Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Ондоль. Незвичайна система опалення

Ондоль. Незвичайна система опалення

Ондоль. Незвичайна система опалення

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В РЕСПУБЛІЦІ КОРЕЯ

ХОЛОДНОГО зимового дня, коли ми добряче намерзлися, нас запросила до себе усміхнена корейська господиня. У квартирі було затишно й тепло, хоча ніде не було видно батареї чи калорифера. Ми зняли при вході взуття і ступили на підлогу. Вона виявилась теплою! Всівшись просто на підлогу, ми поклали на неї також свої холодні руки і через хвилину відчули, як по тілу розливається приємне тепло.

У Кореї майже кожен дім оснащений цією системою опалення підлоги. Її називають ондоль. Як же діє ця незвичайна система? І як вона вплинула на стиль життя корейців? Перш ніж відповісти на ці запитання, хочемо розповісти вам історію виникнення традиційного ондолю.

Історія унікальної системи

Люди використовували ондоль ще задовго до приходу на землю Ісуса Христа. Згідно з археологічними знахідками й історичними документами, першими систему опалення підлоги почали застосовувати древні римляни *. А на Корейському півострові цю систему, яку назвали ондоль, стали широко використовувати у IV—V століттях н. е. Саме слово «ондоль» походить від китайських ієрогліфів, що означають «теплі порожнини». Ось що про цю систему говориться в китайському історичному джерелі «Книги древньої династії Танґ»: «Взимку корейці гріли свої доми, пускаючи в довгі порожнини під підлогою гарячий дим від вогнища».

Як діяв традиційний ондоль

У старі часи джерелом гарячого повітря для ондолю було вогнище. Його розпалювали в печі на кухні або зовні, під стіною житлової кімнати. Кухня з двома-трьома пічками була суміжна з відповідною кількістю кімнат, що опалювались за допомогою ондолю. У корейській кухні на печі стояли один-два великих залізних казани. Тож, коли готували рис або суп, заодно гріли сусідню кімнату. Чудове розв’язання, чи ж не так?

Зазвичай підлогу в кухні робили на метр нижчою за підлогу кімнати, яку огрівали. Завдяки такій різниці дим і нагріте повітря вільно циркулювали під підлогою кімнати. Дим циркулював під підлогою? Так. І саме в цьому полягає секрет ондолю.

Під підлогою робили горизонтальні канали — проходи для гарячого повітря й диму, з одного кінця яких була пічка, а з другого — димар. Розжарене повітря проходило через канали й нагрівало підлогу, викладену камінням і покриту шаром глини. Але не все так просто, як видається на перший погляд, оскільки існувало дві суперечливі вимоги. Щоб вогнище добре горіло, дим мав швидко без затримок пройти через канали і вийти в димар. Тому канали найліпше було робити короткими й прямими. Однак щоб підлога добре нагрілась, гаряче повітря й дим мали залишатися в каналах якнайдовше. Для цього канали прокладали під усією підлогою і нагріте повітря не так швидко вилітало в димар. Коли вдавалось задовольнити обидві вимоги, в кімнаті було тепло цілу ніч, хоча піч топили тільки коло двох годин.

Кажуть, що сотні років тому було побудовано таку кімнату з системою ондоль, в якій неймовірно довго зберігалося тепло. Завдяки добрій системі каналів після одного протоплювання підлога залишалась гарячою протягом 45 днів, а тепло відчувалось аж 100 днів! На жаль, на початку 1950-х під час корейської війни цю кімнату зруйнували. У 1982 році інженери відбудували кімнату, і тепер вона відкрита для туристів. Тепло, правда, не тримається в ній так довго, як колись. Все ж від одного прогрівання підлога залишається теплою протягом десяти днів весною та восени і трьох днів узимку, навіть при десятиградусних морозах.

Ще один секрет ондолю полягає в самій підлозі. Коли починали зводити будинок, то насамперед робили канали для гарячого повітря. Поверх них клали пласке каміння завтовшки 5—8 сантиметрів. Оскільки коло вогнища підлога була гарячіша, то, аби тепло довше збереглося, там використовували грубше каміння. Далі наносили шар жовтої глини і підлогу вирівнювали. На закінчення клеїли один на другий кілька пластів просоченого олією паперу.

