Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Пісок — справжнє диво

Пісок — справжнє диво

Пісок — справжнє диво

Коли пісок потрапляє в очі, то ми відразу відчуваємо біль, але наскільки приємно пройтись по ньому босоніж! Величезні поклади піску заховано на дні морів, однак не бракує його і в посушливих пустелях. Для безлічі створінь його вторгнення означає смерть, а для інших він слугує домівкою. І хоча пісок зазвичай вважають лише перешкодою, без нього годі уявити собі сучасне життя.

З вищенаведеного опису видно, що пісок може бути і «другом» і «ворогом». Але що таке пісок і як він утворюється?

З чого усе починається

Пісок в основному складається з зерен кварцу, а також дрібних уламків різних мінералів, гірських порід або ґрунту. По суті, дрібненька піщинка була колись частиною міцної скелі. Як це можливо?

Пісок часто народжується в гніві океану. Коли хвилі з усієї сили кидаються на узбережні скелі, від них відколюються великі брили. Поступаючись перед нестямним штурмом, вони із гуркотом падають у бурхливу воду, яка шліфує їхні гострі кути,— так з’являються валуни. Але невтомне море не залишить їх у спокої, аж поки не перетворить ці великі камінні глиби на гальку. Та це ще не все. Могутні хвилі з часом обернуть її на пісок, який віднесуть далеко в море. Проте у багатьох місцях вони намивають його на берег, утворюючи прегарні піщані узбережжя.

Іноді холодні повітряні маси починають сперечатися з сердитим океаном. Величезні хвилі з шумом розбиваються об скелі. Дрібні бризки, забившись у маленькі тріщини, опиняються у справжній кам’яній пастці. Тут вони перетворюються в крижини й, ніби клини, розколюють міцні скелі. Час біжить, масивні кам’яні брили стають дедалі меншими і зрештою обертаються на пісок.

Вітер також відіграє свою роль. Він піднімає силу-силенну піщинок і кидає їх на скелі. Ці кам’яні велетні завтовшки сотні метрів змушені поступитися перед вітром та піском. Отож, під час такого тертя утворюється ще більше піску. А невгамовний вітер підхоплює щойно утворені піщинки і, наче килимом, встеляє ними пустелю.

Упродовж тисячоліть завдяки цим шліфувальним процесам нагромадились незліченні тонни піску. Навіть якби він просто вкривав м’якою периною пляжі, то вже приносив би радість багатьом людям. Однак, як ми зараз побачимо, цінність піску набагато більша.

Зерна крихітні, а пожиток величезний

Якби не пісок, то ми не мали б, що їсти й пити. Чому можна так твердити? Тому що вся їжа, так чи інакше, пов’язана з рослинністю. Пісок і його дрібніші «родичі» — мул та глина — постачають рослинам необхідні мінеральні речовини. Крім того, завдяки піску в землі добре циркулюють повітря і вода. Тому коріння рослин може легко поглинати поживні речовини. Але як пісок допомагає втамувати спрагу?

У вщерть наповнений сухим піском глечик можна легко вмістити ще й 300 мілілітрів води. Це тому, що між зернами піску багато місця. Існують навіть величезні піщані «глеки з водою», які можуть забезпечувати життєдайною рідиною цілі міста. Що ж це за глеки?

Це геологічні утворення, які називаються водоносними шарами, що лежать глибоко під землею. Вони складаються з численних пластів піску та інших пористих мінералів, через які тисячоліттями просочується вода. Вчені підрахували, що ці невидимі «глеки» містять у 40 разів більше прісної води, ніж усі озера і річки на землі. Саме з цих водоносних шарів за допомогою глибоких свердловин добувають дорогоцінну рідину, яка підтримує життя мільйонів людей.

Метаморфози піску

Ви можете щодня ходити по піску і для цього не обов’язково йти на пляж. Чи вулиці або тротуари у вашому місті вимощені бетоном? Іноді пісок складає 25 відсотків цього поширеного будівельного матеріалу. Щороку в будівельній промисловості використовують сотні мільйонів тонн піску. Це так багато, що в деяких місцевостях його просто не вистачає.

Хоча ми звикли, що пісок лежить під ногами, він може бути навіть перед нашими очима, але в іншій формі. Наприклад, без піску не обійшлося при створенні монітора вашого комп’ютера, а також лінз у великих телескопах і настільних мікроскопах. Дзеркало у вашій ванній кімнаті та кришталеві вази теж зроблені з піску. Усі ці вироби скляні, а сировина, з якої виготовляють скло, більш як на половину складається з піску. Як же пісок може перетворюватися на скло?

