Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Дивовижі світу черв’яків

Дивовижі світу черв’яків

Дивовижі світу черв’яків

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В АВСТРАЛІЇ

ЦАРИЦЯ ЄГИПТУ Клеопатра проголосила їх священними тваринами, Арістотель назвав їх кишками землі, а Чарлз Дарвін відвів їм важливу роль в історії планети. Хто ж заслужив такої високої оцінки видатних людей? Непримітні черв’яки.

Як ми побачимо далі, черв’яків справді є за що поважати. Так, вони слизькі й верткі. Але якщо трохи більше дізнатися про них, то навіть ці, нібито прикрі недоліки, можуть ви́кликати неабияку повагу і захоплення. Варто лишень нахилитися, відгорнути грудку землі чи поворушити товщу опалого листя — і перед вами відкриється дивовижний світ дощових черв’яків.

Мозок простенький, а які таланти!

Придивімося до черв’яка. Його тіло складається з кільцеподібних сегментів, які нагадують низку крихітних ватрушок, що тісно притиснуті одна до одної. Кожний сегмент має дві групи м’язів. Одна група, яка безпосередньо під шкірою, оперізує черв’яка кільцем. Під нею вздовж тіла міститься друга група м’язів. Поперемінно скорочуючи ці дві групи м’язів, черв’як підтягує сегмент за сегментом і завдяки цьому рухається вперед.

Якщо покласти дощового черв’яка на долоню, він почне вигинатися і звиватися. Це тому, що його тіло вкрите чутливими клітинами: на один сегмент припадає аж 1900 таких клітин. Завдяки ним тварина відчуває дотик, смак і реагує на світло.

Черв’як чіпляється за ґрунт короткими, тонкими, як волосинка, виростами. Їх називають щетинками. Кожний сегмент має пучки щетинок, і ними черв’як орудує, наче веслами. Він встромляє щетинки у ґрунт, просуває тіло, а тоді витягає їх. Черв’як може «веслувати» в обох напрямках, за раз використовуючи щетинки лише одного пучка. Коли ж його настрашити, то він спритно закріплює один кінець свого тіла і швиденько підтягує другий. Умінню черв’яка синхронно гребти «веслами» позаздрили б і олімпійські команди гребців.

Деякі види черв’яків можуть відновлювати втрачені частини тіла, коли, скажімо, птах відщипне кілька сегментів од хвоста. Але ніколи в тварини не з’явиться більше сегментів, ніж вона втратила. Мабуть, кожен сегмент створює невеликий електричний заряд, і черв’як нарощує сегменти тільки доти, доки не відновить максимальну кількість електрики в тілі.

М’язи і тисячі чутливих клітин під’єднані до навкологлоткового нервового кільця. Експерименти виявили, що крім чудових фізичних даних черв’яки мають деяку здатність запам’ятовувати і спроможні навчитись уникати небезпеки.

Чому вони слизькі?

Завдяки слизькій шкірі, що видається багатьом такою неприємною, черв’як дихає. Шкіра його вкрита порами, а підшкірні кров’яні судини вбирають кисень з повітря або з насиченої киснем води і виділяють вуглекислий газ. Такий газообмін відбувається тільки тоді, коли шкіра в черв’яка волога. Якщо ж вона висихає, черв’як поступово задихається.

Черв’як також не може дихати, коли під час дощу не вибереться зі своєї підземної нірки, бо запас кисню у воді швидко вичерпується. Отож, коли ллє дощ, черв’яки виповзають на поверхню, щоб не задихнутися під землею.

Земля повна працьовитих «орачів»

Існує понад 1800 видів земляних черв’яків. Якщо не брати до уваги найхолодніші й найсухіші регіони нашої планети, вони живуть майже скрізь. Наприклад, у савані Південної Африки на один квадратний метр припадає 70 черв’яків, а ось в канадських лісах — аж 700.

