Сон. Розкіш чи необхідність?

ДЕХТО вважає, що сон — це лише марнування часу. Такі люди ведуть дуже активне життя, багато працюють і спілкуються з друзями, а сплять тільки тоді, коли зовсім виб’ються з сил. Ті ж, що цілими ночами перевертаються в ліжку з боку на бік, віддали б усе, лиш би добре виспатися.

Чому ж дехто мріє про солодкий сон, а інші з усіх сил намагаються не піддатись йому? Що ж таке сон: розкіш чи необхідність? Аби відповісти на ці запитання, перш за все з’ясуймо, що відбувається з нами, коли ми спимо.

Як ми засинаємо?

Ніхто не знає, як саме у людини відключається свідомість і вона засинає. Однак дослідники встановили, що сон — це складний процес, яким керує мозок і який підпорядковується добовому біологічному годиннику.

З віком режим сну змінюється. Новонароджені сплять короткими періодами коло 18 годин на добу. Фахівці, які вивчають сон, кажуть, що одним людям вистачає лише трьох годин сну, а інші потребують аж десять.

 Під час нещодавнього дослідження було встановлено одну з причин того, чому деяким підліткам так важко прокидатися вранці. Виявляється, у підлітковому віці «стрілки» біологічного годинника зміщуються вперед і тому підліткам хочеться пізніше лягати й пізніше вставати. Таке зміщення трапляється досить часто, але зазвичай ближче до кінця підліткового віку все стає на свої місця.

Нашим біологічним годинником керують хімічні речовини, багато з яких уже відомі вченим. Одна з них — мелатонін. Цей гормон, як гадають, викликає сонливість. На думку деяких фахівців, мелатонін — а його виробляє мозок — викликає сповільнення процесів обміну, яке наступає перед засинанням. Під дією мелатоніну знижується температура тіла, зменшується постачання крові до мозку і м’язи поступово втрачають свій тонус та цілком розслаблюються. Але що відбувається далі, коли людина все глибше й глибше поринає у таємниче царство сну?

«Сон — найсмачніша страва»

Приблизно через дві години після того, як ми заснули, наші очі під повіками починають швидко рухатися. Відкриття цього феномену спонукало вчених поділити сон на дві основних фази: фазу швидкого сну (що супроводжується швидкими рухами очей, або ШРО) і фазу повільного сну. Повільний сон можна розділити на ще чотири фази дедалі глибшого сну. Під час повноцінного нічного відпочинку швидкий сон наступає кілька разів, чергуючись із повільним.

Сновидіння, як правило, виникають при швидкому сні. Завдяки тому що м’язи тіла повністю розслаблюються, людина прокидається вранці повна сил та енергії. Деякі дослідники вважають, що власне протягом швидкого сну мозок долучає нову інформацію до «архівів» нашої довгочасної пам’яті.

Під час глибокого сну (3-тя й 4-та фази повільного сну) знижується артеріальний тиск та зменшується кількість серцевих  скорочень, тож кровоносна система відпочиває і зменшується ризик серцево-судинних захворювань. Крім того, кількість гормону росту в організмі сягає тоді найвищого рівня. У деяких підлітків рівень цього гормону вночі у 50 разів вищий, ніж вдень.

Виявляється, сон також впливає на наш апетит. Науковці встановили, що сон, як казав Шекспір, дійсно «найсмачніша страва, що їмо на життьовім бенкеті». Наш мозок сприймає брак сну, як недоїдання. Уві сні організм виробляє гормон лептин, який зазвичай сигналізує, що ми ситі. Коли людина надто довго не спить, в організмі синтезується менше лептину і виникає потреба у вуглеводах (з’являється відчуття голоду). Тож через недосипання людина може споживати забагато вуглеводів, а це іноді призводить до ожиріння. (Дивіться інформацію в рамці «Післяобідній сон» на сторінці 6).

 Важливий для здоров’я

Але це ще не все. Сон допомагає організму знищувати вільні радикали, а ці сполуки, як вважається, викликають старіння клітин і навіть спричиняють рак. Під час нещодавнього дослідження, яке проводив Чиказький університет, 11 молодих здорових чоловіків протягом шести днів спали лише по чотири години на добу. Під кінець дослідження обмін речовин у їхніх клітинах був такий, як у клітинах 60-річних осіб, а рівень інсуліну в крові — як у хворих на діабет! Недосипання навіть перешкоджає утворенню білокрівців та синтезу гормону кортизолу, через що зростає ризик інфекційних захворювань та хвороб органів кровообігу.

Отож, щоб бути здоровим і мати світлу голову, треба добре висипатись. На думку вченого Вільяма Демента, засновника першого центру дослідження сну при Станфордському університеті, «сон — це найважливіший показник тривалості життя людини». Дебора Сушекі, науковець із бразильського центру дослідження сну (Сан-Паулу), зазначає: «Якби люди знали, що відбувається в організмі, коли вони недосипають, то перестали б вважати сон марнуванням часу і зручною відмовкою для ледарів». (Дивіться інформацію у вищеподаній рамці).

Але чи завжди сон допомагає нам відновити свої сили? Чому дехто почувається втомленим, хоча спить цілу ніч? У наступній статті ми поговоримо про деякі розлади сну й розповімо про секрети здорового сну.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 6]

НАСЛІДКИ НЕДОСИПАННЯ

КОРОТКОЧАСНІ НАСЛІДКИ

▪ Сонливість.

▪ Раптові зміни настрою.

▪ Втрата короткочасної пам’яті.

▪ Зниження творчих здібностей та нездатність планувати і здійснювати задумане.

▪ Брак зосередженості.

ДОВГОТРИВАЛІ НАСЛІДКИ

▪ Надлишкова вага.

▪ Передчасне старіння.

▪ Фізичне й психічне виснаження.

▪ Підвищений ризик інфекційних хвороб, діабету, а також серцево-судинних і шлунково-кишкових захворювань.

▪ Постійні провали в пам’яті.

[Рамка на сторінці 6]

ПІСЛЯОБІДНІЙ СОН

Чи відчуваєте ви іноді після обіду нездоланне бажання подрімати? Не думайте відразу, що ви погано виспались. Просто в перші пообідні години у людини знижується температура тіла і це викликає сонливість. Крім того, нещодавно науковці виявили білок — гіпокретин, або орексин. Цей білок, котрий виробляється в мозку, допомагає нам залишатись бадьорими. Але який зв’язок між гіпокретином і їжею?

Під час споживання їжі в організмі виділяється гормон лептин, який сигналізує, що ми вже ситі. Однак лептин перешкоджає синтезу гіпокретину. Іншими словами, чим більше в мозку лептину, тим менше там гіпокретину і тим більше нам хочеться спати. Можливо, саме тому у деяких країнах дуже популярна сієста — пообідня перерва, під час якої можна трохи подрімати.

[Діаграма на сторінці 5]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ФАЗИ СНУ

Спрощена діаграма.

Фази сну

Неспання

Швидкий сон

Повільний сон

Легкий сон 1

2

3

Глибокий сон 4

1 2 3 4 5 6 7 8

Години сну

[Ілюстрація на сторінках 4, 5]

Щоб бути здоровим і мати світлу голову, потрібно достатньо спати.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Під час сну кількість гормону росту досягає найвищого рівня.