Чи можна використовувати тропічні ліси, не завдаючи їм великої шкоди?

ЯК ВИ думаєте, чи має право лісозаготівельна промисловість нищити тропічні ліси? Швидше всього ви скажете «ні». Але екологи вважають, що нерідко ті, хто говорить «ні», насправді кажуть «так», коли, наприклад, купують модні меблі з чудової тропічної деревини, яку привезли не з штучних лісонасаджень, а з прадавнього лісу.

Лісозаготівля часто прирівнюється до нищення лісів. І багато з них дійсно зникають з вини лісозаготівельних компаній. Все ж дехто твердить, що можна проводити вирубку, не завдаючи лісу великої шкоди. Чи можуть тропічні ліси та все, що їх населяє, пережити лісозаготівельні роботи? Розгляньмо насамперед, чому ліси так сильно страждають від лісорозробок.

Нищівний вплив лісорозробки

Ось типовий сценарій лісової трагедії. Першими на сцені з’являються машини, які прорубують углиб лісу просіки. За ними прибувають робітники, озброєні бензопилами. Лісозаготівельна компанія має лише короткочасний дозвіл на вирубку лісу, тому робітникам наказано валити все, з чого може бути хоч якась користь. Коли падають дерева, придатні для продажу, вони завдають шкоди сусіднім деревам, з якими з’єднані ліанами. Після цього до місця лісоповалу приїжджають важкі гусеничні машини, які вивозять зрубані дерева. Машини настільки забивають ґрунт, що потім там уже нічого не росте.

Робітники лісозаготівельних компаній зазвичай їдять більше м’яса, ніж місцеві селяни. У пошуках здобичі лісозаготівельники прочісують ліс, часто вбиваючи набагато більше тварин, аніж їм потрібно. Просіки, що залишаються після лісорозробок, відкривають шлях до раніше неприступних місць. Тепер мисливці зможуть відправитись туди на машинах і влаштувати полювання на звірів, яким вдалося пережити навалу лісозаготівельників. Не відстають від них і ловці екзотичних тваринок та пташок, вони теж матимуть на чому нагріти руки. Насамкінець з’являються тисячі безземельних людей, які шукають собі пристановища й засобів до існування. Вдаючись до підсічновогневого землеробства, вони знищують позосталі дерева, а зливи зрештою змивають тонкий шар родючого ґрунту.

 Так вмирають ліси. Лісорозробки — це, по суті, лише перший крок на шляху до смерті. Але чи вирубка тропічного лісу мусить бути такою нищівною?

Природоохоронна лісозаготівля

В останні роки у багатьох країнах зросло зацікавлення в природоохоронній лісозаготівлі та раціональному використанні лісових ресурсів. Ці методи лісоврядування допомагають звести до мінімуму шкоду, яку завдають живій природі лісорозробки. Після щадної вирубки ліс згодом відроджується, і через кілька десятиліть лісоруби знову можуть повернутися сюди. Сьогодні під тиском природоохоронців деякі торгові компанії, рекламуючи свою деревину, вказують, що вона привезена з лісу, де ведеться раціональне лісоврядування. Розгляньмо тепер, як відбувається природоохоронна лісозаготівля.

Професійний лісничий разом з групою помічників продирається вглиб тропічних джунглів. Це одна з багатьох бригад, що протягом майже шести місяців проводитиме детальну оцінку лісу. Лісозаготівельна компанія володіє довгостроковим дозволом на вирубку, тож робітники мають час, щоб взяти до уваги результати оцінки лісу і таким чином зберегти його для майбутніх лісорозробок.

Лісничий визначає породу кожного дерева і ставить на ньому реєстраційний номер. І оскільки тут ростуть сотні видів дерев, він мусить бути добрим фахівцем. Наступний крок уже вимагає застосування сучасної техніки.

Використовуючи ручний прилад, за допомогою якого можна зв’язатися з супутниками глобальної системи позиціонування, лісничий вводить дані про розмір дерева, його породу і реєстраційний номер. Далі всі ці подробиці про дерево, у тому числі його точне розташування, через супутник миттєво передаються у комп’ютер в якомусь далекому галасливому місті.

