Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Коштовності з узбережжя

Коштовності з узбережжя

Коштовності з узбережжя

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В НІКАРАГУА

ЧИ ВИ колись тішились, знайшовши у піску блискучу черепашку? Якщо так, то вас багато хто зрозуміє. Люди різного віку збирають і зберігають морські мушлі, або черепашки, та цінують їх за розмаїтість і красу.

Черепашки можна знайти чи не на кожному морському узбережжі. Їх приємно потримати в руках і помилуватися ними. У кожній з них жила тваринка з м’яким тілом, яку називають м’якуном чи молюском. За найскромнішими підрахунками, сьогодні існує понад 50 000 видів молюсків!

Черепашок, про котрих розповідається у цій статті, можна знайти на нікарагуанському узбережжі Тихого океану. Багато їх я назбирала на 3-кілометровому узбережжі, що називається Панелоя і Лас-Пеньїтас. Декотрі з них мені дали місцеві рибалки. Дозвольте розповісти про деякі черепашки, а також про морських тварин, що їх змайстрували.

Великі черевоногі

Здебільшого черепашок створюють молюски, що належать до двох головних класів: Gastropoda (черевоногі) і Bivalvia (двостулкові). На голові у черевоногих, або равликів, є щупальця та очі. Ці молюски повзають на своїй єдиній м’ясистій нозі. За це їх і назвали гастроподи, або черевоногі.

Як черевоногі дихають і їдять? Багато морських молюсків дихає через трубкоподібний орган на голові, сифон. Завдяки йому зябра втягують воду. Деякі з них мають хоботок, ще один трубчастий орган, за допомогою якого вони їдять. Для багатьох характерна також радула — мозоляста стрічка з міцними зубчиками. Цим органом молюск може, ніби терткою, подрібнювати і зішкрібати їжу. Усі черевоногі мають нервову, кровоносну, травну системи й органи розмноження.

Які ознаки має черепашка черевоногого молюска? Вона одностулкова, суцільна і здебільшого закручена у спіраль. Черевоногі утворюють такі черепашки, як мурекс, бочонок, або тона (Tonna), каурі, конус і турітела (Turitella). Придивімося до цих коштовностей.

Інтенсивний ріст і любов до свердління

Черепашки мурекса, тобто пурпурного равлика, у різних частинах світу мають вигадливу форму. Я знайшла два види цих черепашок — чудову рожево-коричневу Hexaplex regius і не менш гарну Muricanthus radix. Як утворюються властиві їм шипоподібні ребра? Равлик нарощує ребра у періоди повільного росту черепашки. Поверхня між ребрами утворилася під час прискореного росту. У книжці про морських черепашок («Черепашки — справжні скарби моря», англ.) подається таке пояснення: «Нарощування черепашки вимагає таких великих затрат енергії, що у багатьох гастроподів сповільнюється обмін речовин і наступає період пасивності. Отож, майже уся енергія йде на швидкий ріст черепашки. На цей час молюск здебільшого заривається в пісок або ще якось ховається від хижаків... У молюсків різних видів прискорений ріст триває від сімох днів до кількох тижнів».

Пурпурний равлик і сам неабиякий хижак. Збираючи черепашки, я іноді задумувалася, чому деякі з них мають бездоганно просвердлену дірочку. Згодом дізналася, що пурпурний равлик належить до тих молюсків, які за допомогою зубчиків радули просвердлюють невеличку дірку в черепашці своєї жертви. Відтак він просовує хоботок у дірку і починає трапезу!

Цікаво, що ці створіння непрямо згадані в Біблії. Два поширених у Середземному морі види пурпурних равликів, Murex trunculus та Murex brandaris, слугували джерелом коштовної пурпурної фарби, якою фарбували одяг у біблійні часи (Естер 8:15; Луки 16:19). Залоза тварини виробляє жовтувату речовину, яка під дією повітря і сонячних променів стає темно-фіолетовою або багряною. Було підраховано, що оскільки один равлик може виділити мізерну кількість цієї речовини, то щоб отримати один з половиною грам фарби потрібно близько 12 000 пурпурних равликів. Зрозуміло, чому пурпур носили тільки багаті люди *.

Черепашки-бочонки

У мене в колекції є також екземпляри черепашок-бочонків, яких утворюють молюски Malea ringens (родина Tonnidae). Вони досить поширені у світі, оскільки їхня личинка може вільно плавати тижнями і навіть місяцями, перш ніж осяде на дні моря і почне розвиватися. Черепашка-бочонок характерна гарними, широкими ребрами по всій ширині черепашки. Ще одна її особливість — потовщена зовнішня губа з зубами. Вважають, що така губа не дає голодним крабам з’їсти смачного м’якуна, який ховається всередині черепашки.

Я колись знайшла декілька чудових зразків молодого і дорослого молюска Melongena patula, який має «корону» з шипів. У мене теж є Cymatium tigrinum, його черепашка може сягати 15 сантиметрів завдовжки, а Pleuroploca princeps цінують насамперед за незвичайний оранжевий колір. Море рідко викидає на берег великі черепашки глибоководних молюсків. Ці чудові зразки з’явилися в моїй колекції завдяки друзям-рибалкам. М’якуни потрапили у їхні сіті або в пастки для лангустів. Рибалки з’їли м’ясо, а чудові хатинки м’якунів люб’язно віддали мені.

Маленькі, але помітні

Після відпливу, який залишає на піску довгу стрічку мушель, на березі можна натрапити на силу-силенну цікавих маленьких черепашок. Серед них є дуже симпатичні каурі, конуси, оліви, теребріди, архітектоніциди, натика і турітели. У світі так багато видів черевоногих, що деякі колекціонери спеціалізуються на збиранні черепашок лише однієї родини молюсків. Приміром, тільки черепашок-конусів існує понад 500 видів!

