Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Від наших читачів

Від наших читачів

Від наших читачів

Молоді люди запитують Дякую за статтю «Молоді люди запитують... Чому батьки мене не люблять?» (22 вересня 2002 року). Мені 16 років. Востаннє я бачила свого батька, коли мала 4 роки. У статті описано саме те, що я відчуваю. Ви праві, біль відкинутої батьком або матір’ю дитини ні з чим не порівняти. Вдячна вам за цю своєчасну духовну поживу.

Дж. Дж., США

Після 13 років нарізного проживання мої батьки вирішили розлучитись. Я вважала, що вже давно змирилася з цією трагедією, тому не розуміла, чому так страждаю. Усвідомлення причини свого глибокого смутку допомагає мені бути більш конкретною у молитвах і навіть покласти свій тягар на Єгову.

М. Д., Італія

Батько залишив нас, коли мені було шість років. Відтоді ми не мали з ним майже жодного контакту. Роками я боролася з почуттям вини. Тому мені завжди було важко розповідати іншим про те, що мене турбувало. Оповіді молодих людей, наведені у статті, дуже зворушили мене та допомогли зрозуміти, що не лише я маю такі почуття. Будь ласка, пам’ятайте, що ми отримуємо велику користь з таких статей і надзвичайно вдячні за них!

Е. Г., Англія

Мені 16 років. Нещодавно батько покинув нас з мамою. Це завдало великого болю мені, моєму молодшому братику та старшій сестрі. Ваша стаття просто чудова. Почавши її читати, я розплакалась. У ній описано всі мої почуття. Слова підібрано з такою ніжністю і любов’ю. Чим далі я читала, тим глибше вона проникала в моє серце. Багато разів я запитувала себе, чи справді негідна батькової любові? Саме тому стаття надзвичайно потішила мене. Настільки ж приємно усвідомлювати, що навіть коли рідний батько не любить мене, то Єгова завжди любитиме. Можна не хвилюватись, що Він раптом відвернеться від мене.

О. М., США

Наш батько був алкоголіком, і мама від цього дуже страждала. Тому на нас, дітей, ніхто не звертав особливої уваги. Мені здавалось, що я нікчема і ліпше було б взагалі померти. У своїх молитвах я просила допомоги. Тож коли отримала журнал з цією статтею, то щиро дякувала Богові. Особливо мене потішила думка, що, застосовуючи у житті біблійні принципи, можна знайти щастя за будь-яких обставин. Я зрозуміла, що теж можу бути щасливою!

А. І., Японія

Ваніль Мене трохи занепокоїла стаття «Ваніль. Приправа з довгою історією» (22 вересня 2002 року). Колись давно я читала статтю про токсичну ваніль з Мексики. Чимало людей купують ваніль і не знають, що вона може бути отруйною.

П. Д., США

«Пробудись!» відповідає: У Мексиці, а також в інших країнах до ванілі деколи додають екстракт бобових, який містить багато кумарину. Управління санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (США) заборонило використання цієї сполуки через її токсичність. Оскільки наявність кумарину неможливо визначити лише на вигляд чи запах, споживачам радиться не купувати ваніль у сумнівних місцях. Крім того, чистий ванільний екстракт дорогий, бо на його виробництво витрачається чимало коштів. Тому якщо ціна підозріло низька, то слід добре подумати, чи варто робити таку «вигідну покупку».