Спостерігаємо світ

«Мрії про багатство»

Як повідомляє газета «Таймс оф Замбія», багато бідних людей попадаються на гачок реклами, яка настирливо переконує, що азартні ігри допоможуть їм вирватися з тенет бідності. Та насправді шанси виграти якусь значну суму мізерні. За словами цієї газети, «лотерейна реклама збуджує мрії про багатство та розкіш і навіює думку, що можна швидко розпрощатися з усіма життєвими клопотами», а от про «нікчемні шанси виграшу майже не згадує». Тому в газеті робиться такий висновок: «Хоч би які наводилися аргументи на користь азартних ігор,— вони є нічим іншим, як грабунком серед білого дня, і їх слід заборонити в усіх цивілізованих суспільствах».

 Я боюсь темноти

За повідомленням лондонської газети «Таймс», «нині діти бояться темноти більше, ніж колись їхні батьки. А причина криється у тому, що діти частіше перебувають при штучному освітленні і зовсім рідко в повній темряві». Згідно з одним вивченням, майже дві третини дітей до десяти років наполягають, щоб спати з увімкненим нічником. Психолог і публіцист Арік Сіґмен, проаналізувавши це вивчення, зробив такий висновок: від того, що діти часто навіть сплять при світлі, страждає їхня уява. «Треба дати їм можливість розвивати уяву,— говориться в повідомленні.— А ігри в темноті чудово цьому сприяють, оскільки всі образи, які створить дитяча уява, будуть неповторними». Що ж до сьогоднішніх вже «готових образів, створених виробниками мультиплікаційних фільмів, казок і комп’ютерних ігор», то вони лише лякають дітей. Д-р Сіґмен каже: «Хоча порада більше читати дітям і менше дозволяти їм дивитися телевізор здається старомодною, але вона надалі актуальна».

Антарктичний шельфовий льодовик розколюється

Як повідомляє Національний центр даних про сніг і лід (Колорадський університет), за 35 днів з кінця січня 2002 року ділянка шельфового льодовика Ларсена Б розкололася на тисячі плавучих айсбергів. Площа цієї ділянки 3250 квадратних кілометрів, і вона розташована на схід від Антарктичного півострова. Більша частина Антарктиди оточена грубими пластами криги, які «живляться» материковими льодовиками. Але внаслідок потепління, яке почалося з кінця 1940-х років, ці пласти коло Антарктичного півострова стали зменшуватись. Оскільки шельфовий льодовик перебуває на плаву, його дроблення не викличе значного підняття рівня води. Проте, як вказано в повідомленні, «шельфові льодовики — це своєрідний бар’єр для материкових... Коли шельфові льодовики зникнуть... материкові почнуть спускати в океан більше льоду, ніж встигатимуть нагромадити». Сьогодні причини потепління ще не до кінця відомі, а дані можуть призводити до неправильних висновків. За словами газети «Нью-Йорк таймс», «на решті території Антарктиди [окрім цього півострова] ознак глобального потепління взагалі не видно». Деякі дослідження навіть показують, що загалом на цьому континенті протягом минулих 35 років відчувається похолодання.

Китайська космічна програма

У випуску «Бі-Бі-Сі ньюс» повідомляється, що 1 квітня 2002 року «Шенджу III», китайський непілотований космічний корабель, успішно приземлився на території Внутрішньої Монголії. На борту корабля був манекен, оснащений різними датчиками для замірювання рівня кисню і температури. Призначення манекена — перевірити системи підтримки життя, які можна буде використати під час майбутнього пілотованого польоту. Китайське керівництво космічних польотів повідомило про свої плани запустити людину в космос не пізніше 2005 року. «Більш віддалена ціль, яку ставить перед собою Китайське космічне агентство,— це висадка людей на Місяць до 2010 року»,— говориться в повідомленні.

Хвилястих папужок приваблює блиск

Як хвилясті, або довгохвості, папужки вибирають партнера? Можливо, таємниця криється у блиску пір’я папужих обранців. Пір’я папужок містить хімічну речовину, яка поглинає ультрафіолетове світло і трансформує його у хвилі більшої довжини, завдяки чому пір’я світиться флуоресцентним червонувато-жовтим кольором. Щоб приглушити флуоресцентне світіння, д-р Джастін Маршалл та його колеги з Квінслендського університету (Австралія), вкрили пір’я диких папужок речовиною, яка блокує сонячне проміння. І, за словами газети «Сідні морнінґ гералд», ці «тьмяні пташки мали значно менше успіху в представників протилежної статі». На думку Маршалла, яскравий блиск, мабуть, є ознакою породистості пташки. Вчений зазначив, що, хоча деякі інші організми також містять флуоресцентні речовини, папужки — це «перший наочний приклад використання флуоресценції у тваринному світі», говориться в газеті.

