Він вирішив слухатись Бога

У ТЯЖКІ дні 1937 року Європу роздирали ідеологічні суперечності. Отож перед правдивими християнами постав нелегкий вибір: підкорятися Богу чи людині? (Дії 5:29). Молоді люди призовного віку знали, що коли слухатимуться Бога, це їм може коштувати життя.

Такий вибір постав і перед Антоніо Ґарґайо, дев’ятнадцятирічним іспанцем. У його країні вже близько року точилася громадянська війна, і юнака призвали вступити до лав нацистів генерала Франко. За рік до цього Антоніо охрестився і став Свідком Єгови. Він знав, що згідно з Біблією, Божі слуги повинні бути нейтральними і навіть не вчитися воювати (Ісаї 2:4; Івана 17:16). Антоніо не хотів бути солдатом і вбивати співвітчизників, тому спробував утекти до Франції. Але його схопили і привезли до військових бараків, що в місті Хака (провінція Уеска), близько французького кордону.

Військовий трибунал поставив його перед вибором: або він візьме зброю, або помре. Антоніо вирішив слухатись Бога. Напередодні страти він написав матері і сестрі, що не були Свідками Єгови, такого листа:

«Мене арештували та без суду і слідства засудили на смерть. Сьогодні ввечері мене не стане. Не журіться... бо я послухався Бога. Хоч би як там було, я втрачаю небагато, бо, якщо на то Божа воля, матиму інше, ліпше життя... Я спокійний у свою останню годину. Востаннє міцно вас обіймаю, з великою любов’ю, ваш син і брат» *.

Три солдати розповіли, що по дорозі на місце страти Антоніо співав пісні хвали Єгові. Бог і його Син безумовно знають про такі жертви. Ми можемо не сумніватись у тому, що на таких вірних християн, як Антоніо, чекає їхня нагорода — воскресіння (Івана 5:28, 29).

[Примітка]