Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Таємниця Кахокії

Таємниця Кахокії

Таємниця Кахокії

КОЛИ ви чуєте вислів «стародавні міста», які з них приходять вам на думку? Рим, Лондон, Париж? А що скажете про Кахокію? «Кахокія?» — перепитуєте ви. Так, Кахокія, місто, що в давнину розташовувалось на території сучасного штату Іллінойс, 13 кілометрів на схід від Сент-Луїса (Міссурі, США) *. Це велике, розвинене й добре сплановане місто протягом 500 років було одним із найбільших індіанських поселень. У час свого розквіту — приблизно 1150 рік н. е.— воно перевершувало розмірами тогочасний Лондон або Рим.

Кахокія займала територію понад 13 квадратних кілометрів і, згідно з одним джерелом, «була, безсумнівно, найбільшим доісторичним містом на північ від Мексики» («Енциклопедія північноамериканських індіанців», англ.). Крім того, по всій долині річки Міссісіпі видніються залишки земляних курганів — німих свідків того, що колись тут процвітала високорозвинена цивілізація. Навіть місто Сент-Луїс, перед тим як воно розрослося й поглинуло 26 курганів, називали містом курганів.

Історичний заповідник

Деякі корінні американці вважають Кахокію колискою багатьох індіанських племен. У книжці «Корінні американці» (англ.) говориться, що «від міссісіпців, які будували кургани, походять чокто, чикасо й семіноли». А інше джерело твердить, що від них пішли крики, чероке, натчези та інші племена.

Колись на території Кахокії височіло 120 земляних насипів. Але сьогодні, після багатьох років урбанізації та інтенсивного ведення сільськогосподарських робіт, їх залишилося лише 80. І 68 з них розташовані на території історичного заповідника, що займає площу 890 гектарів.

З 1925 року Кахокія має статус Іллінойського державного історичного заповідника. А в 1982 році Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури занесла кахокійські кургани до списку Світової спадщини, оскільки вони проливають світло на ранню історію Північної Америки.

Чому місто побудували саме тут?

Ще у 700 році н. е. терени довкола Кахокії населяли індіанці пізнього періоду культури вудленду. Проте самі кургани з’явилися лише через 200 років. Чому Кахокію побудували саме тут? З тієї ж причини, що й сусіднє місто Сент-Луїс. Обидва міста розташовані неподалік злиття трьох великих річок — Міссісіпі, Міссурі та Іллінойс — у родючій річковій долині, яку називають Великою американською долиною.

Річки і їхні притоки були багаті на рибу, по берегах гніздилась сила-силенна перелітних водоплавних птахів. Довколишні ліси постачали людям не лише дерево, але й дичину: особливо багато тут водилось віргінських оленів, що були основним джерелом м’яса. На поблизькому плато Озарк добували базальт, галеніт, граніт, червону вохру тощо. У прерії було вдосталь високої трави, з якої кахокійці будували свої житла та різні споруди. Найвища кількість мешканців Кахокії могла становити понад 20 000 осіб. На багатих ґрунтах заплави добре родила кукурудза, амарант, гарбузові, соняшники та інші культури. Кахокійці також збирали горіх-пекан, горіхи гікорії, ожину і дикі сливи. Крім того, завдяки чудовому річковому сполученню їхні купці могли вести жваву торгівлю з різними племенами. Археологи знайшли в Кахокії мушлі з Мексиканської затоки, мідь із району Великих озер, що в Північній Америці, та слюду з гір Аппалачі.

Життя і вірування кахокійців

В інформаційному центрі заповідника міститься виставка з макетами в натуральну величину, яка зображає буденні заняття мешканців Кахокії, у тому числі білування оленя та молоття кукурудзи. Досвід у вирощуванні кукурудзи і багатство природних ресурсів були основою кахокійської цивілізації.

Один археолог назвав Кахокію «Єрусалимом Північної Америки», оскільки вплив релігії відчувався тут у всіх сферах життя. А згідно з певним джерелом, «у період найбільшого розквіту Кахокії (1000—1150 роки по Р. Х.) панувала високоцентралізована теократія». Історичні пам’ятки, знайдені у цьому місті, свідчать, що кахокійці вважали релігію невіддільною від суспільства. У книжці «Кахокія — місто сонця» (англ.) говориться: «Їхній світ був світом контрастів — світом світла й темряви, порядку й анархії, добра, яке винагороджувалось, і зла, котре каралося».

Кахокійці вірили у загробне життя. Тому померлих, особливо знать, ховали з великими почестями й пишними церемоніями. Декотрі з їхніх курганів були поховальними і, можливо, відігравали таку ж роль, що і єгипетські піраміди фараонів.

