Багато знань, та мало користі

«Незважаючи на успіхи сучасної науки, люди за останні два тисячоліття майже не змінилися. Тому нам все ще треба вчитися з історії» (Кеннет Кларк, «Особистий погляд на цивілізацію», англ.).

ПРОТЯГОМ століть наука, безперечно, зробила значний поступ. У журналі «Тайм» говориться, що завдяки йому «мільйони нині мають найвищий в історії людства рівень життя». Одні з найбільших досягнень було зроблено в галузі медицини. За словами історика Зое Олденбур, у часи середньовіччя «медицина була примітивною й жорстокою. (...) Лікар міг з однаковим успіхом і вилікувати, і вбити».

Не завжди охочі вчитися

Люди не завжди охоче вчаться. Наприклад, під кінець XIX століття багато лікарів цілком нехтували явними доказами того, що вони самі сприяють поширенню хвороб серед пацієнтів. Переходячи від одного хворого до іншого, лікарі, попри небезпеку, вперто відмовлялися мити руки.

Але наука й техніка продовжували розвиватись. І логічно було б, якби люди, взявши до уваги досвід минулого, врешті зрозуміли, як зробити світ щасливішим та безпечнішим. Однак цього не сталося.

Розгляньмо ситуацію, яка склалася в Європі у XVII столітті. Цей період називають добою Просвітництва і Розуму. Проте, як зазначає Кеннет Кларк, факт залишається фактом: «У час розквіту наукової думки й мистецького генія продовжувало існувати безглузде переслідування й точилися війни нечуваної жорстокості».

У наші дні люди й далі нехтують уроками минулого й повторюють помилки своїх попередників. Унаслідок цього саме́ наше існування на планеті Земля перебуває під серйозною загрозою. На думку письменника Джозефа Нідема, ситуація настільки небезпечна, що «нам залишається лише молитись і сподіватись, що якісь фанатики не застосують проти людства зброї, яка могла б знищити все живе на Землі».

Чому ж, попри усі наші таланти та знання, ми все ще борсаємось у багні насилля й жорстокості? Чи зміниться колись наш світ? Ці питання будуть обговорюватись у двох наступних статтях.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 3]

ОБКЛАДИНКА: артилерія Першої світової війни: U.S. National Archives photo; жертви Голокосту Другої світової війни: Robert A. Schmuhl, з люб’язного дозволу USHMM Photo Archives

Сторінки 2 і 3: бомбардувальник B-17: USAF photo; жінка: Instituto Municipal de Historia, Barcelona; біженці: UN PHOTO 186797/ J. Isaac; вибух бомби потужністю 23 кілотонни: U.S. Department of Energy photograph