Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Чи продуктивність справді зросла?

За повідомленням газети «Сонце Ванкувера» (англ.), «сьогодні кожен четвертий канадець працює понад 50 годин на тиждень, а десять років тому стільки працював лише кожен десятий мешканець країни». Згідно з державним опитуванням, у якому взяли участь 31 500 канадських працівників, «половина з них працює понаднормово вдома або на вихідних, віддаючи своєму роботодавцю додатково 27 годин на місяць». Однією з основних причин цього є сучасні технології. «Під час вивчення виявилось, що майже вся неоплачувана понаднормова праця, яка виконується вдома... пов’язана з роботою на комп’ютері»,— сказано в газеті. Тож сучасні технології, які мали б скоротити робочий тиждень до чотирьох днів і дати працівникам більше вільного часу, насправді «стали одним з головних чинників посилення стресу, підвищення захворюваності, виснаження, відсутності на роботі та інших проблем, що знижують продуктивність праці». У газеті додається: «Більшість опитуваних визнали, що завдяки технологіям вони більше полюбили свою роботу і продуктивність їхньої праці зросла. Але майже жоден не сказав, що технології зменшили об’єм роботи або послабили стрес на робочому місці».

Забруднення у великих містах

«Мехіко, Каракас, Боготу й Гавану зараховують до найзабрудненіших міст нашої планети»,— повідомляє мехіканська газета «Універсаль». Такий висновок було зроблено у результаті опублікованого в Лондоні вивчення, яке проводило товариство Мерсера (Mercer Human Resource Consulting Society). Аналізуючи вплив забруднення на міста, дослідники брали до уваги такі чинники, як забрудненість повітря, очистка й переробка відходів, безпека, освіта, забезпеченість житлом, транспорт і комунальне обслуговування. За результатами вивчення, серед європейських міст найліпші умови життя в Цюриху й Відні. Найчистішими містами планети визнано Калгарі й Гонолулу. А з латиноамериканських міст, як зазначається у звіті, найприємніше жити в Сан-Хуані й Пуерто-Рико.

Ціна розлучення

Ребекка О’Нілл, менеджер соціологічної організації (Civitas Family Studies Unit), досліджуючи вплив розлучення на сім’ї, проаналізувала понад 100 статей, що публікувалися протягом більше як 20 років. За словами дослідниці, «багато матерів, батьків та дітей у неповних сім’ях страждають через бідність, емоційні проблеми, хвороби, зневіру у власних силах і нестабільність». О’Нілл, як говориться в лондонській газеті «Санді телеґраф», каже, що діти з розбитих сімей «у півтора раза частіше хворіють, вдвічі частіше втікають з дому і у п’ять разів частіше зазнають фізичного, а іноді й сексуального насилля». Крім того, «діти, які живуть без рідного батька, втричі частіше мають проблеми в школі й труднощі у взаєминах з іншими. Існує вдвічі більший ризик, що в підлітковому віці вони вживатимуть алкоголь чи наркотики або куритимуть... вчинять якийсь злочин, розпочнуть статеве життя й стануть батьками». Згідно з повідомленням, діти, що виростали з обома батьками, мали набагато менше проблем, навіть якщо їхні сім’ї були такими ж бідними, як неповні.

Самогубство — найпоширеніша форма насильної смерті

«З усіх видів насильних смертей по світі найчастіше трапляється самогубство»,— повідомляє лондонська газета «Індепендент». У статті, написаній на основі звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я, говорилось, що у 2000 році насильною смертю померло 1,6 мільйона осіб. З них 815 000 самі наклали на себе руки, 520 000 осіб було вбито, а 310 000 стали жертвами війн та військових конфліктів. Як зазначається в газеті, найбільша кількість смертей у 2000 році «припадає на країни, що розвиваються, і лише 10 відсотків на індустріальні». В Білорусі, Естонії та Литві показник самогубств у понад чотири рази вищий, ніж у Великобританії. В Африці та Північній і Південній Америці причиною насильної смерті удвічі частіше стають не самогубства, а вбивства, а от в Австралії, Європі й на Далекому Сході навпаки.

