Спостерігаємо світ

Штучні комашині очі

Як повідомляє газета «Острейліан», космічне агентство «НАСА придбало створений австралійськими вченими пристрій — роботизовані «комашині очі». Агентство хоче встановити цей пристрій на зонді, що досліджуватиме Марс». Розробляючи цей штучний орган зору, науковці Австралійського державного університету взяли за основу будову очей сарани. У повідомленні говориться, що «працівники університетської лабораторії, яка займалася питанням біороботного бачення, роками вивчали, як сарана, бджоли та бабки завдяки особливостям своїх очей вміло маневрують у повітрі. Дослідникам вдалося визначити закони, що керують польотом комах, і створити алгоритми, які дають можливість відтворити ці закони математично». НАСА хоче встановити штучні очі сарани на маленькому зонді, який завдяки такому оснащенню зможе «стрімко проноситися дуже низько над скелястою поверхнею Марса, уникаючи зіткнень з різними перешкодами — власне так, як це роблять комахи». Якщо все пройде успішно, зонд «дослідить нашарування гірських порід Велес-Марінеріс — найграндіознішого каньйону Сонячної системи, довжина якого 4000 кілометрів, а глибина — 7 кілометрів. І тоді, можливо, вдасться підняти край завіси над геологічною історією червоної планети».

 Косатки вибирають пару на слух

«Як косаткам, які все життя проводять в одній невеликій зграї, вдається уникнути родинного спаровування? — запитує канадська газета «Сонце Ванкувера» (англ.).— Ленс Баррітт-Леннард, провідний вчений Ванкуверського акваріума, на основі семилітнього генетичного дослідження та аналізу 340 зразків ДНК косаток Британської Колумбії й Аляски, дійшов висновку, що самки паруються лише з самцями інших зграй», але в межах тієї самої місцевої популяції, або групи зграй. «Немає жодних ознак кровозмішення,— каже Баррітт-Леннард.— Парування майже завжди відбувається між зграями з дуже відмінним акцентом», тобто звуками, що їх видають косатки. У статті також говориться, що «косатки вибирають своїми партнерами якомога дальших родичів. І, можливо, допомагає їм саме цей акцент: чим менше він нагадує їхній власний, тим ліпше».

Слідами великої білої акули

«За допомогою супутника вдалося простежити маршрут найбільшої хижої риби — великої білої акули, котра, як виявилось, у відкритому океані мігрує на тисячі кілометрів»,— говориться у лондонській газеті «Дейлі телеграф». Це відкриття, опубліковане в журналі «Природа» (англ.), спростувало попередні дані щодо повадок цієї акули. Хоча риба водиться у різних куточках світу, вчені вважали, що вона тримається прибережної зони, де полює на тюленів та морських левів, і ніколи не віддаляється далеко від своєї території. Однак недавно науковці з Каліфорнії, які поставили мітки на чотирьох самцях і двох самках, виявили, що одна акула з каліфорнійських вод опинилася аж коло Гавайських островів, подолавши 3700 кілометрів — тобто вона пропливала у день принаймні 70 кілометрів. Вчені також з’ясували, що великі білі акули, які коло берегів рідко пірнають на глибину більшу ніж 30 метрів, у відкритому океані іноді занурюються дуже глибоко.

Економічні проблеми захлеснули лікарні

Газета «Кларін» повідомляє, що в Аргентині через економічні проблеми, пов’язані з сильною інфляцією, до лікарень і клінік звертається стільки людей, що медичні заклади просто переповнені. Приводять їх туди розлади й недуги, пов’язані зі стресом, серед яких «головний біль, гіпертонія, виразки, гастрит, безсоння і тривога». За словами одного медика, декотрі люди втрачають свідомість «без жодних неврологічних розладів». З приводу стресу, депресії і страху до однієї клініки звернулося стільки осіб, що лише за кілька днів число консультацій зросло на 300 відсотків. Прикрощів лікарям і медсестрам завдають не лише переповнені приймальні, але й агресивні пацієнти, які стали жертвами фінансової кризи. Деякі хворі навіть нападають на медперсонал, а одна медсестра вже постраждала від удару по голові.

