Кількість неповних сімей зростає

«Багато ночей я в сльозах молилась до Бога про допомогу, бо не знала, як жити далі» (ҐЛОРІЯ, ОДИНОКА МАТИ ТРЬОХ ДІТЕЙ).

НЕПОВНІ сім’ї стали сьогодні постійним та характерним явищем у багатьох країнах *. Оскільки традиційні сім’ї, які складаються з чоловіка, дружини і дітей, поступаються іншим типам сімей, демографи й соціологи у різних частинах світу цікавляться, чому так стається.

Професори соціології Саймон Дункан і Розалінд Едвардс зазначають, що «у структурі сім’ї та стосунках між особами протилежної статі вже тривалий час відбуваються зміни». Чому? Певні спостерігачі заявляють, що це стається внаслідок способу життя, який обирають люди, живучи у суспільстві, де проходять економічні, культурні і соціальні переміни.

Розгляньмо деякі з цих перемін, а також вибір, котрий роблять люди. Напружений ритм життя — головний чинник, що впливає на людей. Зовнішній світ вдирається у їхні домівки й перешкоджає з самого ранку і до вечора. Час, який раніше вони проводили в колі сім’ї, тепер просиджують в Інтернеті, перед телевізором, біля телефону, в машині або марнують у щоденній метушні.

Ще одним важливим чинником є економічний тиск. Сучасні вигоди дорого обходяться, тому більше батьків працює. Життя в суспільстві, де можна легко поміняти роботу й місце проживання, призводить до  того, що чимало членів сімей живуть і працюють далеко від родичів, а деколи навіть від свого шлюбного партнера і таким чином залишаються без підтримки. У багатьох країнах ситуацію погіршує поп-культура, оскільки вона часто применшує важливість таких інститутів, як шлюб і сім’я, що надають почуття стабільності *.

Одинока матір сьогодні

Одинока матір у наш час не завжди відповідає старому стереотипу, який склався в розвинених країнах: неодружена матір-підліток живе на соціальному забезпеченні. Більш того, до незаміжніх матерів уже не ставляться з такою зневагою, як раніше; а популярні кумири представляють їх у привабливому світлі. Крім того, чимало жінок тепер освіченіші та спроможні ліпше утримувати себе, отже шлюб більше не є фінансовою передумовою для материнства.

Деякі одинокі матері, особливо ті, котрі пережили розлучення своїх батьків, залишаються неодруженими, бо не хочуть, аби їхні малюки страждали через те, що бачать, як батько залишає сім’ю. Інші жінки стали одинокими матерями не за власним бажанням, а тому, що їх покинули. «Зазвичай батьки не стають самітними свідомо чи керуючись егоїстичними бажаннями,— зауважує Британський центр імені Джозефа Раунтрі.— А діти у неповних сім’ях не є занедбані чи невиховані».

Все ж збільшення кількості неповних сімей є приводом для занепокоєння, оскільки батьки та їхні діти можуть страждати від емоційного тиску, економічних нестатків і соціальних проблем. Дехто цікавиться, чи в стані одинока матір чи батько успішно виростити дітей. З якими особливими труднощами стикаються неповні сім’ї? Як християни, котрі є одинокими батьками, можуть дати собі раду з нелегким завданням успішно виховати дітей?

[Примітки]

[Рамка на сторінці 4]

Деякі визначення

Матерів, які самі виховують дітей, називають по-різному. У деяких країнах вислів «одинока мати» вживають до тих мам, котрі ніколи не були одружені. В інших краях термін «самотня мати» охоплює усіх матерів, що ростять дітей без чоловіка. Такі матері можуть бути розлученими, вдовами, неодруженими або проживати зі своїми партнерами нарізно.

У цій серії статей ми використовуємо термін «одинокі (самітні) батьки» або «одинока мати», називаючи так батьків, які виховують дітей без шлюбного партнера.

[Рамка/Карта на сторінках 4, 5]

 ОДИНОКІ БАТЬКИ — ЗАГАЛЬНА ТЕНДЕНЦІЯ У БАГАТЬОХ КРАЇНАХ

США. «З 1970 до 2000 року кількість одиноких матерів зросла від 3 до 10 мільйонів. За той самий період збільшилося також число одиноких батьків — від 393 тисяч до 2 мільйонів» (Бюро США з перепису населення).

Мексика. Згідно з газетою «Хорнада», у цій країні близько 27 відсотків загальної кількості вагітних становлять підлітки.

Ірландія. Число неповних сімей збільшилося з 5,7 відсотка у 1981 році до 7,9 відсотка у 1991. «Розпад сімей залишається важливим чинником, який пояснює те, чому дітей виховує лише мати» («Одинокі матері у світі», 1997 рік).

Великобританія. «Уперше кількість неповних сімей перевищила 25 відсотків. А це свідчить про те, що за останні 30 років надзвичайно збільшилося число неодружених матерів та значно підвищився процент розлучень» (лондонська газета «Таймс» за 2 березня 2000 року).

Франція. «З кінця 1970-х років кількість неповних сімей зросла більш як на 50 відсотків» («Одинокі матері у світі», 1997 рік).

Німеччина. «За останні 20 років кількість самітних батьків подвоїлась. Майже у всіх неповних сім’ях... діти ростуть з матір’ю» («Одинокі матері у світі», 1997 рік).

Японія. «З 1970-х років число сімей, в яких дітей ростить мати, збільшується». У 1997 році кількість таких сімей становила 17 відсотків («Одинокі матері у світі», 1997 рік, «Жінки у світі. Тенденції і статистика 2000 року»).

Греція. «З 1980 року кількість неодружених матерів у [Греції] зросла до 29,8 відсотка. За даними Європейського Союзу, у 1997 році 3,3 відсотка дітей народились поза шлюбом, а 1980 року це число становило тільки 1,1 відсотка» (афінська газета «Неа» за 4 вересня 1998 року).

Австралія. Майже кожна четверта дитина живе лише з одним зі своїх біологічних батьків. Переважно це стається через розпад подружжя чи розрив стосунків між партнерами. Згідно з прогнозами, за 25 років кількість неповних сімей зросте на 30—66 відсотків (Австралійське бюро статистики).