Чи за вами стежать?

ЩОРАЗУ, коли Елізабет приходить на роботу, за нею стежить камера. При вході у будинок одна з камер сфокусована на її обличчя. Чимало інших знімають її упродовж дня. Такий ретельний нагляд зрозумілий, оскільки вона працює в компанії, яка кожного дня здійснює операції з мільйонами доларів готівкою.

Елізабет знає, що на робочому місці за нею уважно спостерігають. Про це її чітко попередили, коли вона влаштовувалася на роботу. Однак мільйони інших людей не можуть сказати, як часто за ними стежать протягом дня.

 «Суспільство стеження»

Чи за вами стежать під час роботи? По всьому світі мільйони роботодавців перечитують електронне листування своїх працівників і контролюють те, як вони користуються Інтернетом. Згідно з результатами опитування, яке щороку проводить Американська асоціація менеджменту, у 2001 році «близько три чверті (73,5 відсотка) великих фірм США... записували і перевіряли, чим під час роботи займалися і про що розмовляли їхні працівники. Наприклад, прослуховували телефонні розмови, читали повідомлення електронною поштою, комп’ютерні файли і стежили за користуванням Інтернетом».

Уряди витрачають мільйони доларів на засоби для стеження. У звіті, який 11 липня 2001 року подали на розгляд у Європейський парламент, говорилось, що «існує глобальна система підслуховування, котра діє завдяки співпраці... США, Великобританії, Канади, Австралії і Нової Зеландії». Послуговуючись світовою мережею станцій супутникового зв’язку, які утворюють систему за назвою «ЕШЕЛОН», уряди вищезгаданих держав здатні перехоплювати і контролювати розмови по телефону супутникового зв’язку, передачі по факсу, інформацію в Інтернеті та електронну пошту. У газеті «Острейліан» стверджувалось, що за допомогою цієї системи уряди «спроможні перехоплювати повідомлення окремих людей, які ті передають факсом або електронною поштою. До того ж, якщо система запрограмована розпізнавати індивідуальні голоси, можна також прослуховувати телефонні розмови цих людей».

Правоохоронні органи теж покладаються на сучасні засоби стеження. У журналі «Бізнес уїк» зазначається, що в США ФБР послуговується системою «Carnivore». «Ця система дає змогу контролювати повідомлення електронною поштою, поточні повідомлення та дзвінки через Інтернет». А у Великобританії нове законодавство дозволить правоохоронцям таємно «стежити за тисячами людей, які користуються телефонами, факсом та Інтернетом», повідомлялося в «Бі-Бі-Сі ньюс».

Приховані камери та детальні банки даних

Навіть якщо у когось немає телефону, факсу чи електронної пошти, все ж за ним можуть стежити. Приміром, у штаті Новий Південний Уельс (Австралія) за людиною, що користується залізницею, наглядає понад 5500 відеокамер. Крім того, близько 1900 державних автобусів у цьому штаті також обладнані камерами стеження.

Як показало одне дослідження, у Великобританії на душу населення припадає найбільше в світі камер стеження — 1 на 55 громадян. У 1996 році камери у громадських місцях були встановлені лише в 74 містах Сполученого Королівства. До 1999 року вони з’явилися вже в 500 різних містах. Сьогодні існують також комп’ютерні програми, які за допомогою камер стеження спроможні ідентифікувати особу по обличчю, навіть якщо вона змішалась із натовпом в аеропорту чи на міській площі.

У наш час, як ніколи раніше, у ваше приватне життя можуть втручатися без вашого відома. Саймон Дейвіс, директор «Privacy International», організації з прав людини, каже: «Історія досі не знала такого часу, коли б про звичайних людей збиралося стільки інформації. Понад 400 банків даних у розвинених країнах зберігають чимало відомостей про тих, хто працює. Отож на кожного з нас можуть скласти велике досьє».

Що можна зробити, аби захистити приватну сферу?