Найдовший тунель світу

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА З НОРВЕГІЇ

ХОЧЕТЕ помилуватися величними горами та фіордами? Тоді завітайте до Західної Норвегії. Ви будете неймовірно вражені! Окрім мальовничої природи, там можна побачити вузькі звивисті дороги та багато тунелів, які свідчать про людську винахідливість. Недавно було закінчено спорудження нового тунелю, який вважається неперевершеним досягненням інженерії у галузі тунелебудування. Це найдовший у світі тунель «Лердал», який проклали через тверду гірську породу,— автомагістраль завдовжки 24,5 кілометра. Тільки уявіть собі: ви в’їжджаєте в тунель, і вже через кілька хвилин над вашою головою — велетенська гора заввишки понад 1000 метрів!

Для чого потрібен такий довгий тунель? Він став важливою частиною основного сполучення між двома найбільшими містами Норвегії — між Осло (столиця на сході країни) і Бергеном (на західному узбережжі). До цих міст ведуть також гірські дороги, але протягом сніжних і вітряних зим водіям важко їздити по них. Тому вкрай необхідним був новий шлях, яким без перешкод можна подорожувати в негоду. У 1992 році норвезький парламент постановив, що нова автомагістраль пролягатиме через тунель між невеликими поселеннями — Аурландом і Лердалом. Тунель споруджували 5 років, і в листопаді 2000 року відбулося офіційне відкриття. Як втілили в життя цей неперевершений проект? Чи тунель безпечний? Яке враження справляє поїздка через нього? Подивімось.

Труднощі спорудження

Тунель сполучає Лердал і Аурланд. Робітники почали споруджувати його одночасно в трьох місцях. Дві бригади працювало на протилежних кінцях, а одна прокладала вентиляційний тунель завдовжки 2 кілометри, який мав з’єднатися з головним за 6,5 кілометра від лердалського в’їзду. Як трьом бригадам вдалося так провести буріння, щоб зустрітися глибоко всередині гори? Точний вихідний пункт кожної бригади визначили за допомогою систем супутникової навігації, а напрям буріння — за допомогою лазерних променів. Завдяки цим променям можна було слідкувати за рухом бурового устаткування і правильно визначати місця для закладення вибухівки.

Для кожного вибуху бурили 100 отворів завглибшки 5,2 метра. У ці отвори закладали 500 кілограмів вибухівки. У результаті вибуху утворювалось близько 500 кубічних метрів щебеню, який потім вивозили вантажівкою. Перед тим як продовжити роботу, необхідно було закріпити стелю і стіни тунелю. Для цього використовували довгі сталеві болти та армований скловолокном бетон, або торкретбетон, яким покривали поверхню. Кожна бригада щотижня просувалася на 60—70 метрів углиб. У вересні 1999 року  дві бригади, що бурили головний тунель, нарешті зустрілися. Похибка становила приблизно 50 сантиметрів. Через чотирнадцять місяців, як і планувалося, тунель було відкрито. На той час сума затрачених коштів досягла 120 мільйонів доларів.

Забезпечення вентиляцією

Перед проектувальниками будь-якого тунелю стоїть нелегке завдання — подбати про те, щоб у тунелі був належний стан повітря. Проїзд через «Лердал» займає приблизно 20 хвилин, тому дуже важливо, щоб повітря всередині було чистим. Яких заходів ужили для цього?

Одним із заходів стало будівництво 2-кілометрового вентиляційного тунелю, розміщеного на відстані 6,5 кілометра від лердалського в’їзду. Цей тунель простягається до сусідньої долини і править за витяжку. Свіже повітря надходить з обох кінців головного тунелю, а загазоване виходить через вентиляційний тунель, у який вмонтовано два потужні вентилятори. Їх можна використати, щоб посилити потік повітря, коли рівень забруднення стане дуже високим. Кожен вентилятор перекачує до 1,7 мільйона кубічних метрів повітря за годину. Завдяки такій системі в ту частину тунелю, що ближче до Лердала, потрапляє достатньо чистого повітря. А оскільки частина тунелю з аурландського боку довша, то для доступу туди чистого повітря довелося зробити ще щось. Аби посилити потік повітря до вентиляційного тунелю, у стелю вмонтували 32 менших вентилятори. Однак поки повітря з аурландського в’їзду доходило до початку вентиляційного тунелю, воно сильно забруднювалось. Як вирішили цю проблему?

Постановили збудувати очисні споруди у паралельному 100-метровому тунелі, що за 9,5 кілометра від в’їзду. Цей тунель з обох боків з’єднаний із головним. Повітря з головного тунелю переміщається до паралельного і там на 90 відсотків очищається від пилюки і двоокису азоту.

