, до глобального поширення нових і старих інфекційних хвороб».

Найвиразніше про уразливість світу свідчить пандемія СНІДу, яка щороку забирає життя приблизно трьох мільйонів людей. Медики побоюються, що у певних африканських країнах СНІД зрештою вигубить дві третини молоді. «У це тисячоліття епідемій, війн і голодоморів рівень смертності серед молоді ще ніколи не сягав таких масштабів»,— повідомляється у звіті Спільної програми ООН з боротьби проти ВІЛ-інфекції та СНІДу.

Небажані «заброди» — це не тільки мікроби та віруси. Тварини, рослини та комахи полишають свої природні місця поширення і вдираються на інші континенти. Отруйні змії з Австралії «колонізують» острови Тихого океану. Мабуть, вони потрапили туди на літаках. Ці змії вже винищили майже всіх лісових птахів Гуаму. Водяний гіацинт з Південної Америки поширився у 50 тропічних країнах, де забиває канали і псує ставки для розведення риби. «Щороку такі «агресивні заброди», як і поширення хвороб, коштують світовій економіці, либонь, сотні мільярдів доларів та спричиняють значні збитки екології»,— повідомляє газета «Інтернешнл гералд трібюн».

[Примітка]

^ абз. 26 «Валовий продукт країни» — це сукупна вартість товарів і послуг, виражена в ринкових цінах за рік.

[Ілюстрації]

КОНТРАБАНДНІ ГРОШІ

Знайдено в партії іграшкових ведмедиків.

КОНТРАБАНДНИЙ КОКАЇН

Вантаж кокаїну вартістю 4 000 000 доларів було знайдено у туристичному трейлері, який затримали під час перетинання кордону.

БІОТЕРОРИЗМ

Солдати проводять в Капітолії обшук на наявність спор сибірки (Вашингтон).

БОМБИ

Вибух автомобільної бомби в Ізраїлі.

ПОШИРЕННЯ СНІДу В СВІТІ

Епідемія СНІДу в Південній Африці набула таких масштабів, що деякі державні лікарні вже не приймають хворих.

НАВАЛА ВИДІВ

Коричнева деревна змія майже повністю винищила лісових птахів Гуаму.

ВОДЯНИЙ ГІАЦИНТ

Ця рослина заблоковує канали та береги річок приблизно у 50 країнах.

[Відомості про джерела]

Гроші і контрабанда кокаїн

у: James R. Tourtellotte and Todd Reeves/U.S. Customs Service; біотероризм: AP Photo/Kenneth Lambert; автобус, що горить: AP Photo/HO/Israeli Defense Forces; дитина: AP Photo/Themba Hadebe; змія: Photo by T. H. Fritts, USGS; водяний гіацинт: Staff CDFA, California Dept. of Food & Agriculture, Integrated Pest Control Branch

[Ілюстрації на сторінці 7]

Через глобалізацію економіки поглибилась прірва між багатими і бідними.

[Відомості про джерело]

UN PHOTO 148048/ J. P. Laffont - SYGMA

[Ілюстрації на сторінці 10]

Інтернет використовують, щоб поширювати тероризм.