Як ви почуваєтесь у світі змінених цінностей?

«ЩО МОЖНА вважати основною проблемою вашої країни?» Більшість опитаних у Сполучених Штатах у відповідь на це запитання назвали занепад сімейних і моральних цінностей. І така тенденція турбує не лише їх.

Наприклад, паризька щоденна газета «Інтернешнл гералд трібюн» зазначила: «Існує сильне бажання, особливо серед молоді, мати щось на зразок спільного погляду, ряду загальновизнаних ідеалів, які допоможуть приборкати й побороти дух жадоби, егоїзму й відчуження, котрий, здається, запанував над світом. (...) Ця дедалі голосніша дискусія про потребу всесвітньої етики виявляє, що чогось бракує».

Чи, на вашу думку, урядовці і світові керівники, у тому числі провідні бізнесмени, керуються цінностями, які допоможуть їм створити щасливе і мирне майбутнє? Чи не бентежить вас те, що людство так швидко змінює свої цінності?

Особиста безпека — проблема, яка турбує сьогодні багатьох людей. Чи ви можете не замикати на ключ свого помешкання? Чи можете спокійно ходити по вулицях уночі? Навіть якщо вам пощастило жити там, де немає війн, етнічних заворушень чи сутичок між вуличними бандами, навряд чи ви захищені від насилля, нападу, розбою чи грабежу. Зрозуміло, все це викликає тривогу і багатьох доводить до відчаю.

Крім того, можливо, ви втратили довір’я до інших. У щоденних клопотах і на роботі легко помітити, що люди все частіше намагаються досягти своїх цілей за рахунок інших.

Уряд має подавати приклад

Історія засвідчує, що особисті цінності кожного члена суспільства тісно пов’язані з цінностями, котрих тримається уряд. Кальвін Кулідж, який згодом став президентом США, сказав: «Ведеться багато розмов про те, що люди мають природні права. Але нехай хоч хтось покаже мені, де існували ці права до того, як для їхнього проголошення і захисту було прийнято низку відповідних законів».

 Яким би не був шлях уряду до влади, саме уряд підтримує або обмежує цивільні права, такі як: свобода друку, свобода зборів, свобода віросповідання, свобода слова, захист від незаконного арешту чи знущання, а також справедливий судовий захист.

Авраам Лінкольн, який був президентом Сполучених Штатів, якось сказав: «Завдання уряду — зробити для своїх громадян усе чого вони потребують: як те, що зробити їм, як окремим членам суспільства, взагалі не під силу, так і те, що вимагає від них великих зусиль». Коли ті, хто при владі, докладають зусиль, щоб досягнути цих високих цілей, люди виявляють до них довір’я.

Однак видається, що сьогодні розчарування і цинізм зовсім витіснили довір’я. В одному дослідженні, проведеному недавно у США, 68 відсотків опитаних сказали, що етичні норми державних службовців важко назвати задовільними або ж вони взагалі неприйнятні. У багатьох країнах ставлення до представників уряду погіршилося після того, як громадськість довідалася про випадки хабарництва і корупції на вищих щаблях влади. Тож не дивно, що дедалі більше людей відчувають збентеження.

Добрий приклад царя Соломона

Один приклад з минулого добре ілюструє, наскільки велике значення має те, яких цінностей тримаються керівники країни. З 1037 по 998 рік до н. е. дванадцятьма племенами Ізраїлю правив цар Соломон. Його батько, цар Давид, був одним з видатних керівників Ізраїлю. Біблія  описує Давида, як того, хто любив правду та праведність і понад усе покладався на свого Бога Єгову. Давид прищепив своєму синові Соломону ті самі цінності.

Всемогутній Бог з’явився Соломону уві сні й сказав: «Зажадай, чого дати тобі!» (2 Хронік 1:7). Замість жадати великого багатства, слави чи політичних перемог, Соломон попросив мудрого, проникливого і слухняного серця, щоб стати добрим правителем для ізраїльського народу. Цим він показав, що було найдорожчим у його житті.

Як велося народу під правлінням Соломона? Доки Соломон тримався духовних цінностей, Бог благословляв його мудрістю, славою і багатством. Археологічні знахідки засвідчують, що за правління Соломона нація процвітала. У книжці «Археологія Ізраїльського краю» (англ.) говориться: «Багатство, яке пливло у царський двір з усіх напрямків, і процвітання комерції... призвели до швидкої і помітної революції в кожній галузі матеріальної культури».

Справді, добре правління Соломона принесло мир, безпеку і щастя всьому народу. «Безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона» (1 Царів 4:20; 5:5).

Поганий приклад царя Соломона

На жаль, як і більшість сьогоднішніх керівників, Соломон з часом втратив свої високі духовні цінності. В біблійній розповіді читаємо: «Було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць — три сотні. І жінки його прихилили його серце. І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида» (1 Царів 11:3, 4).

Як вплинуло на народ те, що Соломон змінив свої цінності? Попри особливі здібності та мудрість, під кінець свого правління Соломон почав утискувати народ. Великі витрати його уряду виснажили економіку країни. Серед простих людей почало рости невдоволення. Політичні суперники виступили проти царя і шукали способу захопити владу. Держава втратила свою колишню єдність. Але, хоч як це не парадоксально, сам Соломон написав: «Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний — то стогне народ» (Приповістей 29:2).

Невдовзі після Соломонової смерті політична нестабільність і повсюдна зневіра призвели до розділення нації. Почався період злиднів, роз’єднаності й занепаду. Ізраїльтяни були в розпачі. Їхній уряд втратив справжні цінності і забув про інтереси народу. Головною помилкою державних керівників було те, що вони знехтували Єговою та його законами. У результаті цього страждав увесь народ.

Повсюдний брак довір’я сьогодні

Нині в урядових, ділових та релігійних колах не приділяють достатньо уваги високим моральним цінностям. А це у свою чергу викликає в людей збентеження. Все частіше державні та інші керівники не в стані вирішити основних проблем країни.

Наприклад, їм не вдається покласти край війнам, знизити вартість медичного обслуговування чи припинити незаконну торгівлю наркотиками. Урядовцям також не під силу подолати кризу в освітніх системах своїх країн. Часто державні кошти йдуть на розвиток індустрії азартних ігор. Чимало провідних бізнесменів та релігійних керівників, погрузнувши у корупції та неморальності, стали причиною гірких розчарувань. Тому не дивно, що люди перестали вірити в добропорядність тих, від кого чекали керівництва.

Чи реально сподіватись встановлення уряду, який обстоюватиме основні людські права і високі моральні цінності? Так, реально. Остання стаття з цієї серії пояснить, як це станеться.

[Вставка на сторінці 7]

«Дух жадоби, егоїзму й відчуження... здається, запанував над світом» («ІНТЕРНЕШНЛ ГЕРАЛД ТРІБЮН»).

[Ілюстрації на сторінці 8]

Цар Соломон, слухаючись Божих законів, формував високі цінності у свідомості всього народу.