Те, чого не знищити жодному урагану

ВІД НАШИХ ДОПИСУВАЧІВ У НІМЕЧЧИНІ, АВСТРІЇ, МЕКСИЦІ ТА КОРЕЇ

УПРОДОВЖ 2002 року по всьому світі сталося чимало стихійних лих. Європа постраждала від руйнівних повеней. Природні катастрофи не оминули й інших частин земної кулі: Мексикою пронісся нищівний ураган, Корея постраждала від сильного тайфуну. Хоча ці лиха завдали багато горя, вони водночас зміцнили узи любові між правдивими християнами.

Після повеней, які у 2002 році спустошили Європу, колишнього канцлера Західної Німеччини Гельмута Шмідта запитали, чого найбільше потребували жертви стихійних лих. Він відповів: «Люди потребували їжі і притулку, грошей і духовної підтримки». Свідки Єгови багато зробили для того, щоб і фізично, і духовно допомогти жертвам стихійних лих. Довідаймось про рятівні роботи в Німеччині, Австрії, Мексиці та Кореї.

Охочі руки добровольців у Німеччині

Коли нависла загроза повені, чимало Свідків Єгови у Німеччині разом з іншими мешканцями стали готуватися, щоб відвернути можливі наслідки стихії. Дев’ятнадцятирічна Кетлін з Дрездена каже: «Я не могла сидіти склавши руки, коли почула, що дехто може втратити все».

Свідки в Німеччині мобілізували свої сили, щоб швидко й ефективно надавати допомогу. Вони відчували особливий обов’язок допомогти духовним братам і сестрам. Однак також виявляли любов до всіх своїх ближніх (Марка 12:31). Понад 2000 добровольців поділилися на групи по 8—12 осіб, і кожна з них отримала окреме завдання в зоні стихійного лиха. Німецький філіал Свідків Єгови у Зельтерсі відповідав на тисячі дзвінків: люди запитували про масштаби і наслідки стихійного лиха і пропонували допомогу. Для цього використовувалось 13 телефонних ліній.

Ронні та Діна — повночасні служителі Свідків Єгови, які віддають свій час на те, щоб ділитися біблійними істинами з друзями та сусідами. Почувши про повінь,  вони відразу дісталися до центру Дрездена і стали допомагати тим, хто у відчаї намагався врятувати історичні пам’ятки. Після повені Ронні та Діна приєдналися до групи Свідків, які прибирали затоплений брудними потоками Зал Царства у місті Фрайталь. Згодом ця група почала допомагати сусідам. Власник ресторану навпроти залу був дуже вдячний, коли Свідки очистили підвал і перший поверх від каміння та мулу.

Зіґфрід і Ханнелоре живуть у Колмніці, селі, що за 40 кілометрів на південний захід від Дрездена. Струмок, який протікає через село, перетворився на величезний потік, затопивши їхній дім та сад. Як тільки вода спала, група з 30 Свідків приїхала до будинку Зіґфріда і Ханнелоре, щоб допомогти у прибиранні. Сусіди були просто вражені, побачивши стільки незнайомих людей. Згодом ця група стала розчищати сади по-сусідству. Кілька жителів села запитали, що спонукало Свідків подолати 100 кілометрів лише для того, щоб допомагати людям, яких вони бачать уперше в житті. Свідки мали можливість духовно підбадьорити потерпілих у Колмніці.

Передмістя Віттенберґа теж постраждали від повені. Френк і Ельфріде, подружжя Свідків Єгови, упродовж кількох днів перед повінню працювали разом з сусідами, наповнюючи мішки піском і складаючи їх  для укріплення річкових берегів. Після повені Френк і Ельфріде відвідали потерпілих, щоб принести їм їжу та хоч трохи потішити. Френк пригадує: «Одна пані не могла повірити, що ми, незнайомі для неї люди, принесли їй їжу, не чекаючи жодної плати. Вона сказала, що ніхто з її церкви не прийшов до неї, а організація, яка їй приносила їжу, щоразу говорила, скільки треба заплатити. Люди були вражені, коли бачили в руках Свідків Єгови не біблійну літературу, а гарячі страви».

