ПОВНІСТЮ довіряючи вищенаведеним словам Ісуса Христа, чимало християн звертаються до Бога у молитві, розповідаючи про свої проблеми та занепокоєння. Вони впевнені, що Творець любить їх і турбується ними. Однак дехто розчаровується, чекаючи на сповнення своїх прохань. Чи ви вважаєте, що ваші молитви залишаються без відповіді? Чи Бог слухає, коли ви молитесь?

Навіть коли здається, що наші молитви залишаються без відповіді, це не означає, що Бог їх не чує. Біблія запевняє нас: «Очі Господні — до праведних, а вуха Його — до їхніх прохань» (1 Петра 3:12). Отже, Бог Єгова слухає молитви праведних, промовлені вони вголос чи подумки (Єремії 17:10). Єгова також досліджує думки й почуття, які стоять за кожним проханням,— думки й почуття, яких навіть той, хто молиться, може до кінця не розуміти або не усвідомлювати (Римлян 8:26, 27).

Проте, щоб наші молитви були прийнятні Богові, вони повинні відповідати певним вимогам. Передусім їх слід скеровувати виключно до Бога, а не до Ісуса, «святих» або якогось ідола (Вихід 20:4, 5). Крім того, звертатися до Бога треба через його сина, Ісуса Христа (Івана 14:6). Чи це означає, що наші прохання спочатку слухає Ісус, а потім переповідає їх Богові? Ні. Молячись до Єгови в ім’я Ісуса, ми визнаємо  себе Христовими учнями й засвідчуємо, що лише завдяки його викупу можемо наближатися до Бога (Євреїв 4:14—16).

Молитися необхідно з вірою. Апостол Павло зазначив: «Догодити ж без віри [Богу] не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (Євреїв 11:6). Як пересвідчитись, що ми маємо таку віру? Біблійний письменник Яків відповідає: «Я покажу тобі віру свою від діл моїх» (Якова 2:18). Так, віра породжує вчинки, а вони у свою чергу свідчать, що ми любимо Бога та намагаємось йому догоджати.

Поклонники Бога повинні до того ж бути наполегливими у молитвах. Це чітко видно зі слів Ісуса, записаних у Луки 11:9, 10, які цитувалися на початку статті. Зрештою, якщо людина молиться лише раз про якусь справу, чи не вказує це, що вона для неї не така вже й важлива?

Незважаючи на те, як часто й ревно ми молимося, треба пам’ятати, що ми живемо у «тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1). Хоча Ісус назвав своїх послідовників щасливими, то не мав на увазі, що їхнє життя буде без проблем (Матвія 5:3—11). Але він таки сказав, що його учні можуть бути щасливі, всупереч смутку, голоду, спразі й переслідуванням.

Щастя, про яке говорив Ісус, не залежить цілком і повністю від ідеальних обставин. Це внутрішнє задоволення, яке ми відчуваємо, бо служимо Богові. Тому, попри труднощі, можна бути відносно щасливими (2 Коринтян 12:7—10).

Виникає запитання, чи даремно просити в Бога допомоги у вирішенні таких особистих справ, як пошук відповідного шлюбного партнера, подолання проблем, пов’язаних з сім’єю, здоров’ям та працевлаштуванням? Ні, бо, хоча Бог не обіцяє змінити обставини нашого життя у надприродний спосіб, він допоможе мати до них мудрий підхід. Яків написав, що слід робити, коли стикаємося з випробуваннями: «Якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє,— і буде вона йому дана» (Якова 1:5). Отже, через свій святий дух Єгова даватиме нам керівництво. Завдяки цьому ми зможемо розуміти та застосовувати біблійні принципи, коли прийматимемо рішення.

Звичайно, Божий дух не робить рішень за нас. Навпаки, для цього треба докладати особистих зусиль. Для прикладу: якщо у нас виникає проблема, чи ми досліджуємо її та аналізуємо з різних сторін? Саме такий підхід покаже Богові, що ми маємо віру (Якова 2:18). Чи виявляємо наполегливість, коли намагаємось вирішити проблему, постійно прохаючи про Боже керівництво? (Матвія 7:7, 8). Чи ми уважно дослідили біблійні принципи, які стосуються нашої ситуації? Боже Слово може зробити нас ‘до всякого доброго діла готовими [«повністю компетентними, цілком спорядженими», НС]’ (2 Тимофія 3:16, 17).

Хоча Бог у стані втрутитися в людські справи й усунути всі негаразди, все ж він дав нам свободу волі. На жаль, багато хто використовує цю свободу на шкоду іншим. Тому деякі проблеми, про вирішення яких ми просимо, ймовірно, триватимуть до Божого нового світу (Дії 17:30, 31). Це може бути ситуація, що існує у нашій місцевості, як-от злочинність, воєнні конфлікти або ж труднощі, які створюють наші супротивники (1 Петра 4:4). Нам слід усвідомлювати, що у цьому безбожному світі певні обставини просто не поліпшаться.

Незважаючи на це, Бог любить своїх поклонників і бажає їм допомагати. Коли його Царство повністю правитиме над землею, він цілковито усуне жахливі проблеми цього світу (Об’явлення 21:3, 4). А до того часу нам потрібно наполегливо просити його керівництва у подоланні життєвих труднощів. Якщо ми будемо так робити, то можемо мати певність, що Єгова виконає обітницю, записану у Біблії, в Ісаї 41:10: «Не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю».