Два обличчя вогню

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В АВСТРАЛІЇ

ВОГОНЬ буває і другом, і ворогом. Він може відновити ландшафт або ж повністю знищити його. Іноді великі пожежі перетворюються на руйнівні та неконтрольовані сили.

Лихо, яке трапилося в Індонезії 1997 року,— типовий приклад спустошливої дії вогню. Того року лісові пожежі завдали величезних збитків землям, здоров’ю людей та економіці — цілій країні. А кіптява від тих пожеж поширилась аж до восьми сусідніх країн і вразила, за приблизними підрахунками, 75 мільйонів людей. Згідно з повідомленнями, внаслідок пожеж 20 мільйонів осіб стали жертвами таких недуг, як астма, емфізема та серцево-судинні захворювання, а також мали проблеми з очима та шкірою.

У Сінгапурі забруднення набрало загрозливих масштабів. Місто повністю заволокло димом. Одна мешканка, яка не наважувалась покинути обладнаний кондиціонером будинок, скаржилась: «Усі ми стали в’язнями власних домів». У найгірші дні через туман не видно було навіть сонця.

Наступного 1998 року 8000 жителів Британської Колумбії (Канада) були змушені залишити свої домівки, оскільки туди з неймовірною швидкістю наближалося справжнє пекло. Того року в Канаді палали тисячі таких пожеж, 115 з них у певний момент відносили до розряду неконтрольованих. Лише одна пожежа в північній Альберті (Канада) вщент знищила 35 000 гектарів лісу. Мешканець цього регіону зауважив: «Складалося враження, що вибухнула ядерна бомба. Над усією околицею нависла величезна чорна хмара».

Вогонь — ворог

Вогонь — одна із могутніх сил природи. Страшенна лісова пожежа може змінити ландшафт, рослинний баланс, фауну даної місцевості, а також поставити під загрозу життя та майно людини.

Сильний вогонь іноді спричиняє ерозію ґрунтів. Коли проливні дощі, які нерідко йдуть після посушливого літа, падають на голу землю, беззахисний ґрунт просто змивається. Це позначається на рослинності. Декотрі ніжні види рослин зазнають непоправної шкоди й гинуть, тимчасом як інші добре пристосовуються і виживають. На жаль, буйно розростаються, як правило, небажані бур’яни, котрі поширюються по цілому ландшафту та заглушують місцеву рослинність.

Також під загрозою опиняються тварини, життя яких залежить від місцевої рослинності. Австралійські ссавці, наприклад коали та щіткохвості посуми, належать до видів, які зникають, і, якщо вогонь знищить значну частину їхнього природного середовища, ці тварини можуть просто вимерти. За останні 200 років австралійський континент втратив 75 відсотків вологих тропічних лісів, 66 відсотків лісу загалом, 19 видів ссавців і 68 видів рослин, більшість з котрих була унікальною.

Великі міста почали глибше просуватися в довколишні ліси, тому люди стали чимраз більше потерпати від спустошливих наслідків  лісових пожеж. У грудні 1997 року, коли в околицях Сіднея (Австралія) та в декотрих містечках поблизу Блу-Маунтинс лютували сотні пожеж, огнем було охоплено 250 000 гектарів землі. Майже половина тих пожеж стала неконтрольованою. Один керівник пожежної охорони сказав, що за останні 30 років він ще не бачив таких жахливих пожеж. Сотні людей були змушені покинути свої домівки; декотрі будинки згоріли, а дві особи загинуло. З кінця грудня 2001 року в результаті навмисних пожеж було спалено 753 000 гектарів лісу.

Коли нависає загроза пожежі

Причин неконтрольованих пожеж може бути кілька. Одна з них — Ель-Ніньо, кліматичне явище, яке періодично спричиняє гарячу, суху погоду по цілому світі. У кожній країні, яка підпадає під надзвичайно посушливий період Ель-Ніньо, складаються сприятливі умови для виникнення пожежі.

Набагато частіше сильні пожежі є наслідком бездумної діяльності людини. У багатьох країнах навмисний підпал землі вважається порушенням закону. За приблизними підрахунками, половина пожеж у державних лісах Нового Південного Уельсу (Австралія) виникає з вини паліїв або ж через ненавмисні дії людини.

Безвідповідальне ставлення до навколишнього середовища — ще одна причина небезпечних пожеж. Через вирубування лісів та лісозаготівлю виникає додаткова загроза пожеж. Накопичення дерев’яних обрізків після лісозаготівлі збільшує займистий шар, від якого залежить, чи буде горіти вогонь. Лісозаготівля також розріджує крони дерев, у результаті чого сонячне світло потрапляє на займистий шар і висушує його. Достатньо лише однієї іскри, щоб вогонь спалахнув і став некерованим.

Використання лісу в господарських цілях також загострює проблему великих пожеж. В Індонезії в сільському господарстві вже століттями використовують підсічновогневе землеробство, яке майже не відбивається на екологічному балансі. Коли фермери обережно використовують вогонь і в стані його контролювати, така пожежа впливає на довкілля майже так само, як і природна. Проте останнім часом традиційне підсічновогневе землеробство набуло більших масштабів і стає дедалі індустріалізованішим. Оскільки на світовому ринку зріс  попит на такі товари, як пальмова олія, ліси почали вирубувати, а ділянки засаджувати прибутковими рослинами, які до того ж швидко ростуть. А найлегший і найдешевший спосіб очистити землю — це спалити природну рослинність. Отже, люди спалюють тисячі гектарів, не задумуючись про наслідки знищення цінних лісів.

Вогонь — друг

Хоча вогонь іноді спричиняє спустошення і руйнування, для декотрих видів рослин і тварин він дуже корисний. По суті, він навіть відіграє важливу роль у підтримці екологічного балансу. Яким чином?

Вогонь — один із найдавніших друзів людини. Він завжди давав тепло, світло, і з його допомогою готували їжу. Аборигени Австралії століттями використовують вогонь у щоденних роботах. Вогонь настільки важливий для місцевих жителів янюва, що для опису вогню та його дії вони мають більш ніж десяток слів. Наприклад, коли говорять про лісову пожежу, то вживають слово «ґембамбарра». А слово «воррман» означає добре випалену територію, яка ідеально підходить для полювання. Дим, який здіймається вгору та утворює хмару, називають «ррумаррі».

Щоб жити коштом землі, місцеві жителі використовують вогонь для обробки своїх земель. За допомогою незначних пожеж вони спалюють лісову підстилку, через яку можуть спалахнути неконтрольовані пожежі. Отже, контрольоване використання вогню допомагає аборигенам ефективно жити коштом землі і водночас зберігати природне середовище флори й фауни. Такий вид землеробства також зменшує ймовірність того, що небезпечна пожежа захопить людей зненацька.

Цінність планового спалювання

Коли трохи більше ніж 200 років тому європейські поселенці прибули в Австралію, витончена рівновага між людиною, природою та вогнем почала порушуватись. Європейці вважали, що з пожежею треба боротись. Звичайно, пожеж стало менше, але накопичення легкозаймистого матеріалу призвело до того, що пожежі все-таки спалахували, однак були вже значно сильнішими та важко контрольованими. Проте останнім часом уряди перейняли досвід місцевих австралійців і розвинули стратегію так званого планового спалювання. Цей метод дозволяє контролювати поширення вогню, щоб запобігти значно згубнішим пожежам. Такі малі пожежі влаштовують, коли сезон лісових пожеж вже минув. Отже, вони швидко не поширюються, мають невисоке полум’я та усувають сміття, не пошкоджуючи дерев. Здебільшого вечірня роса гасить ці пожежі.

Мета такого господарювання — захистити життя та власність людей і водночас зберегти розмаїття місцевої флори і фауни. Окрім того, планове спалення зменшує активне поширення декотрих видів завезеного бур’яну. За допомогою цього методу  можна також захистити природне середовище, необхідне для збереження місцевих тварин.