Швидкий відгук після стихійного лиха в Австрії

Повені завдали великої шкоди й сусідній Австрії. Щоб організувати допомогу, було сформовано три спеціальні комітети. Їхнім основним завданням було відремонтувати три серйозно пошкоджені Зали Царства. Від повені постраждало близько 100 сімей Свідків, вода затопила 50 будинків. Все, що залишилося у декотрих Свідків,— це одяг, який вони мали на собі. Філіал в Австрії повідомив місцеві збори про ситуацію, яка склалася, і заснував фонд допомоги. До вересня брати пожертвували на рахунок фонду понад 34 000 доларів.

Одна мати написала: «Мій восьмирічний син дуже заощадливий, він назбирав коло 14 доларів. Почувши, що декотрі брати втратили все майно, він охоче пожертвував ці гроші у фонд допомоги».

Під керівництвом Регіональних будівельних комітетів, котрі зазвичай наглядають за будівництвом Залів Царства Свідків Єгови, бригади стали допомагати у відбудові пошкоджених під час повені домів. «Про вас треба написати в газетах»,— вигукнув один спостерігач. Декотрі люди навіть змінили своє ставлення до Свідків Єгови. «До цього часу,— каже мати-Свідок,— мої діти зовсім не реагували, коли я розповідала їм про свої переконання. Але тепер вперше за весь час вони вислухали мене!»

Свідки допомагали не лише своїм братам. Наприклад, одна жінка була зворушена, коли Свідок прийшов до неї о 7.30 і допоміг вибратися з дому, який почало заливати  водою. Коли жінка повернулася у свій будинок, то на хвіртці саду її вже чекала записка від Свідків: «Якщо вам потрібна допомога, відразу звертайтесь». Свідки допомогли їй прибрати будинок і довколишню територію від мулу та уламків.

Група зі 100 Свідків рушила в район Ау, щоб допомогти співвіруючим та їхнім сусідам. Наглядачі груп ходили від дому до дому, запитуючи, кому потрібна допомога. Людей вражало те, що вони бачили. Свідки приходили прибирати з насосами, мітлами, лопатами, і за кілька годин закінчували працю, яка зайняла б у мешканців будинку цілий тиждень. Люди спостерігали за цією працею зі сльозами на очах.

Приблизно 400 місцевих Свідків надавали допомогу потерпілим, часто працюючи по двадцять чотири години на добу. Для спостерігачів це було величезним свідченням сили правдивого християнства.

Ураган Ісидор завдає удару Мексиці

Ісидор народився на півночі Венесуели як тропічний шторм, а 22 вересня 2002 року він пронісся мексиканським півостровом Юкатан уже як ураган третьої категорії за п’ятибальною шкалою. Швидкість вітру сягала 190 кілометрів за годину, лив сильний дощ. Штати Юкатан і Кампече, а також деякі частини штату Кінтана-Роо ще ніколи не зазнавали шкоди таких велетенських масштабів. Лише в Юкатані було серйозно пошкоджено близько 95 000 будинків і постраждало коло 500 000 осіб.

Допомога Свідків Єгови у Юкатані була настільки ефективною, що в одній із газет північного регіону Мексики з’явилася стаття за назвою «Свідки Єгови приходять на допомогу». Комітет з надання допомоги сформувався ще перед ураганом. Було складено план евакуації кількасот місцевих Свідків. Сусідні збори створили спеціальні фонди. Потерпілим, у тому числі багатьом людям, які не були Свідками Єгови, роздали одяг, медикаменти і понад 22 тонни їжі. Місцеві старійшини відвідували і підбадьорювали тих, хто постраждав від Ісидора.

