Молоді люди запитують...

Чи вплив ровесників справді такий сильний?

«Я не думаю, що ровесники якось впливають на мене» (Памела, учениця середньої школи).

«Оточення вже не має на мене такого сильного впливу. Найчастіше мною керують власні бажання» (Роббі, юнак).

ЧИ ТИ колись так думав? Тобі, безумовно, відомо, що Біблія каже: «Товариство лихе псує добрі звичаї» (1 Коринтян 15:33). Все ж у тебе можуть бути сумніви, чи батьки та інші дорослі часом не перебільшують силу впливу твоїх ровесників?

Можливо, у тебе, як і у багатьох інших молодих людей, час від часу виникає таке запитання. Але поміркуймо ось над чим. А раптом вплив друзів сильніший, ніж ти думаєш? Чимало молодих людей були здивовані, коли зрозуміли, наскільки сильний такий вплив. Наприклад, Енджі визнає, що пристосовується до товариства більше, ніж думала. Вона розповідає: «Тиск оточення буває настільки підступним, що ти навіть не помічаєш його. Тобі здається, що на твої погляди ніхто не впливає».

Роббі, про якого згадувалось на початку, теж зауважує, що найбільше він піддається власним бажанням. Однак юнак визнає, що йому важко жити біля великого міста. Чому? Тому що там ровесники ведуть матеріалістичний стиль життя, і це дуже впливає на нього. Хлопець каже: «Найголовніше тут — багатство». Отже, зрозуміло, що тиск оточення — це сила, з якою треба рахуватися. Але чому так багато молодих людей вважає, що на них не впливають ровесники?

Підступно сильний

Тиск оточення буває підступним. Ми, по суті, можемо взагалі не помічати його. Проілюструймо це так: якщо ми живемо на рівні моря, то на нас постійно тисне товща атмосферного повітря — 1 кілограм на квадратний сантиметр *. Ти перебуваєш під таким  тиском щодня, але навряд чи відчуваєш це. Чому? Бо звик.

Щоправда, атмосферний тиск не завжди шкідливий. Проте коли на нас непомітно впливають люди, вони можуть поступово змінювати нас. Апостол Павло розумів, наскільки сильний тиск оточення. Він попередив християн у Римі: «Не стосуйтесь до віку цього [«не дозволяйте довколишньому світові втискувати вас у свою форму», «Новий Завіт сучасною англійською мовою»]» (Римлян 12:2). Як таке могло б статися?

Як впливає оточення

Чи тобі приємно, коли інші схвалюють твої вчинки і прихильно ставляться до тебе? Більшість з нас ви́знає, що так. Однак наше природне бажання такого схвалення — це палиця з двома кінцями. На які жертви ми готові піти, щоб досягти бажаної прихильності? Навіть якщо ми впевнені, що не піддамося впливу ровесників, що сказати про тих, хто нас оточує? Чи вони хоч намагаються противитися цьому впливові, чи дозволяють, щоб цей світ втискував їх у свою форму?

Приміром, на думку багатьох людей, біблійні норми моралі застарілі і непридатні у сучасному світі. Чимало вважає, що необов’язково поклонятися Богові так, як він цього вимагає у своєму Слові (Івана 4:24). Чому вони так думають? Частково через тиск оточення. В Ефесян 2:2 Павло говорить, про «дух» цього світу, або панівний склад розуму. Цей дух впливає на людей, спонукуючи їх переймати спосіб мислення світу, який не знає Єгову. Як це може відбитися на нас?

Виконуючи щоденні обов’язки, пов’язані з навчанням, сім’єю, працею, ми зазвичай стикаємося з людьми, які не поділяють усіх наших християнських поглядів. У школі, наприклад, багато хто будь-якою ціною домагається популярності, веде аморальний спосіб життя, вживає наркотики чи впивається. Що станеться з нами, коли виберемо близьких друзів серед тих, хто втягнувся у таку поведінку або вважає її нормальною чи навіть схвалює її? Імовірно, ми почнемо, переймати подібний погляд, можливо, спершу поволі. «Дух», або «повітря», цього світу впливатиме на нас, і світ буде втискувати у свою форму.