Пізніше лісовпорядник видруковує зі свого комп’ютера карту, на якій позначено кожне цінне дерево. Він вирішує, які дерева, згідно з державними законами, можна зрубати. Існує багато порід, із яких дозволяється зрубувати лише 50 відсотків дерев, і то лише тоді, коли їхній діаметр не менший, ніж зазначено у концесії. Найстаріші і найздоровіші дерева потрібно залишити для насіння.

Все ж як можна вирубувати дерева, не завдаючи шкоди лісу? З цим запитанням дописувач журналу «Пробудись!» звернувся до Роберто, лісничого, про якого йшла мова у першій статті. Ось що розповів Роберто: «Важливу роль тут відіграє карта, на якій позначено кожне дерево. Завдяки цій карті ми можемо спланувати лісорозробку так, щоб завдавати якомога меншої шкоди лісу. Навіть падіння колоди можна розрахувати, аби не нищити сусідніх дерев.

Крім того, колоди не обов’язково вивозити тягачем, для якого треба прокладати просіку до кожного спиляного дерева. Їх можна витягувати з лісу за допомогою лебідки. Перш ніж зрубати дерево, робітники відтинають ліани, якими воно з’єднане зі своїми сусідами. Це запобігає пошкодженню інших дерев. Ми розбили наше лісове угіддя на окремі ділянки і ведемо вирубку на них почергово, переходячи щороку на нову ділянку. Завдяки цьому на стару лісосіку ми повернемося не раніше як за 20 років, а в деяких випадках навіть через 30».

Роберто працює у лісозаготівельній компанії. Тому дописувач «Пробудись!» запитав його: «Наскільки лісозаготівельники зацікавлені у збереженні дикої природи?»

Охорона диких тварин

«Якщо у лісі немає тварин, він починає хворіти,— каже Роберто.— Тварини, пташки й комахи відіграють важливу роль у запилюванні рослин і розповсюдженні насіння. Тож ми докладаємо великих зусиль, аби якомога менше непокоїти диких звірів. Приміром, ми намагаємось прорубувати якнайменше просік до місць лісозаготівлі. Де можливо, робимо їх настільки вузькими, щоб віття дерев могло зімкнутися. Завдяки цьому тварини, як-от лінивці та мавпи, можуть перетнути просіку, не злазячи на землю».

Роберто показує на карті ділянки, позначені кольорами. Їх лісозаготівельники взагалі не чіпатимуть. Ці зелені коридори, залишені, наприклад, обабіч річок чи струмків, потрібні для того, щоб тварини могли перейти незайманими джунглями з однієї частини лісу в іншу.

Далі Роберто пояснює, що, крім річкових ділянок, вони «також намагаються зберегти печери, скелі, старезні дерева з дуплами та фруктові дерева. Тобто все, що має значення для виживання певних лісових видів. Аби  наші робітники не полювали на диких тварин, ми забороняємо їм брати з собою рушниці, а в лісозаготівельні поселення надсилаємо літаком достатньо яловичини й курятини. Коли ж на певній ділянці бригада закінчує роботу, ми блокуємо або контролюємо просіки, щоб не допустити вглиб лісу мисливців чи нелегальних лісорубів.

Мені особисто приємно дбати про дику природу, тому що прагну зберегти Боже твориво. Згідно з міжнародними правилами, аби отримати сертифікат, що на вашій ділянці раціонально використовуються лісові ресурси, необхідно проводити майже усі ці заходи по збереженні дикої природи. Компанія мусить задовольнити вимоги інспекторів з міжнародних організацій».

Чи ліси, в яких ведеться раціональне використання природних ресурсів — прибуткові? Зазвичай лісозаготівельники, крім небагатьох природолюбів, таких, як Роберто, не особливо радіють вимогам зберігати дику природу. Такі вимоги часто розглядають як загрозу для прибутків.

Проте дослідження, проведені у східній частині Амазонії під кінець 1990-х, виявили, що складання карти лісової ділянки, обрізання ліан, планування вивозу дерев дійсно оплачується, і то з лишком, оскільки вирубка стає ефективнішою. Наприклад, губиться менше колод. А без точної карти лісоповалу бригада, яка прибуває забрати спиляне дерево, може просто не знайти його у густих джунглях.