До того ж вогонь, схоже, відіграє важливу роль у проростанні насіння певних видів рослин. Зовнішня оболонка насіння декотрих рослин настільки тверда, що волога може проникнути всередину лише тоді, коли ця оболонка трісне у вогні. Дослідження виявляють, що дим від вогню допомагає насінню прорости. Вважається, що приблизно 70 складників диму сприяють проростанню насіння. Один із таких необхідних складників — двоокис азоту.

Щойно спалений ґрунт багатий на такі поживні речовини, як азот і фосфор. Вогонь вивільняє поживні речовини з лісової підстилки, дає змогу сонячному світлу проникати в землю і створює ідеальні умови для проростання нових рослин. Наприклад, мімоза, або австралійська акація, після пожежі повторно висівається і зазвичай буйно розростається в умовах, які залишає після себе вогонь.

Чимало тварин теж, здається, отримують користь від умов, які виникають після пожежі, а особливо від нових рослин, що є для них ніжнішими і соковитішими. Декотрі види кенгуру та валабі полюбляють випалені ліси, і тому цих тварин вважають залежними від вогню. Це можна пояснити тим, що рослини, якими вони харчуються, та їхній притулок у свою чергу залежать від вогню.

Ще багато невідомого

Тепер ми ліпше ознайомлені з двома обличчями вогню, однак його взаємодія з навколишнім середовищем — складне явище, в якому існує ще багато невідомого. Вплив вогню на певні види рослин і тварин — це сфера, що потребує глибшого дослідження. Необхідно також детальніше взнати, як вогонь впливає на екологію планети та взаємодіє з нею. Ось лише кілька запитань, які й досі залишаються без відповіді: чи вогонь спричиняє парниковий ефект? Як дим від пожеж впливає на погоду? Як взагалі поводиться вогонь?

Нині існують комп’ютерні програми, які називають моделями, розробленими для передбачення поведінки вогню. Вони аналізують дані про займистий матеріал, а також температуру, швидкість вітру та інші погодні умови. На жаль, сучасні моделі не завжди точні і не в стані прогнозувати надзвичайні явища, скажімо несподівані спалахи вогню чи раптове його посилення. Під час пожеж у Сіднеї 1997 року двоє досвідчених пожежників померло в результаті одного із таких спалахів, який доречно назвали «пальцями смерті».

Великі пожежі особливо важко передбачити, бо вони самі можуть створити певні погодні умови, у тому числі сильний вітер, хмари, а навіть грозу. Нерідко вітер змінює напрям і швидкість пожежі раптово, роблячи її мінливою. Науковці сподіваються удосконалити сучасні моделі і врахувати цю та іншу інформацію, наприклад, тип, похилість місцевості та розподіл займистого матеріалу.

Для досягнення такої цілі Національний центр атмосферних досліджень (НЦАД) в Колорадо взявся за один проект у США. НЦАД устаткував транспортний літак C-130 сучасним науковим обладнанням та сімома комп’ютерними робочими станціями. Уся техніка добре ізольована. Літак розрахований на те, щоб за допомогою датчиків, прикріплених на крилах, записувати інформацію над епіцентром пожежі. Потім цю інформацію обробляє комп’ютер. Літак оснащений інфрачервоною камерою, «термокам», яка може показувати відносну інтенсивність кожної частини пожежі. Таким чином науковці НЦАД вчаться удосконалювати сучасні моделі поведінки вогню.

Сподіваємось, що такі удосконалені моделі допоможуть фахівцям безпечніше контролювати пожежі. Уміння точно прогнозувати поведінку вогню також може зменшити ризик, на який наражаються пожежники, аби захистити людей.

Справді, вогонь буває руйнівним і спустошливим ворогом, коли стає неконтрольованим, але він може бути і справжнім другом. Вогонь відіграє важливу роль у природному циклі, який Творець встановив, щоб відновлювати землю та підтримувати рівновагу у світі рослин і тварин.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Приголомшений олень утікає від вогню через долину річки Біттеррут (Монтана).

[Відомості про джерело]

John McColgan, BLM, Alaska Fire Service

[Ілюстрація на сторінці 26]

Планове спалення в Австралії.

[Відомості про джерело]

Photo provided courtesy of Queensland Rural Fire Service