Чим далі від вогнища, тим холоднішою була підлога в кімнаті. Тому старшим людям — бабусям, дідусями, батькам, а також гостям пропонували сідати в теплішому місці. Це було виявом поваги й люб’язності.

На півночі Корейського півострова доми дещо відрізнялися від домів на півдні. На півночі кімнати з традиційною системою ондоль не відмежовували стіною від кухні. Тому вони нагрівались як від самої пічки, так і від ондолю. А на півдні завдяки стіні дим від вогню не проникав у кімнату й не створював людям неприємностей.

Зазвичай пічки для системи ондоль корейці палили дровами. Тому перш за все вони приносили в кухню достатньо сухих дров. Далі за допомогою паперу чи соломи розпалювали вогонь. Іноді використовували як паливо також деревне вугілля. Але у XX столітті корейці перейшли на вугільні брикети. Підлогу в помешканні дуже важливо було утримувати в належному стані. Якщо б у каналах з’явилися тріщини, чадний газ міг би проникнути в кімнату й призвести до трагедії.

Сучасний ондоль

Сьогодні в Кореї рідко побачиш традиційну систему ондоль. У сучасних домах, у тому числі багатоповерхових, її замінила удосконалена система ондоль, в якій по трубах під підлогою замість повітря й диму циркулює гаряча вода. Цікаво, що цю нову систему винайшли не корейці.

На початку XX століття відомий американський архітектор Френк Ллойд Райт будував у Японії готель. Якось його запросив у гості японський вельможа. Райт помітив, що одна з кімнат будинку відрізняється від традиційних японських кімнат. Покрита жовтим папером підлога в ній була тепла. Це виявилась кімната з корейською системою ондоль. Японському вельможі, який побував у Кореї, дуже сподобався цей дивовижний винахід. Тому, повернувшись в Японію, він наказав зробити у своєму будинку кімнату із системою ондоль. Райт був під «таким враженням від системи, яка гріла людину знизу», що відразу зрозумів: ондоль — ідеальна система опалення і почав застосовувати її у своїх проектах. Райт винайшов систему панельного опалення підлоги: під усією підлогою прокладали труби, по яких подавалась гаряча вода.

Система опалення, яку розробив Райт, ідеально відповідала в той час корейському стилю життя. Тож вона швидко здобула популярність у Кореї, і сьогодні її використовують майже у всіх домах.

Ондоль і спосіб життя

Система ондоль сильно вплинула на спосіб життя корейців. Оскільки підлога набагато тепліша за повітря в домі, люди більше люблять сидіти на теплій підлозі, ніж на холодних кріслах. Тому корейці сидять, їдять, спілкуються і сплять на підлозі. Аби було ще тепліше, іноді стелять грубу стьобану ковдру, яка називається ібул. Коли члени сім’ї сходяться додому, то разом гріють свої холодні ноги під стьобаною ковдрою. І це ще більше зміцнює сімейні узи.

Сьогодні в Кореї дедалі сильніше відчувається вплив Заходу, і молоде покоління все частіше віддає перевагу кріслам, столам і ліжкам. Але відмовлятись від приємного тепла модернізованого ондолю більшість корейців все-таки не бажають. Тож, якщо випаде нагода відвідати Корею, вам неодмінно сподобається ондоль — незвичайна унікальна система опалення.

[Примітка]

^ абз. 6 Центральна система опалення, винайдена римлянами, називалась гіпокауст. Вона складалася з підземної печі та каналів під підлогою й у стінах, по яких циркулював гарячий дим.

[Схема/Ілюстрації на сторінці 23]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Схема каналів (вигляд згори).

1 Пічка

2 Горизонтальні канали

3 Димар

→ → 2 → →

→ → 2 → →

→ → 2 → →

● 1 → → 2 → → ● 3

→ → 2 → →

→ → 2 → →

→ → 2 → →

[Ілюстрації]

Пічку використовували і для приготування їжі, і для опалення сусідньої кімнати.

Щоб «ондоль» добре працював, потрібно було правильно побудувати димар і канали.

[Відомості про джерело]

Location: Korean Folk Village

[Ілюстрація на сторінках 24, 25]

У кімнаті з ондолем найтепліше місце пропонують старшим людям.

[Відомості про джерело]

Location: Korean Folk Village