Леви під загрозою вимирання

«Незабаром на окремих великих теренах Африки може не залишитися жодного лева»,— говориться в журналі «Нью саєнтист». Щоб утворилося 100 пар, до того ж без ризику родинного спаровування, потрібно від 500 до 1000 представників цієї родини котячих. А за даними Міжнародного союзу охорони природи, популяції левів у Західній і Центральній Африці набагато менші. «Ситуація дуже серйозна,— каже Ганс Бауер з Лейденського університету в Нідерландах.— Немає жодної популяції, якій би не загрожувало вимирання». Основна причина зменшення кількості левів — вторгнення людини у природне середовище цих звірів. Леви потребують дуже великої території для полювання — 200 квадратних кілометрів на кожного самця. «Лев — це, так би мовити, основа тваринного світу,— зазначає Бауер.— І те, що цьому звіру сьогодні загрожує вимирання, є попереджальним сигналом, що через 20—30 років перед такою ж загрозою можуть опинитися інші види».

Небезпека солярію

«Ризик раку шкіри у відвідувачів солярію вдвічі вищий, ніж у інших людей, і особливо велика небезпека загрожує дітям»,— повідомляє лондонська газета «Ґардіан». Професор Маргарет Караґас з медичної школи в Дартмуті (Нью-Гемпшир, США) взяла інтерв’ю у 1500 осіб віком від 25 до 74 років, у більшої половини яких недавно знайшли рак шкіри. Згідно з часописом «Таймс оф Лондон», ризик виникнення раку «в осіб, віком до 50 років, збільшується на 20 відсотків за кожні десять років відвідин солярію». Професор Караґас каже: «Лампи для загару створюють штучне сонячне світло з підвищеною дозою ультрафіолетового випромінювання». Сьогодні у Великобританії кількість смертей від раку шкіри порівняно з 1960-ми роками зросла втричі, а в Шотландії — у чотири рази. На думку фахівців, причиною цього є те, що люди частіше піддають себе дії ультрафіолетового проміння, засмагаючи природним шляхом або в соляріях. «Безпечного загару просто не існує,— каже представник британської організації, що займається дослідженням раку.— Загар — це, по суті, реакція організму на пошкодження ДНК».

«Водяні башти» у небезпеці

За словами канадської газети «Торонто стар», половина населення світу отримує прісну воду з гірських екосистем. Але «водяним баштам світу», як було названо ці екосистеми у звіті ООН, присвяченому Року гір, загрожує серйозна небезпека. У газеті говориться, що шкоди їм завдають «кліматичні зміни, забруднення, збройні конфлікти, ріст населення, знищення лісів і розробка площ під сільськогосподарські та гірничі роботи, а також туризм». У газеті попереджувалося, що «занепад [гірських екосистем] призведе до частіших повеней, обвалів та голоду».

Пристрасть до спиртного

Лондонська газета «Індепендент» повідомляє, що нині у Великобританії кожен 13-й мешканець потрапив у залежність від спиртних напоїв. А це значить, що таких людей «вдвічі більше, ніж тих, хто узалежнився від наркотиків або наркотичних препаратів». З 1994 до 1999 року через зловживання алкоголем, яке призвело до серцевих захворювань, цирозу печінки, алкогольного отруєння тощо, померло на 43 відсотки більше осіб, ніж у попередні роки. Кількість дорожньо-транспортних пригод, спричинених п’яними водіями, зросла від 10 100 у 1998 році до 11 780 у 2000 році, і кожна 7 смерть на дорозі сталася з вини цих водіїв. Шістдесят відсотків роботодавців скаржаться на пристрасть своїх робітників до алкоголю, і 40 відсотків тих, хто вчинив насильницький злочин, перебували під дією алкоголю. Ерік Апплбі, директор британської благодійної організації, що бореться з пияцтвом, сказав: «Масштабність проблеми і те, як вона відображається на здоров’ї людей, їхніх гаманцях і стосунках з іншими, уже не згадуючи про її вплив на громадські служби... ще більше наголошує на потребі негайних спільних дій».