Завдяки вентиляційній системі та процесу очищення через «Лердал» може безпечно проїжджати до 400 машин за годину. Датчики всередині тунелю визначають стан повітря і регулюють дію вентиляційної системи. Якщо рівень забруднення перевищує норму, тунель закривають, але поки що у цьому необхідності не було.

Чи тунель безпечний?

Деякі люди побоюються їхати тунелем. З огляду на це, а також на недавні серйозні аварії та пожежі у кількох європейських тунелях, безпеці «Лердала» приділяють  особливу увагу. Яких заходів було вжито для того, щоб зробити тунель безпечним?

У Лердалі міститься пульт управління, за допомогою якого ведеться нагляд за різними системами безпеки тунелю, і якщо виникне якась загроза, проїзд закриють. Також було вжито багато запобіжних заходів, скерованих на те, аби в разі потреби швидко закрити тунель та евакуювати людей. Крім того, через кожних 250 метрів встановлено телефон і через кожних 125 метрів — два вогнегасники, якими можна скористатися в екстреній ситуації. Якщо вогнегасника немає на своєму місці, пульт автоматично це фіксує. Запалюється червоне світло — знак не в’їжджати до тунелю. А всередині знаки та світло вказують водіям, що слід виїжджати з небезпечної зони. У тунелі легко розвернутися, оскільки кожних 500 метрів є місця для розвороту, у тому числі 15 місць для розвороту вантажівок. Тунель обладнаний системою радіоантен, завдяки чому водіїв можна інформувати через радіоприймачі в машинах. Лічильні системи та фотосистеми фіксують усі транспортні засоби, які в’їжджають до тунелю та виїжджають з нього. Дорожня інспекція вважає, що при такій відносно невеликій кількості автомобілів, які проїжджають через тунель, це дуже добрий рівень безпеки.

Особливості тунелю

Яке враження справляє поїздка тунелем? Перед проектувальниками «Лердала» стояло важливе завдання: зробити проїзд через тунель приємним. Вони хотіли, щоб водії почувалися спокійно і щоб сам рух автомагістраллю був безпечним. Тому проект тунелю, а саме його внутрішній вигляд, робили при підтримці фахівців з психології водіння з дослідного інституту і професійних проектувальників освітлення, а також за допомогою імітації водіння.

З яким результатом? Тунель не є прямий. Завдяки плавним поворотам водії не дрімають і водночас бачать 1000 метрів дороги попереду. Повороти також допомагають визначити відстань між вами та автомобілем, що наближається до вас. Три великі, подібні до печер, заглибини в горі роблять подорож цікавішою. Складається враження, ніби їдеш через чотири коротші тунелі, а не через один довгий. Спеціальне освітлення тунелю — жовте або зелене внизу та голубе зверху — створює враження, наче тільки-но сходить сонце. Такі світлові ефекти та достатнє освітлення вздовж тунелю сприяють тому, що водії почуваються зручно і безпечно.

Нині мандрівники мають унікальну нагоду проїхати через найдовший у світі автомагістральний тунель. Це досягнення сучасної інженерії забезпечило надійний зв’язок між сходом та заходом Норвегії. Тунель «Лердал» також яскраво свідчить про те, як багато може зробити людина, використовуючи свої вміння та винахідливість у правильний спосіб.

 [Схема/Ілюстрація на сторінці 25]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Маршрут тунелю.

Лердал ← → Аурланд

[Схема/Карта на сторінці 27]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Тунель «Лердал»

Автомагістралі

↑ До Лердала

→ E16 до Осло

* Вентилятори, вмонтовані у стелю

Напрям повітряного потоку

↓

заглибина в горі

↓

Вентиляторна станція → вентиляційний тунель

↑

*

↑

заглибина в горі

↑

*

повітроочисна споруда

↑

*

заглибина в горі

*

↑

*

↑

Напрям повітряного потоку

Аурланд

↓ E16 до Бергена

1 миля

1 кілометр

[Відомості про джерело]

Statens vegvesen, Sogn og Fjordane

[Карта на сторінці 24]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

НОРВЕГІЯ

Тунель «Лердал»

Берген E16 ОСЛО

[Ілюстрація на сторінці 25]

Лердалський в’їзд.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Схема повітроочисної споруди.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Поперечний переріз тунелю, на якому видно сталеві болти, що кріплять стіни та стелю.

[Ілюстрація на сторінці 26]

У тунелі розміщено приблизно 100 телефонів і майже 400 вогнегасників, якими можна скористатися в екстрених ситуаціях.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Споруджено три приміщення зі спеціальним освітленням.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 24]

Вигляд згори: фото: Leiv Bergum; повітроочисна споруда: ViaNova A/S; всі інші фотографії на сторінках 24—26: Statens vegvesen, Sogn og Fjordane