Коли діти недосипають

За повідомленням журналу «Ю. С. ньюс енд уорлд ріпорт», недосипання згубно впливає на здоров’я дітей і негативно відображається на їхньому навчанні й стосунках з іншими. У журналі зазначається, що «дітям, які постійно недосипають, важче зосереджуватися на уроках, вони стають дратівливими, нетерплячими й агресивними». Лікарів непокоїть те, що часто діти не висипляються з вини власних батьків. Дитячий психотерапевт Барбара Браун-Мак-Дональд каже: «Якщо ваша дитина до одинадцятої вечора ще не в ліжку, то мусите щось змінити». Аби встановити здоровий режим, батькам радять визначити для дітей конкретний час, коли лягати спати й коли вставати, і дотримуватись його навіть на вихідних. А ще можна привчити дітей до певних звичок, як-от митися перед сном та обіймати й цілувати батьків. Крім того, читайте малечі якісь історії і не дозволяйте дітям за годину до сну дивитися телевізор або бавитись на комп’ютері.

«Ігри, солодощі та кров»

Японська молодь почала вчащати до «просторих залів з кондиціонерами, де можна безплатно подивитись відео, пограти в комп’ютерні ігри, почастуватися чимось смачненьким і навіть скористатися з масажу стіп», говориться в газеті «Асахі Шімбун». «Але розплачуватись за це доводиться власною кров’ю», тому що всі ці послуги надаються у центрах здачі крові, що належать Японському товариству Червоного Хреста. «Тут кров здають у приємній атмосфері,— пише газета.— Після процедури багато хлопців і дівчат залишаються, щоб безплатно поласувати пампушками, випити соку та пограти в комп’ютерні ігри. Приваблюють молодь і безплатні послуги ворожки, які пропонуються кілька разів на тиждень». У центрах дають уроки макіяжу, проводять сеанси шиацу (точковий масаж) та інших видів масажу, а також влаштовують концерти і розпродаж вживаних речей. Червоний Хрест почав модернізувати центри здачі крові по всій країні через різке зменшення кількості донорів. Центри, які колись, за словами газети, навівали «неприємні відчуття й страх», починають завойовувати «популярність серед підлітків і тих, кому за двадцять».

Круїзи та забруднення

«Розкішні лайнери, які щороку везуть мільйони пасажирів до найвіддаленіших мальовничих куточків нашої планети, серйозно загрожують морській флорі й фауні, оскільки залишають позад себе шлейф сміття й занечищених вод»,— повідомляє лондонська газета «Санді таймс». Суперлайнер, на борту якого перебуває 4000 осіб, включаючи екіпаж, щодня викидає сім тонн сміття і спускає десятки тисяч літрів масної трюмної води, нечистот та використаної води з душових і пралень, плюс коло 70 літрів токсичних речовин. Коли люди відпочивають не на суші, а на морі, то кількість відходів значно збільшується. У 2000 році десять мільйонів осіб відправилися на 240 круїзних суднах до місць, де легко порушити екологічну стабільність, таких, як Ґлейшер-Бей на Алясці, Карибські коралові рифи й острови, історичні узбережжя Середземного моря і навіть Антарктида. Очікується, що до 2005 року на воду спустять ще 50 таких кораблів. Роджер Руф із Організації охорони природи океанів каже: «Круїзи стають дедалі популярнішими, але лайнери нагадують плавучі міста, в яких не діють жодні правила щодо очистки каналізаційних вод та захоронення відходів».

Попит на папські сувеніри падає

За словами польського видання журналу «Ньюсуїк», «продаж предметів культу роками приносив [в Польщі] добрі прибутки». Але останнім часом у торгівлі святими фігурками спостерігається «занепад». Хоча про візит папи до Польщі у 2002 році багато говорили й писали засоби масової інформації, традиційні предмети культу — ланцюжки, ікони тощо — майже не мали попиту. Як зазначається в газеті, «ринок був перенасичений мільйонами гіпсових і металевих погрудь [папи] та килимків, ікон і фігурок» із його зображенням, але «покупці стали перебірливими». Все ж одна ідея здобуває дедалі більшу популярність. Це пластикова картка, з одного боку якої «зображення папи», а з другого — «позолочені намистинки, запаяні у пластик». Ці «картки з чотками», як повідомляє польський тижневий «Впрост»,— «найновіший і найпопулярніший папський сувенір».