Кошеніль — особлива комашка

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА З МЕКСИКИ І ПЕРУ

ЯК ДОСЯГАЮТЬ насичених відтінків червоного кольору в губних помадах та іншій косметиці? Можливо, ви здивуєтесь, але червоний барвник, що міститься у деяких рум’янах та помадах, отримують із кошенілі — червця, котрий живе на кактусі нопала. Придивімося ближче до цих особливих комашок.

Шкідливі чи корисні?

Дорослі самки кошенілі завдовжки близько трьох міліметрів, тобто з головку сірника, а самці вдвічі менші. Проте не дивіться, що ці комашки такі крихітні. Один довідник каже, що «вони належать до комах, які є найбільшими шкідниками». Але попри їхню незавидну репутацію, деякі фермери навіть спеціально їх розводять. Навіщо? Задля карміну — чудового червоного барвника, який отримують з висушених і розтертих тілець самок кошенілі.

Фарбу виготовляють з кошенілі ще із часів стародавніх міштеків, які проживали на території сучасного штату Оахака (Мексика). Іспанські завойовники були в захопленні від кольору карміну, добутого з кошенілі. І незабаром уже багато мешканців європейських країн, які кохалися у барвистих кольорах, могли насолоджуватися цим натуральним барвником. Великобританія довгий час використовувала кармін для фарбування військових мундирів у традиційний багряний колір. Кошеніль набула такої популярності, що від 1650-х до 1860-х років з найцінніших мексиканських товарів, які йшли на експорт, цей барвник поступався лише золоту й сріблу.

Забуття і відродження

Під кінець першої половини XIX століття натуральні фарби почали витіснятися синтетичними. А причин цього було чимало. Джон Генкель, співробітник журналу «ФДА консюмер», пояснює: «Річ у тім, що штучні барвники, синтезовані із хімічних речовин, було легше отримати, вони менше коштували і мали ліпші фарбувальні властивості». Тому за короткий час у харчовій і парфумерній промисловості, а також у медицині стали використовувати синтетичні фарби. «Але з поширенням їхнього застосування,— каже Генкель,— почала теж зростати тривога. Чи безпечні ці речовини?»

Вивчення, проведені в 1970-х роках, виявили, що деякі штучні фарби можуть викликати рак. Коли про цю небезпеку довідався широкий загал, до натуральних барвників почала повертатися втрачена популярність. Сьогодні 85 відсотків усієї кошенілі на світовий ринок постачає Перу. Також багато кошенілі збирають на Канарських островах, на півдні Іспанії, в Алжирі та країнах Центральної і Південної Америки. Проте нині попит на кармін перевищує пропозицію, тож уряд Мексики має наміри збільшити культивування кошенілі.

Як добувають кармін

Кошеніль проводить усе своє життя на стеблах кактуса нопала. Щоб захистити себе від ворогів, ця комашка виділяє пухку воскувату речовину. З цього матеріалу навколо кошенілі утворюється кокон,  який служить їй домом. Але цей кокон також видає комашку під час збирання кошенілі.

Червоний пігмент, кармінову кислоту, мають лише самки. І найбільше його у тільцях комах перед відкладанням яєчок. Тому, щоб отримати найякісніший барвник, робітники намагаються зібрати самок власне у цей період. У перуанських Андах кошеніль збирають тричі протягом семи місяців. За допомогою жорсткої щітки або тупого леза кошеніль зчищають з кактуса. Потім все висушують, сміття усувають, а кошеніль подрібнюють. Отриманий порошок обробляють аміаком або розчином карбонату натрію. Пізніше суміш фільтрують, аби усунути нерозчинені частинки комах. А щоб отримати пурпурові відтінки додають вапно.

Хоча думка про те, що ваша косметика містить фарбу з комах, мабуть, не викликає великого захоплення, однак будьте певні: природні «барвники — це найліпше перевірені барвники», зазначає Генкель і додає: «Їх знову і знову піддають ретельному дослідженню». Тож, коли вам скажуть, що ви виглядаєте пречудово, можливо, заслуга в цьому частково кошенілі — цих особливих комашок.

[Ілюстрації на сторінці 23]

1. Кошеніль на кактусі.

2. Самки перед відкладанням яєць (зблизька).

3. Висушені тільця комах.

4. Розчин, який використовується в косметиці.

[Відомості про джерела]

Сторінка 23 фотографії: #1: The Living Desert, Palm Desert, CA; #3 і товари: Cortesía del Centro de Investigaciones Económicas, Sociales y Tecnológicas para la Agroindustria y la Agricultura Mundial, Universidad Autónoma de Chapingo, fotografía de Macario Cruz; #4: David McLain/AURORA

[Ілюстрація на сторінці 23]

Вироби, до складу яких входить барвник.