Коли почався ураган, місцеві комітети з надання допомоги організували пошуки Свідків, що зникли. Декотрі Свідки упродовж трьох днів перебували в чагарниках та інших місцях без їжі і питної води. У певних районах вода піднялася так високо, що покрила електричні стовпи! Брати  дістали моторні катери, аби шукати потерпілих, перевозити їх у безпечні місця і забезпечувати їжею.

Запропонувавши свою допомогу в тих територіях, куди мало хто наважувався йти, Свідки отримали від місцевих органів влади човни та інше обладнання. Спочатку військовий командир відмовився дати дозвіл на пошуки людей у небезпечних зонах. Проте, коли він побачив відважність Свідків, то сказав: «Я переконаний, що ви полетіли б навіть на вертольотах, лиш би врятувати своїх людей. Можете взяти наші машини і везти своїх співвіруючих куди вважаєте за потрібне».

Власник одного магазину поцікавився, чому Свідки купують пляшки з водою у таких великих кількостях. Ті пояснили, що це для їхніх духовних братів, а також інших потерпілих. Тоді чоловік вирішив безплатно віддати їм усю воду, яка була в магазині. Наступного дня він знову пожертвував багато води. В іншому магазині один покупець запитав Свідків, для чого їм стільки їжі. Почувши, що це для потерпілих від повені, він дав їм пожертву, щоб вони купили ще більше харчів.

Хоча коло 3500 сімей Свідків Єгови унаслідок урагану зазнали матеріальних втрат, жоден Свідок не загинув. А втім, 331 дім Свідків було пошкоджено або взагалі зруйновано, тому виникла потреба у створенні спеціальної будівельної програми. Свідки, які мали досвід у будівництві, оглянули кожен будинок і кожен Зал Царства та оцінили завдані збитки. До сьогодні завдяки програмі будівництва було відремонтовано 258 домів і відбудовано 172. Повним ходом йде ремонт 19 пошкоджених Залів Царства.

Старійшина збору у штаті Юкатан сказав: «У наших публікаціях я не раз читав про допомогу, яку надавали в різних країнах. Однак пережити таке на власному досвіді — це щось зовсім інше. Моя віра, як і віра багатьох братів, зміцнилась, коли ми побачили як швидко попіклувалася про нас організація Єгови і наші любі брати».

Одна жінка сказала: «Я б дуже хотіла, щоб моя церква допомагала так, як це робили Свідки». А інша жінка висловилася: «Ми залишились живі завдяки Свідкам Єгови. Коли наш дім опинився під водою, вони виявили любов і, ризикуючи власним життям, врятували нас».

Тайфун у Кореї

Тридцять першого серпня і першого вересня 2002 року багато регіонів Кореї постраждали від тайфуну Руса. Ось як описав тодішні події Сонґ-піл Чо, старійшина одного із зборів: «Дощ лив як з відра. Здавалось, ніби стоїш під душем». Менш ніж за 24 години випало понад 870 міліметрів опадів — найбільша кількість опадів упродовж одного дня за всю історію тієї місцевості.

Як повідомила газета «Коріа геральд», по всій країні було затоплено 28 100 домів і 85 000 гектарів сільськогосподарських угідь. Приблизно 70 000 людей були змушені евакуюватися. Тайфун знищив 301 000 голів худоби, затопив 126 кораблів і повалив сотні електричних стовпів. Загинуло або пропало безвісти понад 180 осіб. Серед них двоє Свідків Єгови.