Екскурсія по курганах

Настав час придивитись до курганів поближче. Хоча насипи різняться розмірами й формою, однак усі вони споруджені із землі, яку на будівельний майданчик приносили кошиками. Вважають, що загалом таким чином було перенесено коло 1,5 мільйона кубічних метрів землі.

У районі Кахокії існує три види курганів: довгі пірамідальні, котрі, можливо, допомагали орієнтуватись на місцевості, хоча деякі з них також були поховальними насипами; конусоподібні, які теж використовувалися для поховань, та пірамідальні кургани з пласкою вершиною заввишки від 1 до 30 метрів, які служили основою для будівництва домів. На останніх курганах часто розміщувалися храми, доми для нарад вождів або житла знаті.

Насамперед ми відвідали 72-й курган, який був побудований на трьох менших поховальних насипах. Довжина його 43 метри, ширина 22, а висота лише 2 метри. Хоча, порівняно з іншими насипами, він невеликий, але виявився справжньою скарбницею речових пам’яток, що пролили світло на історію Кахокії. У цьому кургані містилась поховальна камера чоловіка, котрий, мабуть, належав до знаті. Про це свідчать знайдені в камері 20 000 намистинок, виготовлених із черепашок з узбережжя Мексиканської затоки, а також різні поховальні дари: 800 наконечників для стріл, 15 камінців із заглибиною з одного боку, котрі використовували під час індіанських ігор, велика кількість пластинок слюди та мідяний валок. Окрім того, разом з тим чоловіком було захоронено близько 300 інших осіб — переважно молодих жінок, багатьох з яких, очевидно, принесли в жертву.

Чернечий курган

А тепер через центральну площу Кахокії ходімо до Чернечого кургану, розташованого в північній частині міста. Курган назвали на честь ченців-трапістів, які на початку XIX століття жили неподалік і вирощували на ньому городину. Цей найбільший кахокійський земляний насип має форму зрізаної піраміди з чотирма терасами на різних рівнях. Споруджували його в чотирнадцять етапів, і будова, як думають фахівці, відбувалася у період між 900 і 1200 роками н. е. Площа основи кургану понад 6 гектарів, тобто «більша за основу будь-якої єгипетської чи мексиканської піраміди». У Західній півкулі це найбільший земляний насип доколумбових часів: його висота сягає 30 метрів, а довжина — понад 300 метрів. На південному боці Чернечого кургану є довгий пологий підйом, який веде до терас. Археологічні розкопки свідчать, що колись тут були сходи.

Ніхто з простих людей не мав права підійматися цими сходами наверх. Бо там стояла резиденція кахокійського правителя, якого називали Великим Сонцем. «Власне тут вождь та його жерці, напевно, відправляли релігійні обряди і приймали посланців з віддалених куточків країни, звідси вони керували державою та оглядали свої володіння»,— говориться в книжці «Кахокія — місто сонця». З цього зручного місця вождь міг спостерігати за різними громадськими спорудами внизу — домом нарад, зерносховищами, коморами, спеціальними парильнями, кладовищем і помешканнями городян.

З палацу вождя також було видно частокіл, що оточував місто, та його численні вартові вежі. Цю 3-кілометрову огорожу відбудовували тричі, і щоразу для цього потрібно було аж 20 000 дерев. Дехто з археологів каже, що вона могла служити соціальним бар’єром. Але, мабуть, її спорудили і з оборонною метою. Хто ж міг загрожувати кахокійцям? Поки що це залишається таємницею.

Що трапилось з кахокійцями?

Але є ще одна загадка. На початку XVI століття н. е. мешканці Кахокії покинули своє місто. Що ж трапилося? Існує чимало теорій. Археологи не знаходять жодних слідів епідемії, ворожої навали чи стихійного лиха. Можливо, причиною стало поєднання кількох факторів: кліматичні зміни та знищення лісів, що потягло за собою засуху, голод і громадянські заворушення.

На думку декотрих фахівців, Кахокія страждала від тих самих соціальних проблем, що й нинішні міста,— від забруднення, перенаселення, неналежного усунення відходів і, можливо, навіть від громадянських конфліктів. Однак оскільки серед нас немає жодного кахокійця, який міг би розповісти про їхнє життя, залишається чимало нерозгаданих таємниць.

[Примітка]

^ абз. 2 Кахокія отримала свою назву у XIX столітті. Деякі фахівці вважають, що ця назва означає «місто сонця». На думку інших, значення цього слова — «дикі гуси». На жаль, не знайдено жодних писемних пам’яток, які б розказали нам, як самі мешканці називали себе та своє місто.

