Тривала боротьба проти рабства

«Доля раба — терпіти кривду, наругу зносити й насилля» (Евріпід, грецький драматург V сторіччя до н. е.).

РАБСТВО має довгу й непривабливу історію. Починаючи від найдавніших цивілізацій Єгипту й Месопотамії, могутні народи поневолювали своїх слабших сусідів. Так було покладено початок одній з найсумніших повістей про людську несправедливість.

У другому тисячолітті до н. е. Єгипет повністю підкорив собі один народ, який, вірогідно, налічував кілька мільйонів чоловік (Вихід 1:13, 14; 12:37). Коли Греція панувала над Середземномор’ям, для багатьох грецьких родин було настільки звичайним мати принаймні одного раба, як сьогодні для пересічної сім’ї у деяких країнах мати машину. Грецький філософ Арістотель виправдовував цей звичай, твердячи, що людство ділиться на два класи — господарів та рабів; перші мають природжене право керувати, а другі народжені, аби підкорятись.

У римлян рабство процвітало ще в більшій мірі, ніж у греків. За днів апостола Павла, можливо, половина населення Риму — сотні тисяч людей — були рабами. Римська імперія щороку здобувала десь півмільйона невільників, які б будували пам’ятники, працювали в копальнях, обробляли поля та прислуговували на величезних віллах багатіїв *. Зазвичай рабами ставали полонені, отже ненаситна потреба Риму у збільшенні  кількості невільників була могутньою спонукою для імперії продовжувати точити війни.

Хоча після падіння Римської імперії масштаби рабства трохи зменшились, воно все ще існувало. Згідно з кадастровою книгою середньовічної Англії (1086 рік н. е.), раби у цій країні складали 10 відсотків робочої сили. І невільників продовжували набувати шляхом завоювань. Англійське слово «slave», що означає «раб», походить від слова «слов’янин», оскільки протягом раннього середньовіччя слов’янські народи становили значну частину рабів у Європі.

Проте після Христа жоден континент не страждав від работоргівлі так, як Африка. Навіть ще до часів Ісуса старожитні єгиптяни торгували ефіопськими рабами. За приблизними підрахунками, впродовж близько 1250 років до Європи та Близького Сходу було ввезено 18 мільйонів африканців. Це робили, щоб задовольнити там потребу в невільниках. З початком колонізації Америки у XVI столітті з’явився новий ринок работоргівлі, і незабаром перевезення живого товару через Атлантичний океан стало одним з найприбутковіших занять на землі. Історики підраховують, що між 1650  і 1850 роками з Африки вивезли понад 12 мільйонів людей *. Багатьох продавали на ринках рабів.

Боротьба проти рабства

Упродовж сторіч як окремі люди, так і цілі народи вели боротьбу, щоб звільнитися від ярма рабства. Наприклад, у першому столітті до Христа Спартак очолив безуспішний бунт 70 000 римських рабів, що прагнули волі. Повстання гаїтянських невільників якихось два століття тому було більш успішним. Воно закінчилось заснуванням 1804 року незалежного уряду.

У США рабство тривало набагато довше. Тут було немало невільників, які рішуче боролися, щоб здобути свободу для себе та своїх близьких. Деякі вільні люди також щиро виступали проти рабства: або обстоювали його скасування, або ж допомагали рабам-утікачам. Незважаючи на це, лише наприкінці XIX сторіччя рабство у цій країні було повністю заборонено законом. А що можна сказати про наш час?

Чи боротьба була даремною?

«Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах»,— сказано у Загальній декларації прав людини. Ця постанова, прийнята з ентузіазмом 1948 року, справді шляхетна. Чимало щирих людей присвячують свій час, зусилля і засоби, щоб досягти цієї мети. Однак успіх приходить нелегко.

Як показано у попередній статті, мільйони людей все ще тяжко працюють за ніщо у жахливих умовах і багатьох з них придбали чи продали проти їхньої волі. Попри найщиріші зусилля скасувати рабство і підписані міжнародні угоди щодо незаконності цього, справжня свобода для всіх залишається примарною метою. Через глобальну економіку підпільна работоргівля стала ще прибутковішою. Отже, здається, що рабство дедалі більше опановує значну частину людства. Чи ситуація безнадійна? Подивімось.

[Примітки]

[Ілюстрації на сторінках 4, 5]

Тих, кого привозили з Африки на кораблях невільників (вгорі), зазвичай продавали на ринках рабів в Америці.

[Відомості про джерела]

Godo-Foto

Archivo General de las Indias