Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Домашній улюбленець чи жорстокий убивця?

Домашній улюбленець чи жорстокий убивця?

Домашній улюбленець чи жорстокий убивця?

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ПОЛЬЩІ

НА БІГУНА нападає агресивний собака — і чоловік, стікаючи кров’ю, помирає. Дівчину загризає її власний ротвейлер. Заблудла німецька вівчарка смертельно ранить дев’ятирічного хлопця на очах його батьків. Це лише кілька жахливих випадків, які скоїли чистокровні собаки в Польщі.

Щоб запобігти таким трагедіям, у декотрих країнах влада дозволяє тримати певні породи собак лише після того, як власник отримає реєстраційне посвідчення на собаку. Барбара Залєска, яка працює в Польській асоціації собаківництва, вважає, що таке посвідчення слід видавати на власника, а не на собаку, «оскільки саме власник вирішує, чи мастифи, ротвейлери і бультер’єри стануть лютими звірами, чи залишаться друзями людей».

Іноді собак спеціально дресирують на вбивць. Кажуть, що часто дресирувальники застосовують такі методи, як биття, моріння голодом, а навіть «вбивство», тобто собаку змушують нападати на манекен і розривати його на шматки. Потім собаку вчать нападати на слабших собак, хоч наперед відомо, що слабші загинуть. Після закінчення дресирування собака готовий брати участь у справжніх собачих боях, щоб задовольнити азартних гравців і кровожерливих фанів.

Біблія прямо говорить про те, як Бог дивиться на жорстоке поводження з тваринами: «Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке» (Приповістей 12:10). Ті, хто бажає догодити Богові, не дозволяють поводитись із тваринами садистично. Наскільки ж приємно усвідомлювати, що в Божому новому світі дресирування собак на вбивць — заради спорту чи з будь-якої іншої причини — припинеться (Псалом 37:9—11).