Погляд Біблії

Чи Бог не помічатиме наших слабкостей?

«Я не поганий! Я намагаюсь покинути свої згубні звички, але не маю сили волі!»

ЧИ ЦІ слова віддзеркалюють ваші почуття або почуття когось із ваших знайомих? Чимало людей дійшли висновку, що перебороти закоренілі слабкості майже неможливо. Дехто перебуває у полоні алкоголю, тютюну чи наркотиків. Багатьох захопила пожадливість. Хтось піддається неморальній поведінці, твердячи, що безнадійно залежний від сексу.

Як видно з Матвія 26:41, Ісус з розумінням ставився до людських слабкостей *. По суті, з цілої Біблії чітко видно, що Бог Єгова та Ісус справді милосердні (Псалом 103:8, 9). Але чи слід сподіватися, що Бог не звертатиме уваги на всі наші вади?

Мойсей і Давид

Обміркуймо оповідь про Мойсея. Він був «найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі», і намагався зберігати цю добру рису (Числа 12:3). Коли ізраїльтяни переходили через пустелю, вони часто поводились нерозважливо й виявляли неповагу до Бога та його представників. Упродовж усього того часу Мойсей смиренно шукав божественного керівництва (Числа 16:12—14, 28—30).

Однак наприкінці цієї довгої, виснажливої подорожі він розгнівався на цілий народ і не послухався Божих вказівок. Бог вибачив йому, але чи Він залишив без уваги цей випадок? Ні. Єгова сказав Мойсею і Аарону: «За те, що ви не ввірували в Мене... ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм». Бог не дозволив Мойсею увійти в Обітовану землю. Лише одна серйозна людська вада звела нанівець 40-річну боротьбу за цей надзвичайний привілей (Числа 20:7—12).

Цар Давид також був побожною людиною, однак мав свої слабкості. Якось він піддався пристрасному захопленню і вчинив перелюб  з дружиною іншого чоловіка. Потім, намагаючись приховати свою провину, Давид зробив так, щоб її чоловіка вбили (2 Самуїла 11:2—27). Згодом він дуже розкаювався у своїх злочинах, і Бог простив йому. Проте Давид розбив сім’ю, і Єгова не захистив його від горя, яке прийшло слідом за цим. Немовля Давида дуже захворіло, і Єгова не допоміг, незважаючи на прохання царя. Хлопчик помер, і відтоді на дім Давида посипалися нещастя (2 Самуїла 12:13—18; 19:1). Давид заплатив дуже високу ціну за те, що піддався своїй слабкості.

Ці приклади показують, що Бог вважає людей відповідальними за свої вчинки. Ті, хто хоче служити йому, повинні зміцняти слабі сторони своєї духовності і ставати ліпшими християнами. У першому столітті багато хто робив саме так.

Боротьба з гріховною поведінкою

Апостола Павла справедливо вважають взірцевим християнином. Але чи ви знаєте, що він вів постійну боротьбу зі своїми слабкостями? У Римлян 7:18—25 яскраво описано цю боротьбу, або війну, як видно з вірша 23. Павло безупинно змагався, оскільки знав, що гріх безжалісний (1 Коринтян 9:26, 27).

Деякі члени християнського збору в стародавньому Коринті колись належали до закоренілих правопорушників. У Біблії говориться, що вони були ‘розпусниками, перелюбниками, мужоложниками, злодіями, користолюбцями, п’яницями’. Але у Святому Письмі також сказано, що вони «обмились» (1 Коринтян 6:9—11). Як? Точне знання, християнське товариство і Божий дух допомогли їм залишити свої погані звички. Зрештою Бог через Христа визнав їх праведними. Бог простив їм, давши чисте сумління (Дії 2:38; 3:19).

Павло і християни з Коринта не применшували своїх грішних схильностей. Навпаки, вони боролися з ними і з Божою допомогою перемогли. Всупереч оточенню та своїм грішним нахилам, ті поклонники з першого століття почали вести високоморальне життя. А що сказати про нас?

Бог сподівається, що ми будемо боротись зі своїми слабкостями

Боротьба зі слабкістю не завжди закінчується цілковитим її викорененням. Хоча нам потрібно боротися з недосконалістю, проте усунути її просто неможливо. Через недосконалість подолати певні слабкості буває дуже важко. Все ж нам не слід піддаватися їм (Псалом 119:11). Чому це так важливо?

Тому що Бог вважає, що недосконалість не може бути постійним виправданням нашої поганої поведінки (Юди 4). Єгова хоче, аби люди очистились і вели чисте, високоморальне життя. Біблія каже: «Ненавидьте зло» (Римлян 12:9). Чому Бог займає таку тверду позицію?

Однією з причин є те, що поступатися слабкостям небезпечно. «Що тільки людина посіє, те саме й пожне»,— говорить Біблія у Галатів 6:7. Ті, хто піддається згубним звичкам, пожадливості й безладному статевому життю, нерідко пожинають жахливі плоди. Але існує важливіша причина.

Гріх ображає Бога. Він ‘відділяє’ нас від Єгови (Ісаї 59:2). Через те що грішні люди не можуть мати схвалення Бога, він заохочує їх: «Умийтесь, очистьте себе... перестаньте чинити лихе» (Ісаї 1:16).

Наш Творець люблячий і милосердний. Він «не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2 Петра 3:9). Якщо ми постійно піддаємось якійсь слабкості, це перешкоджає нам отримати Боже схвалення. Оскільки Бог не закриває очі на наші слабкості, не повинні робити цього й ми.

[Примітка]