Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи світ переживає втрату цінностей?

Чи світ переживає втрату цінностей?

Чи світ переживає втрату цінностей?

НАЙКРАЩЕ, що батьки можуть подарувати своїм дітям,— це самовіддана любов та високі моральні цінності, прищеплені не словами, а власним прикладом.

Без справжніх цінностей наше життя — лише боротьба за виживання. Цінності збагачують життя, визначають пріоритети, встановлюють межі дозволеного та норми поведінки.

А проте багато традиційних цінностей швидко змінюються. Наприклад, професор Рональд Інґлегарт стверджує, що «в питаннях статевого життя суспільство стало керуватися нормами, які дозволяють людині потурати своїм статевим прагненням та спонукують її до самовираження». У 1997 році Інститут Ґеллапа провів опитування серед мешканців 16 країн, аби дізнатись, як вони ставляться до народжування дітей поза шлюбом. Результати виявили, що «понад 90 відсотків населення Західної Європи і майже 15 відсотків мешканців Сінгапуру та Індії не засуджують цього поширеного у сучасному суспільстві явища».

Декому дуже подобається ця нова сексуальна свобода. Однак Джеймс А. Дорн у своєму буклеті говорить, що «зріст кількості позашлюбних дітей» та «розпад сімей» слугує «чітким доказом морального занепаду» («The Rise of Government and the Decline of Morality»).

Цінності, які втрачає світ

Людство поступово втрачає й інші загальноприйняті цінності. Результати Всесвітнього вивчення громадської думки щодо питань етики, яким керує професор Інґлегарт, показали, що люди у розвинених країнах майже повністю «втратили повагу до влади».

Довгий час люди цінували трудову етику. А втім, докази свідчать, що вона теж поступово зникає. Національна федерація незалежного бізнесу провела у Сполучених Штатах опитування серед півмільйона роботодавців. «Тридцять один відсоток опитуваних сказав, що сьогодні набагато складніше знайти працівників на вакантні робочі місця, а 21 відсоток,— що погіршилась якість праці». Один роботодавець висловився так: «Дедалі важче знайти постійних працівників, які були б пунктуальними і не зловживали алкоголем».

Поширенню цієї негативної тенденції сприяє економічна нестабільність. Коли зменшуються прибутки, роботодавці скорочують працівників або урізають премії та різні види допомоги. В журналі «Етика і поведінка» (англ.) говориться: «Робітники, які не відчувають цінування з боку роботодавців, байдуже ставляться до своїх завдань. Важко бути відданим роботі, коли знаєш, що завтра можеш її втратити».

Нині люди дедалі частіше забувають і про ввічливість. Згідно з результатами опитування, яке було проведене в Австралії, «понад 87,7 відсотка працівників вважає, що невихованість керівників негативно впливає на весь персонал». У Сполучених Штатах було проведено опитування серед ділових людей. За результатами цього вивчення, «вісімдесят відсотків визнали, що зросла кількість випадків грубого поводження під час ділових контактів». Крім того, за повідомленнями інформаційного агентства Сі-ен-ен, «надзвичайно поширеним стає погане обслуговування покупців. Близько половини респондентів розповіли, що минулого року вони мусили піти з магазину, не зробивши жодної покупки. Приблизно така ж кількість людей сказала, що часто чує довкола себе голосні та надокучливі розмови по мобільних телефонах. А кожні шість з десяти водіїв відповіли, що постійно бачать, як люди за кермом поводяться агресивно або нехтують правилами дорожнього руху».

Наскільки цінним є життя?

Іноді люди кажуть, що тримаються певних «цінностей», але насправді їхні слова розходяться з вчинками. Наприклад, як показали результати опитування, проведеного одним інститутом, що вивчає норми поведінки, сорок відсотків респондентів зі 40 країн світу поставили повагу до життя на перше місце у списку п’яти найважливіших цінностей *.

Що ж відбувається насправді? Розвинені країни, безперечно, мають достатньо матеріальних ресурсів, аби хоч до деякої міри зменшити людські страждання. У 1998 році Керол Беллемі, виконавчий директор Дитячого Фонду Організації Об’єднаних Націй, у своїй книжці зазначила, що «кожного року в країнах, що розвиваються, помирає близько 12 мільйонів дітей віком до п’яти років. Понад половина з них — жертви [недоїдання]. З часу епідемії чуми, яка прокотилася Європою в XIV столітті, світ не бачив трагедії такого масштабу». Такі звіти викликають тривогу в кожного, хто цінує людське життя. «Однак, як не дивно,— зауважує Керол Беллемі,— глобальна криза недоїдання майже не хвилює громадськість. Незважаючи на силу-силенну вагомих доказів того, що ситуація дійсно критична, людей більше турбують справи на світовій фондовій біржі, ніж те, що від недоїдання помирає велика кількість людей, яких можна було б врятувати, подбавши про їхнє харчування».

Спотворений погляд на життя проник і в медичні кола. Ще досить недавно, на початку 1970-х, немовля, народжене через 23 тижні після зачаття майже не мало шансів вижити. Нині лікарям вдається зберегти життя приблизно 40 відсоткам таких немовлят. Проте по всьому світі щороку робиться від 40 до 60 мільйонів абортів. Хоч як це не парадоксально, більшість абортів роблять тоді, коли ненароджене немовля лише на кілька тижнів молодше від недоношених дітей, за життя яких лікарям доводиться боротись! Чи все це не свідчить про велике моральне замішання?

Потрібен моральний компас

На запитання: «Що для вас в житті найменш важливе?»— більшість опитаних Інститутом Ґеллапа відповіли, що відданість своїй релігії. Отож зрозуміло, чому відвідуваність церков продовжує падати. Професор Інґлегарт вважає, що в західних країнах економічне процвітання «вселило таке почуття безпеки, якого не було раніше», і «це усунуло потребу в підтримці, яку традиційно надавала релігія».

У людей зникає довір’я не лише до релігії, а й до Біблії. Під час одного міжнародного опитування людям поставили запитання, чим вони керуються, вирішуючи, що правильно, а що ні. Більшість респондентів покладалися на власний досвід. У повідомленні про результати опитування сказано: «Боже Слово відсунули на другий план».

Тому зовсім не дивно, що світ переживає втрату цінностей. Відсутність морального компаса, а водночас дедалі більше заохочення до матеріалістичних цілей та егоїзму створили суспільство, в якому процвітає пожадливість, а також байдужість до почуттів інших. До чого призводять такі зміни?

[Примітка]

^ абз. 12 Понад 50 років тому Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини. У першій статті декларації сказано: «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах».

[Ілюстрації на сторінках 4, 5]

Розпад сімей, недбале ставлення до роботи і свавільна поведінка свідчать про занепад моральних цінностей.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Мільйони немовлят, які лише на кілька тижнів молодші від цього недоношеного малюка, щороку помирають через аборти.