Що відбувається з кліматом?

«Катастрофічні повені і небувалі бурі, які нерідко завдають нам чимало клопоту, в майбутньому траплятимуться частіше» (ТОМАС ЛОСТЕР, ФАХІВЕЦЬ З АНАЛІЗУ МОЖЛИВИХ НАСЛІДКІВ ПРИРОДНИХ КАТАКЛІЗМІВ).

НЕВЖЕ з природою справді щось негаразд? Багато побоюється, що так. Метеоролог Пітер Вернер, доктор Потсдамського інституту досліджень клімату, каже: «Коли в глобальному масштабі проаналізувати погодні умови, взявши до уваги рекордно велику кількість опадів, повеней, посух і ураганів, то видно, що кількість таких екстремальних погодних явищ за останніх 50 років збільшилася в чотири рази».

Багато вчених уважає, що такі екстремальні погодні умови виникають внаслідок глобального потепління на планеті, або так званого парникового ефекту. Як пояснює Агентство охорони навколишнього середовища США: «Парниковий ефект — це підвищення температури, яке відбувається внаслідок того, що певні гази (наприклад, водяна пара, вуглекислий газ, закис азоту чи метан) затримують сонячну енергію, яка відбивається від Землі. Якщо б не було цих газів, то середня температура на нашій планеті була б на 33°C нижчою».

Однак багато хто заявляє, ніби людина ненавмисно втрутилася у цей природній процес. В онлайновому виданні НАСА «Обсерваторія Землі» було опубліковано статтю, в якій зазначалося: «Десятиліттями заводи й машини викидають в атмосферу мільярди тонн парникових газів... На думку багатьох науковців, надмірна концентрація цих газів поглинає теплову енергію, яка випромінюється з поверхні Землі. По суті, так само, як вітрове скло затримує теплову енергію в салоні автомобіля, так і ці гази не випускають сонячної енергії поза межі атмосфери».

Проте скептики заявляють, що людська діяльність спричиняє лише незначний відсоток викидів парникових газів. А втім, Міжурядова комісія з питань кліматичних змін (дослідницька група, яку фінансує Всесвітня метеорологічна організація та Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища) повідомляє: «З’явилися нові й більш переконливі докази того, що людська діяльність — одна з головних причин глобального потепління, яке відбулося протягом останніх 50 років».

Кліматолог Пітер Танз, представник Національного управління з дослідження океанів та атмосфери, так висловився стосовно причин глобального потепління: «Якби мене  попросили навести якісь цифри, я сказав би, що 60 відсотків — це наша вина... Інших 40 відсотків становлять природні причини».

Можливі наслідки глобального потепління

Які наслідки накопичення парникових газів? Сьогодні більшість науковців погоджуються, що на Землі справді відбулося істотне потепління. Наскільки ж піднялася температура? У звіті Міжурядової комісії з питань кліматичних змін за 2001 рік сказано: «З кінця XIX століття температура на поверхні Землі зросла десь на 0,4—0,8°C». Багато дослідників вважають, що навіть незначне потепління може призвести до глобальних змін клімату.

Слід визнати, що кліматична система Землі надзвичайно складна, і науковці до кінця не знають, які можуть бути наслідки глобального потепління. Однак чимало з них вважає, що збільшення кількості опадів у Північній півкулі, небувалі посухи в Азії й Африці та дедалі частіші випадки Ель-Ніньо в Тихому океані — усе це результати глобального потепління.

Необхідні об’єднані зусилля

Багато хто переконаний, що оскільки до цієї проблеми спричинилася людина, то, можливо, й людина вирішить її? Тому ряд держав уже прийняли закони, які обмежують кількість шкідливих викидів в атмосферу від стаціонарних і пересувних джерел. Хоча такі зусилля й похвальні, та для вирішення цієї проблеми їх не достатньо. Забруднення — це світова проблема, отож, аби вирішити її, необхідні об’єднані зусилля і співпраця всіх країн світу! У 1992 році в Ріо-де-Жанейро відбувся «Саміт Землі». Відтак через десять років у Йоганнесбурзі (ПАР) пройшов «Всесвітній саміт зі сталого розвитку». Зустріч у 2002 році відвідало понад 40 000 делегатів, у тому числі 100 державних керівників.

На цих конференціях було докладено чимало зусиль, аби досягнути консенсусу поміж науковцями. Німецький часопис «Тагесшпігель» пояснює: «Тоді як [у 1992 році] більшість науковців не були впевнені, чи взагалі існує парниковий ефект, сьогодні вже ніхто в цьому не сумнівається». Але попри це міністр Німеччини з питань навколишнього середовища, Юрген Тріттін, нагадує, що й досі не знайдено якогось реального розв’язання проблеми глобального потепління. «Отож саміт у Йоганнесбурзі мусить стати не лише зустріччю, де відбувся обмін думками, але й зустріччю, яка спонукає до рішучих дій».