Цікаво, що у наші дні соціологи провели ряд досліджень, результати яких підтверджують ці біблійні принципи. Розгляньмо цікавий експеримент Еша. Особу запрошують приєднатися до групи людей у кімнаті. Доктор Еш показує великий аркуш, на якому проведено вертикальну лінію. Потім інший — з трьома вертикальними лініями явно різної довжини. Далі він просить осіб у групі сказати, яка з трьох ліній має таку саму довжину, що й лінія на першому аркуші. Відповідь очевидна. Перших кілька разів усі погоджуються. Але за третім разом відбувається певна зміна.

Як і раніше, визначити, які лінії однакові за розміром, неважко. Проте особа, яка бере участь в експерименті, не знає, що іншим членам групи заплатили. Отож вони всі погодились дати неправильну відповідь. Що відбувається? Лише 25 відсотків осіб, з якими проводили експеримент, твердо тримались того, що вважали правильним. Усі інші погодилися з групою принаймні раз, хоча при цьому заперечили те, що вони виразно бачили!

Безсумнівно, люди так бажають пристосовуватися до свого оточення, що більшість з них готова заперечити істину. Чимало молодих людей відчули цей тиск на собі. Шістнадцятирічний Деніел визнає: «Через вплив ровесників ти змінюєшся. І чим більше навколо людей, тим сильніший цей вплив. Ти можеш навіть почати думати, що те, чим вони займаються, правильно».

 Енджі, про яку згадувалось раніше, наводить типовий приклад такого тиску в школі: «У старших класах особлива увага приділялась одягу. Він мав бути фірмовим, одна блузка могла коштувати 50 доларів. Кому б хотілось витрачати такі гроші?» Як каже Енджі, часом важко усвідомити, що на тебе впливають ровесники. Але чи може оточення вплинути на важливіші рішення?

Чому вплив оточення буває небезпечним

Уяви, що ти купаєшся в океані. Поки ти плаваєш і гойдаєшся на хвилях, на тебе непомітно діють інші могутні сили. Хвилі підштовхують тебе до берега, але підводна течія поволі відносить убік. Коли ти зрештою дивишся на берег, то не бачиш ні родини, ні друзів. Ти зовсім не зауважив, що течія вже далеко віднесла тебе! Подібно, займаючись щоденними справами, наші думки і почуття перебувають під постійним впливом. Перш ніж ми усвідомимо, цей вплив може «віднести» нас далеко від тих норм, яких ми завжди твердо дотримувалися.

Для прикладу: апостол Петро був сміливою людиною. У ніч, коли заарештували Ісуса, він, зіткнувшись з ворожим натовпом, безстрашно схопився за меч (Марка 14:43—47; Івана 18:10). Однак через кілька років тиск оточення змусив його виявити явне упередження. Петро почав уникати християн з язичників, хоча раніше мав видіння від Христа, в якому отримав наказ не вважати поган нечистими (Дії 10:10—15, 28, 29). Петру було важче протистояти людській зневазі, ніж вістрю меча (Галатів 2:11, 12). Справді, тиск оточення буває дуже небезпечним.

Усвідомлювати силу тиску оточення життєво необхідно

Приклад Петра може стати для нас важливим уроком. Якщо ми сильні у чомусь, це не означає, що ми сильні у всьому. Петро мав слабкі місця, як і кожен з нас. Хоч би ким ми були, нам треба усвідомлювати наші слабкі сторони. Варто запитати себе: «Яке моє вразливе місце? Чи я прагну розкішного життя? Чи в моєму серці вкоренилося марнославство? На що я готовий піти заради слави, становища чи популярності?»

Мабуть, ми ніколи б навмисно не шкодили собі, товаришуючи з наркоманами чи неморальними людьми. Але що сказати про наші приховані слабкості? Якщо ми вибираємо близьких друзів, які сприятимуть вкоріненню нашої слабкості, тоді можемо легко піддатися їхньому впливу, наслідки якого відчуватимемо дуже довго.

Усе ж підбадьорює думка, що не кожен вплив поганий. Чи можна протистояти тиску оточення, а навіть зробити його своїм помічником? І як долати негативний вплив ровесників? Ці питання розглядатимуться у наступній статті з рубрики «Молоді люди запитують...».

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінках 12, 13]

Матеріалістичний стиль життя може створювати сильний тиск.