Так само як у Європі і Мексиці, Свідки Єгови у Кореї відразу кинулись на допомогу. Брати з усіх регіонів країни почали жертвувати одяг, ковдри та інші речі першої необхідності. Однак рятувальники не могли дістатися до відрізаних повінню районів. Дороги і мости було зруйновано. Вийшли з ладу система електропостачання і телефонний зв’язок. Отож було організовано групи, які мали пішки пробратися до віддалених місцевостей і допомогти братам. Сонґ-піл Чо, який працював в одній з таких груп, пригадує: «Вода змила сім мостів і великі частини дороги. Коли ми зрештою дісталися до містечка, перед нами постала жахлива картина. Більшість будинків довкола були пошкоджені або розтрощені, а на вулицях лежали мертві тварини. Стояв страшенний сморід. Але як же ми зраділи, побачивши наших шістьох братів і сестер! Вони втратили  усе майно, проте залишились живими і неушкодженими».

Свідки Єгови були добре підготовані до цього стихійного лиха. Упродовж дощових сезонів повені — звичайне явище, тому Регіональний будівельний комітет в районі Сеула завжди готовий швидко діяти в разі таких катастроф. Ще з 1997 року він проводить щорічну підготовку добровольців до рятувальної праці.

Другого вересня члени Регіонального будівельного комітету прибули до міста Каннин, що на східному узбережжі країни, і організували центр допомоги в місцевому Залі конгресів Свідків Єгови. Яке основне завдання стояло перед ними? Забезпечити потерпілих чистою водою. Коли стається сильна повінь, зазвичай пошкоджуються водопровідні труби, а паводкові води дуже брудні. Регіональний будівельний комітет подбав, щоб машини доставляли питну воду до уражених територій.

Після того як вода спала, залишився товстий шар мулу з гидким запахом. Однак було розроблено ефективні методи прибирання. Оскільки майже всі будинки в місцевості бетонні, їх легко вичистити, якщо здерти шпалери і лінолеум та змити бруд сильним струменем води.

Повені зазвичай виводять з ладу більшість електричного обладнання. Все ж, якщо за лічені дні після повені вмілі електрики зможуть розібрати, ретельно почистити, висушити і зібрати докупи такі речі, як холодильники і парові котли, то в більшості випадків вони знову добре працюватимуть. Регіональний комітет готовий до такої праці. Котли, які не потрібно міняти, використовують для висушування будинків. Увесь процес займає від двох до трьох тижнів.

Промоклі одяг та ковдри треба ретельно попрати в найближчі кілька днів, інакше вони стануть непридатні до вжитку. Отож добровольці з місцевих зборів Свідків Єгови взялися збирати брудні речі своїх християнських братів. Одяг, який був просякнутий мулом, доводилось прати вручну в дуже холодній річці. Коли один кореспондент дізнався про цю важку працю любові, він помістив у газеті велику фотографію зі Свідками, які перуть одяг.

Руйнівні повені в Європі, Північній Америці та Азії знищили доми, матеріальні речі і відібрали життя незліченній кількості людей. Протягом «останніх днів» цієї системи речей, які названі «тяжкими часами», такі трагічні події, на жаль, відбуваються дедалі частіше (2 Тимофія 3:1). Все ж вони стають яскравим свідченням того, що правдиві християни мають справжню любов один до одного і до всіх людей. Безкорислива любов — це те, чого не знищити жодному урагану.

[Ілюстрація на сторінці 10]

НІМЕЧЧИНА. Будинок, спустошений ураганом.

[Ілюстрації на сторінці 11]

НІМЕЧЧИНА. Понад 2000 добровольців відразу почали надавати допомогу.

[Ілюстрації на сторінці 12]

АВСТРІЯ. Відбудова Залу Царства в Оттеншаймі.

Зліва: група добровольців повертається з Ау, де вона допомагала місцевим Свідкам та їхнім сусідам.

[Ілюстрації на сторінці 13]

МЕКСИКА. Справа: комітет з надання допомоги роздає питну воду потерпілим від урагану.

Внизу: будівництво нового дому на місці зруйнованого.

[Ілюстрації на сторінці 15]

КОРЕЯ. Зліва направо: затоплена частина міста; змивання бруду струменем води під тиском; прання одягу в поблизькій річці.