У Новій Зеландії земляних черв’яків поділяють на три основних типи. До першого належать черв’яки, що швидко рухаються, швидко розмножуються, живуть на поверхні землі та харчуються гноєм. Другий тип — найбільш поширений, до нього належать черв’яки, які риють горизонтальні ходи у верхніх шарах ґрунту. Черв’яки третього типу риють вертикальні ходи і можуть не з’являтися на поверхні кілька років, проводячи все життя у своїх нірках. Вони найсильніші серед черв’яків. Навколо голови у них кільця могутніх м’язів, які допомагають їм прокладати шлях всередині землі. Один з найдовших черв’яків живе на півдні Австралії. Цей гігант виростає до понад 1,5 метра завдовжки і важить півкілограма.

Черв’яки, ніби крихітні орачі, розпушують ґрунт. Прокладаючи собі шлях у гної, ґрунті і згнилих рослинах, вони залишають безліч купок обробленої землі, які називаються копролітами. Підраховано, що черв’яки, які живуть під зеленими полями в Англії, щорічно пропускають через себе приблизно двадцять тонн землі на гектар. Найбільше вражають черв’яки долини Нілу. Вони переробляють до 2500 тонн землі на гектар. Завдяки черв’якам земля розпушується, ліпше поглинає воду і дає більші врожаї.

Науковці з’ясували, що коли поживні речовини пройдуть обробку в травній системі черв’яка, то рослини їх легко засвоюють, тому купки переробленої черв’яками землі — це готові добрива. Крім того, чимало шкідливих мікроорганізмів, що живуть у гної і зігнилих рослинах, гинуть у нутрощах черв’яка. Виходить, харчуючись, черв’яки чистять ґрунт. Отже, черв’як слугує ідеальною машиною для переробки органічних решток, адже він живиться відходами, а виділяє поживні речовини.

Застосування здібностей черв’яків

Чудова здібність черв’яків переробляти відходи не залишається поза увагою. Одна австралійська компанія використовує 500 мільйонів земляних черв’яків на кількох заводах з утилізації. Черв’яки живуть на спеціальних ділянках, де їм подають гній свиней, або людські фекалії, змішані з клаптиками вживаного паперу та іншими органічними відходами. Щодня черв’яки переробляють тут майже стільки ж відходів, скільки й самі важать і виділяють високоякісні добрива, на які скрізь існує попит.

Вивчення засвідчили, що черв’яків також можна їсти. Вони містять ті ж корисні амінокислоти, що і яловичина. Тіло черв’яка складається на 60 відсотків з білка і на 10 відсотків з жиру, містить також кальцій і фосфор. В одних країнах їдять пироги з черв’яками, а в інших їх підсмажують чи ласують навіть сирими.

Мабуть, черв’як ніколи не стане найпопулярнішою твариною, але без нього світ був би зовсім інакшим. Отож, коли ви милуєтесь пейзажами, пригадайте армію земляних черв’яків, що старанно розпушують та удобрюють землю під вашими ногами і так зберігають красу природи.

[Схема/Ілюстрації на сторінці 22]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Будова дощового черв’яка

Епідерміс

Поздовжній м’яз

Щетинковий м’яз

Щетинки

Кільцевий м’яз

Сечовий міхур

Кишка

Нервовий ланцюжок

[Відомості про джерела]

Lydekker

J. Soucie © BIODIDAC

[Ілюстрація на сторінці 20]

У ґрунті черв’як орудує щетинками, наче веслами.

[Ілюстрація на сторінці 21]

Черв’яки обробляють землю, підвищуючи її родючість.

[Ілюстрація на сторінці 21]

Гігантський австралійський черв’як (Megascolides australis), його зараховують до видів, що зникають. Виростає до понад півтора метра завдовжки.

[Відомості про джерело]

Courtesy Dr A. L. Yen

[Ілюстрація на сторінці 22]

Черв’яки перетворюють відходи на багаті добрива для рослин.