Одна з найпривабливіших ознак черепашок гастроподів — спіралеподібна форма. Особливо гарні архітектоніциди і теребріди. Черепашки черевоногих ростуть, зберігаючи свої пропорції. Тому, коли вони збільшуються, початкова форма залишається незмінною. Молюск виробляє спіральну форму черепашки, постійно нарощуючи край, закручуючи його навколо уявної вісі. У результаті черепашка стає міцною, компактною і до того ж практичною та гарною домівкою для молюска.

Клеми, гребінці та інші двостулкові

Що можна сказати про згаданий раніше ще один клас молюсків — двостулкових, або Bivalvia? Їхніх черепашок теж дуже багато на нікарагуанських пляжах. Черепашка цих м’якунів складається з двох скойок, або стулок, які точно відповідають одна одній. Молюск, замикаючись в них, почувається безпечно. Дуже поширений клем, або їстівний молюск. Двостулкові не мають голови, але посідають органи чуття, які називаються хеморецепторами. Завдяки їм ці молюски відчувають смак і запах у воді. Здебільшого вони харчуються органічними частками, які добувають фільтруючи воду. Декотрі мають вузьку м’ясисту ногу за допомогою якої пересуваються. А ось двостулковий молюск гребінець з силою захлопує стулки, утворюючи цим струмінь води, який штовхає його назад. Вперед ця тваринка рухається, випускаючи струмінь води позад себе. А як же гребінець дізнається, чи десь поряд не чигає на нього хижак? Молюск має десятки маленьких, але чутливих блакитних очок, розташованих у два ряди вздовж скойок. Саме вони і вловлюють тінь хижака, що наближається.

Мабуть, найбільше двостулкових молюсків цінують за їхній перламутр. Черепашки складаються значною мірою з кристалів карбонату кальцію, який міститься у мінеральних солях морської води. А чарівні переливи перламутру утворюються завдяки особливому виду карбонату кальцію, який називають арагонітом. На внутрішній стінці своїх черепашок молюски відкладають мікроскопічно тонкі лусочки арагоніту, схожі на пластинки черепиці, що частково покривають одна одну. Ці лусочки заломлюють і відбивають світло, тому й з’являються милі оку веселкові переливи. До того ж деякі види молюсків покривають перламутром також і сторонній предмет, що опиняється у черепашці, скажімо піщинку. Шар за шаром на неї лягає перламутр, і за якийсь час вона може перетворитися на чудову і дорогоцінну перлину.

Унікальна особливість молюсків

На сам кінець я приберегла розповідь про найцікавішу особливість усіх молюсків — мантію. Ця частина поверхні тваринки має важливе призначення — власне тут утворюється черепашка. Як зазначається у книжці про черепашок, «у крові молюска міститься розчинений [карбонат кальцію], який виділяється через трубоподібні пори мантії... та вздовж краю черепашки, що росте». Молюск виділяє також білок, завдяки якому кальцій твердне у воді.

Під час росту цих коштовностей пігментні клітини мантії творять різні кольори і візерунки. Малакологи, вчені, які вивчають молюсків, намагаються з’ясувати, навіщо черепашкам розмаїті кольори і вибагливі форми. Видається, колір та візерунок не конче потрібні молюскам, щоб упізнати одне одного. Ці ознаки не завжди допомагають цим тваринкам у маскуванні. А величезна різноманітність кольорів, візерунків та форм черепашок просто зачаровує нас!

Отож, коли вам доведеться йти піщаним берегом і знайти блискучу черепашку, задумайтесь. Але що б то не було, чи звичайна двостулкова, чи чудернацько закручена, утворена черевоногим молюском черепашка, у вас в руках опинилася справжня коштовність, колишня домівка маленького м’якуна.

[Примітка]

^ абз. 13 Більше інформації шукайте в енциклопедії, опублікованій Свідками Єгови, «Проникливість у суть Святого Письма» (англ.), т. 1, сторінки 661, 662.

[Вставка на сторінці 26]

Черепашка черевоногого молюска цілісна, а двостулкові складаються з двох частин.

[Ілюстрація на сторінці 25]

МУРЕКС (Muricanthus radix).

[Ілюстрація на сторінці 25]

МУРЕКС (Hexaplex regius).

[Ілюстрація на сторінці 25]

БОЧОНОК-ТОНА (Melea ringens).

[Ілюстрація на сторінці 26]

КАУРІ (Cypraea cervinetta).

[Ілюстрація на сторінці 26]

КОНУС.

[Ілюстрація на сторінці 26]

ОЛІВА.

[Ілюстрація на сторінці 26]

ТЕРЕБРА (Terebra formosa).

[Ілюстрація на сторінці 26]

MELONGENA CORONA.

[Ілюстрація на сторінці 26]

CYMATIUM TIGRINUM.

[Ілюстрація на сторінці 26]

ПЕРЛАМУТРОВА ЧЕРЕПАШКА.

[Ілюстрація на сторінці 26]

PLEUROPLOCA PRINCEPS.

[Ілюстрація на сторінці 26]

НАТИКА (Polinices helicoides).

[Ілюстрація на сторінці 26]

ТУРІТЕЛА.

[Ілюстрація на сторінці 26]

АРХІТЕКТОНІКА (Architectonica nobilis).

[Ілюстрація на сторінці 27]

PITAR LUPANARIA.

[Ілюстрація на сторінці 27]

ГРЕБІНЕЦЬ.