Найшвидкісніші «американські гірки»

Як говориться в японській газеті «ІГТ Асахі Шімбун», «у парку атракціонів «Фудзікю гайленд» відкрилися найшвидкісніші у світі «американські гірки»... Ця забава не для боягузів, оскільки менше ніж за дві секунди від старту кабінки розвивають швидкість 172 кілометри за годину. Відчуття таке, ніби вас вистрілили з гармати. На пасажирів діє прискорення, яке зазвичай відчувають лише пілоти реактивних винищувачів». Гіт Робертсон — директор компанії, яка побудувала ці гірки, сказав: «Під час зльоту літака на пасажирів діє сила в 2,5 g [тобто перевищує звичайну силу тяжіння у 2,5 раза], а тут маємо 3,6 g». Пасажирські кабіни атракціону рухаються на «колесах, що використовують у невеликих літаках» і запускаються в рух трьома компресорами повітря, потужність яких 50 000 кінських сил — «як у ракетах невеликої потужності».

Індія і хвороби серця, спричинені курінням

Видання «Мумбай ньюслайн» повідомляє, що «провідні кардіологи [Індії] занепокоєні збільшенням випадків захворювань вінцевих артерій. (...) За словами д-ра Ашвіна Мегта, завідувача відділу кардіології Джеслокської лікарні, індійці генетично схильні до серцевих захворювань». Особливо медиків турбує те, що чимраз більше молоді «через цигарки має проблеми з серцем». Д-р Тіварі, кардіолог-консультант бомбейської лікарні, вважає, що коли не буде вжито рішучих заходів, то Індія стане країною з найбільшою кількістю хворих на серце. Згідно з даними газети «Таймс оф Індія», в сусідній державі Бангладеш курить понад 70 відсотків чоловіків віком 35—49 років і, «хоча заробітки стають нижчими, кількість курців зростає». Кожен курець у середньому «витрачає на тютюн вдвічі більше грошей, аніж йде на душу населення на одяг, житло, здоров’я й освіту разом». За підрахунками, в цій бідній країні 10,5 мільйона мешканців, які недоїдають, могли б нормально харчуватись, якби за гроші, що витрачають на цигарки, купували їжу.

Висотні будинки все ще користуються попитом

«Коли впали вежі-близнюки, перед архітекторами й конструкторами повстала жахлива дійсність,— говориться в журналі «Ю. С. ньюс енд уорлд ріпорт».— Але, незважаючи на тимчасову обережність, попит на хмарочоси не зникне». Однією з причин є те, що у деяких районах земля в дефіциті й дуже дорога. Інша причина — бажання чимось похизуватися. Неймовірно високі будівлі «роблять [місто] престижним і модерним», каже Вільям Мітчелл, декан факультету архітектури й проектування Массачусетського технологічного інституту. Однак серед архітекторів ведуться гарячі дискусії про те, як зробити будівлі безпечнішими. Будинки можна захистити від нападів терористів вибухостійкими стінами і вікнами, однак це збільшує вагу конструкції і надто дорого коштує. У Китаї, за будівельними нормами й правилами, через кожні 15 поверхів потрібно створювати спеціальні «евакуаційні площадки». В інших місцевостях будівельні норми вимагають встановлення призначеного виключно для пожежників ліфта, який підіймається на сам верх, а також спеціальних сходових маршів, де підтримується вищий тиск повітря і завдяки цьому туди в разі пожежі не потраплятиме дим. Конструктори Шанхайського всесвітнього фінансового центру, який може стати найбільшим хмарочосом у світі, вже включають у свій проект додаткові застережні заходи.

Шум і розлади слуху

За повідомленням польського щотижневика «Політика», «в Польщі кожен п’ятий школяр і кожен третій дорослий має проблеми зі слухом». Під час опитувань виявилося, що найбільше докучає вуличний шум, гучна аудіо- і відео техніка та шум побутових приладів. У звіті про стан довкілля зазначалося, що через збільшення інтенсивності руху у Варшаві рівень шуму на одній з головних вулиць уже досяг 100 децибелів. Такий же рівень шуму на дитячих ігрових майданчиках. Звук підсилювальної апаратури на дискотеках може досягати рівня 120 децибелів, а больовий поріг людини — 130—140 децибелів. За словами фахівців, такий сильний шум є прямою причиною розладів слуху. Професор Генрик Скаржинський, отоларинголог Інституту фізіології та патології слуху, каже: «Розлади слуху ведуть до серйозних соціальних проблем. Люди стають більш дратівливими, їм важко дається навчання і складніше освоїти іноземну мову».