Збирання крилатого врожаю

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В КОСТА-РИЦІ

ЦЕЙ врожай має крила! Так-так, ви правильно прочитали, цей врожай має крила. Кожен добрий фермер знає, що рясний та якісний врожай можна отримати тільки тяжкою працею. Так і тут: доводиться боротись з такими підступними хижаками як різні комахи, павуки та ще й птахи. Збирання врожаю — гаряча пора, адже стільки старань треба докласти, щоб не втратити дорогоцінний товар, який так плекали протягом цілого сезону. Якщо все буде добре, то врожай — нечуваної краси крильцята — з’явиться за тисячі кілометрів від місця, де його вирощували. Що ж це за врожай? Ви вже, звичайно, здогадалися — це метелики.

Вирощування цих комах на метеликових фермах має дуже велике значення. Цей чудовий винахід за всіма вимогами екологів надає можливість зберігати різноманітні види метеликів. Мабуть, у вас виникли запитання. Що таке метеликова ферма? Що там роблять? З якою метою її створили? Перш ніж ми відповімо на ці запитання, дізнаймося, як виникла справа розведення цих тендітних створінь.

Початок був у Китаї

З давніх-давен у Китаї вирощували метеликів спеціально заради виробництва шовку. Однак потреба в метеликових фермах, з’явилась зовсім недавно. У 1970-ті роки на острові Гернсі (Великобританія) було відкрито виставку живих метеликів.

За цим стояла чудова ідея — відтворити тропічний ліс, наповнений метеликами, які б розцвітили його безмежним розмаїттям барв і візерунків своїх крильцят. Для цього метеликів, народжених у тропіках, треба було привезти з їхньої батьківщини. Але як же встигнути перевезти тропічних метеликів живими за тисячі кілометрів, адже деякі види живуть лише два-три тижні, та ще й, аби під час подорожі жоден з них не загинув? Ось так і виникла потреба вирощувати метеликів на продаж.

Що відбувається на фермі

Ходімо на метеликову ферму. Неймовірно цікаво роздивлятись калейдоскоп численних яскраво забарвлених крильцят. Кореспондент  журналу «Пробудись!» побував у Коста-Риці на найбільшій у Центральній Америці фермі, яка експортує метеликів. Ця ферма не тільки вирощує лялечок (або кокони), але й проводить курси для тих, хто хотів би більше дізнатись про стадії життя і особливості метеликів.

Коли зайти в метеликовий сад, перед очима відкриється неймовірне видовище: сотні метеликів літають туди й сюди — одні пурхають, інші граціозно ширяють в повітрі. Усі вони прикрашені яскравими сполученнями самоцвітних барв. Різноколірні створіння не зважають на відвідувачів, а займаються своїми буденними справами: їдять, створюють сім’ї та відкладають яйця. Це ж як цікаво! Тут відчувається запах місцевих польових квіток та бананів. Побачивши їх, розумієш, що рослини і годують метеликів, і слугують їм за гнізда.

Крихітні яйця з надійно захищеного саду не дістане жоден хижак. У природі зберігається лише 2 відсотки відкладених яєчок, а у таких сховках, як метеликова ферма,— 90 відсотків.

Для належного розмноження і розвитку метеликам потрібні певні рослини. Тому в саду сила-силенна рослин-господарів; на них самички відкладають яйця, і згодом личинки та гусениці тими рослинами харчуватимуться. Дорослі метелики збирають нектар з квіток. Кожен вид метелика відкладає яйця тільки на відповідну рослину, і личинка у свою чергу їсть тільки її. Тим-то на фермі обов’язково має бути дуже багато різних рослин-господарів.

За один раз самичка відкладає 100 або й більше яєць, що скидаються на крихітні крапельки води не більші з крапку в кінці цього речення. Метелики відкладають їх виключно на своїй рослині-господарі, крім того, кожен вид вибирає навіть певне місце на рослині. Завдяки цьому фермер швидко знаходить яйця, збирає і передає на зберігання. Кладки знімають щодня і щодня перевіряють, чи не з’явилися личинки. Вибравшись із яєць, зголоднілі личинки з’їдають своє, вже непотрібне, помешкання. Після цього їх перекладають на рослини-господарі, які висаджені в горщик і встановлені у маленьких ізоляторах. Протягом життєвого циклу личинки такі ізолятори вкрай необхідно добре чистити, оскільки найменша неуважність може призвести до хвороби і смерті майбутнього метелика.

Після третьої стадії, тобто у період між линьками, личинки тільки те й роблять, що їдять. Кажуть, якби дитина вагою 3 кілограми набирала вагу такими ж темпами, що й гусениця, то через два тижні малятко важило б вісім тонн!

П’яту й останню линьку личинка відбуває, почепившись до гілки або стелі ізолятора. Відтак щосили намагається скинути свою оболонку, під якою у лялечки вже сформувався твердий панцир. Ось тепер фермеру знадобляться спритність і вправність.

Лялечок слід знімати щодня, бо тільки так можна визначити їхній вік. У картонні коробки старанно пакують по 40—100 лялечок, перекладаючи їх шарами бавовни. Фермери і експортер мають  приблизно десять днів на те, щоб переправити лялечок агенту з продажу, який передасть їх замовникам — зазвичай садочкам для метеликів або ж іншим подібним закладам. Якщо перевезення не завершити протягом визначеного терміну, лялечки перетворяться на метеликів в дорозі і загинуть. А коли все буде гаразд, то метелики з’являться на світ за тисячі кілометрів від домівки, навіть не підозрюючи про зміну своєї адреси. Метеликова ферма Коста-Рики щомісяця переправляє 4000—6000 лялечок для різних установ по всьому світі.

Кількість ферм, на яких вирощують метеликів, швидко зростає. Вони вже існують у Кенії, на Мадагаскарі, в Малайзії, Сальвадорі, США, на Тайвані, у Таїланді, на Філіппінах, і, звичайно, в Коста-Риці. До того ж з кожним роком збільшується кількість садочків для метеликів, завдяки чому цих дивовижних створінь можна побачити у багатьох куточках світу.

Поза всяким сумнівом, вирощування і збирання крилатого врожаю і надалі матиме велике значення для екології, адже це допомагає зберігати рідкісні види метеликів. Крім того, ця справа нагадує про крихкість екосистеми землі.

[Ілюстрації на сторінці 18]

Фермери розставляють сітку, щоб захистити яйця і личинки (1). Таких лялечок (2) запаковують у коробки і розсилають по цілому світі (3).

[Відомості про джерела]

Угорі ліворуч метелик данаїд

а і його лялечка: Butterfly House, Mittagong, Australia; метелик ліворуч посередині і метелики на листочках: З люб’язного дозволу Buckfast Butterfly Farm

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 16]

K. Schafer/Audiovise