Коли малий недогляд стає великою катастрофою

ШОСТОГО липня 1988 року на морській буровій платформі «Пайпер Альфа» у Північному морі ремонтники лагодили помпу для газоконденсату, але своєї роботи не закінчили. Робітники наступної зміни, не отримавши належного попередження, ввімкнули помпу. Виникла пожежа. Платформа виступала високо над водою, і людям нікуди було втікати. Загинуло 167 чоловік.

Пройшло дванадцять років. Двадцять п’ятого липня 2000 року надзвуковий «Конкорд» розганявся по злітно-посадочній смузі паризького аеропорту «Шарль де Голль». Перед тим як відірватись від землі, «Конкорд» наїхав на невеликий титановий уламок, що лежав на смузі. Це спричинило розрив шини, кусок якої пробив паливний бак у крилі літака. Струмінь палива потрапив у ліві двигуни і вивів їх з ладу. Спалахнув вогонь. За літаком потягнувся вогняний хвіст завдовжки 60 метрів. Десь через дві хвилини літак упав на готель — загинули всі люди на борту, а також кілька на землі.

Про такого роду катастрофи Джеймс Чайлс у своїй книжці «Один крок до нещастя. Чого нас вчать техногенні катастрофи» (англ.) пише: «Наш сучасний світ наповнений технікою, котра інколи виходить з-під контролю. Тож мусимо змиритися з тим, що незначна помилка може завдавати значної шкоди». У рецензії на книжку Чайлса журнал «Наука» (англ.) писав: «Дивовижний, надзвичайно швидкий поступ науки і техніки, що відбувається протягом кількох останніх століть, заворожив людей. Він розвинув у нас відчуття, що ми в стані майже повністю зрозуміти матеріальний світ і орудувати ним. [Але] не варто вважати, ніби тепер ми схильні менше помилятись, ніж у минулому».

Щодо розробки технологій, які несуть із собою більший ризик, «Наука» зауважує: «Навіть мізерний ризик [помилки] несе велику загрозу. Як для такої технології, то досконалими маємо бути ми». Але чи історія людства свідчить, що досконалість є досяжною? Аж ніяк! Тому різні катастрофи, спричинені людськими помилками, будуть, без сумніву, супроводжувати нас і надалі.

Проте так не триватиме безконечно. Богобоязливі люди можуть сподіватися майбутнього, коли життя не обриватиметься трагічно через людські невдачі або хиби. Чому? Тому що Бог за допомогою свого уряду, небесного Царства, повністю ліквідує всі причини смерті, смутку й болю (Матвія 6:9, 10; Об’явлення 21:3, 4).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 31]

AP Photo/Toshihiko Sato