Незвичайне стадо дикої білої худоби

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА З ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

У ПАРКУ ЧІЛЛІНҐГЕМ, що розкинувся у графстві Нортумберленд на кордоні між Англією і Шотландією, живе невеличке стадо диких білих корів та биків. Щороку, аби подивитися на них, сюди приїжджають відвідувачі з усіх усюд. Чому? Тому що ці тварини незвичайні. Сьогодні ми з дружиною також серед гостей цього парку.

Вважають, що дика біла худоба водиться у Чіллінґгемі ще принаймні з XIII століття. Власне тоді  довкола території площею 600 гектарів було зведено мур парку, аби затримати там стада диких тварин, яких потім вбивали на м’ясо. Нині територія парку становить лише 140 гектарів. Ці незвичайні білі корови та бики мають червоні вуха, чорні ноги і плямисті морди. Плямки з’являються в них у віці двох років і пізніше поширюються по шиї, плечах та грудях.

Ніхто не пригадує, щоб у стаді народилося хоча б частково забарвлене теля. Існує думка, що ці тварини не схрещувалися з жодною породою домашньої худоби. Інші породи великої рогатої худоби Чіллінґгему,— а їх тут коло тисячі,— можна тепер побачити в багатьох частинах Великобританії та Північної Америки. Але цих білих корів — ні. Аналізи виявили, що вони мають унікальну групу крові серед усіх своїх родичів у Західній Європі.

У биків роги ростуть вперед і в сторони, а у корів відхилені дозаду. Форма черепа і спосіб росту рогів подібні до тура — вимерлого дикого бика, зображення якого можна побачити в Європі серед печерних малюнків. Дехто гадає, що члени унікального стада Чіллінґгему є прямими нащадками корів та биків, що колись блукали по Британських островах. Хоча звідки вони самі прийшли — досі невідомо.

Ієрархія у стаді

Щоб ліпше роздивитися тварин, сідаємо з доглядачем цього стада в машину з приводом на чотири колеса і їдемо їх шукати. Швидко з’їхавши з горба по нерівному пасовиську, ми раптом бачимо череду, що сховалася від сонця у затінку дерев. Деякі тварини дивляться на нас з притаманною їм цікавістю. Дві — три поволі підходять до нашої машини і труться об неї своїми великими рогами.

Доглядач показує нам ватажка, або, як його ще називають, короля стада. Це найбільший і найсильніший бугай. Під час його «правління», яке триває коло трьох років, корови народжують телят тільки від нього. Завдяки цьому з покоління в покоління передається лише найкраща кров. Жодному бикові не дозволяють паруватися зі своїм нащадком, і жоден син не може стати плідником після батька.

Інстинкти диких тварин

Колись головними ворогами цих тварин були вовки, які здебільшого полювали на слабших членів стада. І хоча вовки у Великобританії зникли ще в XVI столітті, якщо череду налякати, тварини, огорнуті страхом, іноді починають втікати. А коли стадо врешті зупиняється, бики інстинктивно стають кільцем навколо корів та телят, намагаючись захистити їх від можливого хижака.

Ці тварини справді дикі, тому сучасні сільськогосподарські методи зовсім не допомагають у піклуванні про них. Навіть узимку, коли зовсім мало трави, вони їдять лише сіно й солому, відмовляючись від зерна й іншого корму для худоби. Телятка народжуються з дуже малою вагою, тому при пологах рідко виникають проблеми. Але якщо й виникають, ветеринар однаково не може допомогти корові. Кажуть, що коли тварини торкнеться людина, то інші члени стада можуть заколоти свою родичку на смерть.

Корова народжує телятко подалі від стада і близько тижня ховає його від своїх родичів. Потім мати з дитям наближається до стада, їм на зустріч виходить бик-ватажок і приводить у череду. Тоді інші корови, перш ніж прийняти телятко, роздивляються та обнюхують його. Коли ж новачка визнають за свого, то вже ніхто особливої уваги на нього не звертає.

У 1967 році за 4 кілометри від парку Чіллінґгем стався великий спалах епідемії ящура. Парк відразу закрили, і завдяки цьому врятували незвичайне стадо. Після цього вирішили розвести невеличку череду цих унікальних тварин у Шотландії, аби не допустити до вимирання. У цьому випадку не було проблем із відторгненням, оскільки всіх тварин, відібраних для нового стада, перемістили гуртом.

Нам дуже сподобалася наша коротка екскурсія. Ми побачили диких білих корів та биків і дізналися про них багато цікавого. Можливо, колись і вам вдасться відвідати цей парк і на власні очі побачити таких незвичайних тварин у їхньому природному середовищі.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 27]

Courtesy Chillingham Wild Cattle Association

Loaned by courtesy of Lawrence Alderson