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 14, 15]

ХТО ЗАКЛАВ ОСНОВИ КАХОКІЇ?

Про походження кахокійської цивілізації існує чимало суперечливих теорій. Френсіс Дженнінґс, колишній завідувач Ньюберрівської бібліотеки історії індіанців, переконаний, що власне ранні колоністи з Мезоамерики принесли у долину Міссісіпі свій будівельний стиль, а також нові сорти кукурудзи. Він пише: «Колоністи, бувши кращими купцями, взяли гору в торгівлі над місцевими племенами долини Міссісіпі, і територія, що перебувала під їхнім впливом, виглядає на карті, як справжня імперія. Вони принесли з Мезоамерики звичай споруджувати зрізані піраміди, на верху яких височіли храми або адміністративні будівлі».

Проте Дженнінґс визнає, що існує багато нез’ясованих моментів. «Археологи сперечаються щодо того, чи міссісіпці дійсно були переселенцями з Мексики, але не можуть запропонувати жодної гідної довір’я альтернативи».

Джордж Е. Стюарт у книжці «Старожитні піонери. Перші американці» (англ.) каже: «Для багатьох археологів і мистецтвознавців пірамідальні насипи з пласкою вершиною, розміщені довкола міських площ», а також деякі гончарні знахідки є «чіткими, хоча, можливо, і не прямими, ознаками впливу Мезоамерики. Про це свідчать і сорти кукурудзи та бобових, знайдені тут». Але сам Стюарт зазначає, що «на південному сході не знайдено жодної речової пам’ятки, яка була б на сто відсотків мезоамериканського походження». Отже і далі невідомо, чи були таємничі переселенці, що побудували Кахокію, з Мезоамерики, чи ні. Можливо, час і археологія дадуть колись відповіді на ці запитання.

[Ілюстрації]

Наконечники для стріл і камінці з 72-го кургану.

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 16, 17]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

КАХОКІЙСЬКИЙ АСТРОНОМІЧНИЙ ЦЕНТР

Ще однією унікальною пам’яткою Кахокії є група «ідеальних кіл із масивних стовпів, розташованих на однаковій відстані один від одного» (журнал «Нешнл джіоґрефік», грудень 1972 року). Їх називають вудгенджами, оскільки за своїм призначенням вони подібні до стародавнього кам’яного сонячного календаря Стонгендж в Англії.

Один такий вудгендж вдалося відновити. Це коло із 48 величезних стовпів з віргінського ялівця. Діаметр кола — 125 метрів. Вважають, що цей вудгендж був стародавньою сонячною обсерваторією. Стовпи «розміщені згідно з компасом таким чином, що 49-й стовп у центрі кола дозволяв людині, яка стояла в колі, спостерігати схід сонця в час рівнодення і сонцестояння у 1000 році по Р. Х.».

Археологи змогли розгадати призначення лише трьох стовпів. За допомогою одного стовпа можна визначити рівнодення — перший день весни й осені, коли сонце сходить у тому самому місці. За допомогою двох інших — перший схід сонця в час зимового та літнього сонцестояння. Призначення решти стовпів поки що невідоме.

[Ілюстрація]

Вудгендж.

[Відомості про джерело]

Cahokia Mounds State Historic Site

[Ілюстрації]

Вітання сонця.

Кахокійський ринок.

Життя в Кахокії.

[Відомості про джерело]

Middle three paintings: Cahokia Mounds State Historic Site/Michael Hampshire

[Ілюстрація]

Кахокія кінця XII століття н. е. очима художника. Найбільша кількість мешканців цього міста могла сягати 20 000 чоловік.

1. Чернечий курган.

2. Центральна площа.

3. Кургани-близнюки.

4. Частокіл.

[Відомості про джерело]

Cahokia Mounds State Historic Site/William R. Iseminger

[Карти на сторінці 14]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Збільшена територія

річка Міссісіпі

річка Іллінойс

річка Міссурі

Сент-Луїс

Кахокійські кургани

[Відомості про джерело]

Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Кахокійська табличка із зображенням воїна-птаха.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Довгий пірамідальний курган.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Конусоподібний курган.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Пірамідальний курган з пласкою вершиною.

[Ілюстрації на сторінці 18]

Інформаційний центр кахокійських курганів.

Чернечий курган.

[Відомості про джерело]

Pictures above and below: Cahokia Mounds State Historic Site

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 15]

All photos: Cahokia Mounds State Historic Site