Чи можна зупинити знищення довкілля?

Глобальне потепління — це лише одна з багатьох проблем навколишнього середовища, з якими зіткнулося людство. Приймати постанови про необхідність ефективних заходів набагато легше, ніж потім виконувати їх. «Тепер, коли ми зрештою усвідомили, наскільки знищене наше довкілля,— пише британський етолог Джейн Гудалл,— то, використовуючи всі доступні нам методи, кинулися шукати якісь технологічні вирішення». Далі вона застерігає: «Однак самих лише технологічних новинок недостатньо. Мусимо залучити також наші серця».

Проте вернімося до проблеми глобального потепління. Заходи для боротьби із забрудненням навколишнього середовища, як правило, дуже дорогі, тож бідніші держави не можуть їх собі  дозволити. А оскільки в розвинених країнах надто високі вимоги екологічної безпеки, дехто побоюється, що важка і легка індустрія переміститься у бідніші країни, завдяки чому можна буде отримати вищі прибутки. Тому коли державні лідери захищають інтереси економіки своєї країни, то страждає навколишнє середовище. І навпаки, коли починають займатися захистом довкілля, страждає економіка. Отож, незважаючи на шляхетні наміри, урядовцям не під силу вирішити цю дилему.

Ось чому Северн Келес Сузукі, представниця групи радників «Всесвітнього саміту», переконувала, що для того, аби відбулися якісь зміни, кожен мусить докласти зусиль: «Ми не можемо чекати, аж поки керівники держав зроблять якісь кроки, щоб захистити навколишнє середовище. Усе залежить від нас. Тому слід зосередитися на своїх обов’язках і задуматися, що можемо зробити особисто ми, аби щось змінити».

Останнім часом пересічних громадян часто закликають дбати про довкілля. Але змусити їх змінити свій спосіб життя не так вже й легко. Наприклад, більшість людей погоджується, що автомобілі сприяють глобальному потеплінню. Але мало хто готовий продати своє авто або хоча б менше їздити на ньому. Вольфґанґ Сакс з Вуппертальського Інституту з проблем клімату, довкілля та використання енергоресурсів нещодавно зазначив, що «місця, куди нам необхідно дістатися протягом дня (як-от робота, дитсадок, школа чи торговельний центр), настільки далеко, що ми просто не можемо обійтися без машини... Питання не в тому, чи хочу я мати машину, чи ні. У більшості з нас просто немає іншого вибору».

Деякі науковці, як-от Роберт Дікінсон, професор, який займається вивченням проблем біосфери при Технологічному інституті штату Джорджія, висловив побоювання, що вже надто пізно рятувати Землю від наслідків глобального потепління. На думку Дікінсона, навіть якщо нині повністю припинити викиди шкідливих газів в атмосферу, наслідки забруднення будуть відчутні щонайменше 100 років!

Отож, якщо ні уряди, ні окремі особи не можуть вирішити проблем довкілля, то хто це зрештою зробить? Ще з давніх-давен у час засухи чи проливних дощів, люди чекали допомоги з неба. Хоча сьогодні такий метод вирішення проблем здається досить примітивним, однак наші предки в дечому мали рацію. Аби вирішити проблеми навколишнього середовища, людство потребує божественної допомоги.

[Вставка на сторінці 7]

«З’явилися нові й більш переконливі докази того, що людська діяльність — одна з головних причин глобального потепління, яке відбулося протягом останніх 50 років».

[Рамка на сторінці 6]

«Чи глобальне потепління впливає на здоров’я?»

Таке цікаве питання обговорювалося в одній зі статей журналу «Саєнтифик америкен». У статті передбачалося, що через глобальне потепління, «серйозні захворювання завойовуватимуть все нові й нові території, а кількість людей, які страждатимуть від цих хвороб, дедалі зростатиме». Наприклад, підраховано, що у деяких місцях «до 2020 року число смертей, пов’язаних з глобальним потеплінням, подвоїться».

Хоча це менш очевидно, але глобальне потепління також впливає на поширення інфекційних захворювань. «Передбачається, що стрімко зростатиме кількість хвороб, які переносять комарі». Адже, «коли повітря стає теплішим, ці комахи починають швидше розмножуватися і частіше кусати... Оскільки на досить великих територіях температура підвищується, вони перелітають туди, де раніше б не вижили, і так поширюють хвороби».

Зрештою, внаслідок повеней і посух забруднюється питна вода. Отож зрозуміло, що глобальне потепління справді становить неабияку загрозу.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Теплова енергія затримується в атмосфері, і це призводить до парникового ефекту.

[Відомості про джерело]

Фото НАСА.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Внаслідок того, що люди викидають в повітря мільярди тонн шкідливих речовин, парниковий ефект посилюється.