Також деревину, привезену з лісу, де ведеться раціональне лісовпорядкування,— про що свідчить відповідний сертифікат,— легше продати. Однак чи щадна вирубка дійсно захищає біорозмаїття лісів? Як впливає така лісозаготівля на представників дикої природи?

Чи може флора й фауна лісів пережити вирубку?

Це правда, що екосистема вологих тропічних лісів дуже складна і рівновагу в ній легко порушити. Але за певних умов ці ліси на диво добре відроджуються. Приміром, якщо посеред неторканого лісу вирубати невелику ділянку, то молоденькі деревця, що залишилися, зрештою виростуть і заповнять прогалину у лісовій кроні. Однак що сказати про звірів, пташок і комах?

Вирубка лісів завдала великої шкоди кільком видам тропічної фауни. І зазвичай там, де проводяться лісозаготівельні роботи, кількість видів пташок та звірів зменшується. Проте часто вплив щадної вирубки на більшість видів зовсім незначний. Можна сказати, що «вікна», прорубані  в густій лісовій кроні, навіть позитивно впливають на деякі види. Під час нещодавнього дослідження виявилось, що присутність людей, навіть якщо дехто з них займається вибірковою вирубкою, може сприяти біорозмаїттю тропічних лісів.

Тож існують вагомі підстави вважати, що можливо вести продуману лісозаготівлю у тропічних лісах і не завдавати непоправної шкоди дикій природі. Як зазначалося в лондонському журналі «Економіст», «якщо раціонально використовувати лише десяту частину неторканих лісів, то можна повністю задовольнити сьогоднішні потреби світу у твердій тропічній деревині. І тоді решту тропічного лісу можна оголосити зоною, де вирубка заборонена».

Прикладом тропічної екосистеми, якій взагалі не завдається шкоди, є ліс, згаданий на початку першої статті. Раміро так пильно охороняє його через те, що тут дослідники знайшли кілька видів, які на межі зникнення. На нашій планеті залишилось небагато туманних лісів, але їхнє біорозмаїття просто вражає. «Знання, як ніщо інше, сприяє охороні живої природи,— каже Раміро.— Коли місцеві селяни збагнули, що без лісу їхні джерела води швидко вичерпаються, то стали дбайливіше до нього ставитись».

Раміро додає: «Важливе значення має також екотуризм, оскільки, приїхавши сюди, люди дізнаються, чому варто охороняти дерева й рослини наших лісів. Вони повертаються додому збагачені знанням про ліси та їхніх мешканців».

Раміро й Роберто на власному прикладі показують, що людина може використовувати тропічні ліси, не завдаючи їм та їхній природі нищівної шкоди. Але питання в іншому: чи захочуть люди розумно використовувати природні ресурси? Сьогодні не кожна людина, купуючи тропічну деревину, може перевірити, чи її привезено з лісу, де ведеться раціональне використання ресурсів. У деяких країнах зробити це просто неможливо. Тож чи вдасться людям покласти край безглуздому нищенню тропічних лісів і зберегти їхню багату природу?

 [Карти на сторінці 7]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

БОЛІВІЯ

На карті (справа) подано детальну інформацію про кожне дерево; як видно з малюнків (угорі), ця карта відтворює лише невеличкий район Болівії.

[Відомості про джерело]

All maps except top left: Aserradero San Martin S.R.L., Bolivia

[Ілюстрації на сторінці 7]

Кожне дерево нумерують, вказують його породу, а тоді за допомогою приладу глобальної системи позиціонування (вгорі) визначають його точне розташування.

[Ілюстрація на сторінці 7]

«Щоб під час лісозаготівлі не завдати лісу та живій природі непоправної шкоди, важливо скласти карту розташування дерев» (Роберто).

[Ілюстрація на сторінках 8, 9]

«Знання, як ніщо інше, сприяє охороні живої природи» (Раміро).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 9]

Foto: Zoo de Baños