Пісок змішують з іншими компонентами і плавлять при температурі 1400°C і вище. Отриману в’язку речовину можна скручувати, надувати, згинати, натягувати та надавати їй розмаїтих форм. Існують скловолокна, які навіть сплітають у тканину. Та хоч би де використовували гладке прозоре скло: в побуті чи в промисловості, і хоч би які функції воно виконувало: заломлювало чи відбивало світло, виробляють його з матових зерен піску.

Пісок у русі

Уявіть собі, що пагорб заввишки 75 метрів починає рухатись. Таке може статися, коли вітер змушує «мігрувати» дюни — великі гори піску. У деяких частинах Сахари хвилястим пагорбам дюн, здається, немає кінця.

Дюни можуть підступно підкрастися до помешкань людей, що живуть поряд з пустелею. Коли пісок починає мігрувати, то блокує автостради, поглинає будинки і засипає цілі містечка.

Місце, де вирує життя

Хоча, здавалося б, пісок нищить усе живе, однак чимало створінь вважають його своєю домівкою. У пустельних пісках, ховаючись від нестерпної спеки, сплять лисиці, змії та скорпіони. Але коли на землю опускається тиха ніч, вони покидають свої схованки і починають полювання. Слони теж полюбляють пісок. Вони блукають по безкраїх дюнах південно-західної Африки уздовж Берега Скелетів, що в Намібії. Їм дуже подобається з’їжджати по стрімких піщаних схилах, «присідаючи» на задні ноги. Піщаними морями Азії та Африки також подорожують верблюди, або, як їх ще називають, «кораблі пустелі».

Деякі тварини заради піску залишають океан. Коли біологічні годинники краба-мечохвоста, морської черепахи та маленької рибки атерини-груніон «подають сигнал», ці створіння разом з прибоєм спішать до берега. Там, у теплому піску, вони відкладають яйця.

У дюнах певним квітам так само добре, як і в саду. У піску пишно розростаються морська гірчиця, чина приморська і кручені паничі. І навіть коли пісок засипає ці тендітні квіти, їхні голівки таки пробиваються на поверхню й знову тягнуться до сонця. Довге коріння всотує воду, і ці ніжні мешканки пустелі одержують поживні речовини. Таким чином на одноманітному тлі пустелі з’являються різнобарвні дрібненькі краплини.

Отож, прогулюючись по узбережжю, не дратуйтесь, якщо пісок потрапить у ваше взуття. Без цих крихітних зерен наше життя було б зовсім іншим! З усього видно: пісок є ще одним доказом мудрості нашого Творця, Бога Єгови (Псалом 104:24).

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 18, 19]

Колекціонери піску

Багатьох людей пісок дивує своєю несподівано широкою палітрою барв. Кольори різняться у різних частинах світу. Наприклад, трапляється смоляно-чорний, сніжно-білий, багряний, сірий, червоний, оранжевий, жовтий пісок, а також пісок з безліччю відтінків цих кольорів. У певних місцевостях у піску можна знайти багато подрібнених морських черепашок. Чимало людей настільки захопилися розмаїттям кольорів піску і розмірами піщинок, що почали колекціонувати його. Аби додати до своєї колекції новий вид, вони обмінюються зразками піску, їдуть у далекі краї, щоб там, присівши, набрати у свої скляні пляшечки цього сипучого дива. Усі вони називають себе любителями піску.

[Відомості про джерело]

З люб’язного дозволу Serge tkint

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

Пустеля Наміб у Намібії.

[Ілюстрації на сторінці 16]

Невтомні хвилі, могутній прибій і вітер — сили, які крушать скелю, утворюючи пісок.

[Ілюстрації на сторінці 17]

У піску знаходять притулок комахи, квіти та лисиці, по ньому мандрують верблюди.

[Відомості про джерело]

Лисиці: Hai-Bar, Yotvata, Israel

[Ілюстрації на сторінці 18]

Пісок — головна складова частина скла і бетону.

[Відомості про джерело]

Склодуви: Provided by The Corning Museum of Glass

[Ілюстрація на сторінці 18]

Піщані дюни можуть сягати близько сотні метрів заввишки.