Морська катастрофа спустошує суходіл

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В ІСПАНІЇ

ЦЕ СТРАШНЕ лихо, що завдало величезної шкоди екології та економіці кількох країн, почалося 13 листопада 2002 року, коли під час сильного шторму відкрилась теча на нафтовому танкері «Престиж». Зусилля врятувати судно були марними, і через шість днів, протягом яких вилилось коло 20 000 тонн нафти, танкер розколовся надвоє і затонув. Сталося це за 200 кілометрів від берегів Іспанії.

Коли танкер пішов на дно, в його відсіках все ще залишалося понад 50 000 тонн нафти, тому щодня з нього продовжувало витікати коло 125 тонн. На поверхні моря утворились величезні чорні плями, які невблаганно дрейфували до берега. Оскільки мазут надзвичайно в’язка та токсична речовина, природному середовищу було завдано страшного удару.

Отруйні випари серйозно перешкоджали роботі добровольців, які намагалися очистити пляжі. Крім того, під дією хвиль нафта збилась і поприлипала до скель, наче чорна гума. «Це одна з найстрашніших нафтових катастроф»,— з болем каже Мішель Жирен, директор Центру документації, вивчення й експериментів, пов’язаних із забрудненням води під час аварій.

Героїчні зусилля

Сотні рибалок протягом тижнів виходили в море на своїх човнах і самовіддано боролися із наслідками катастрофи, що загрожувала залишити їх без засобів для існування. Рибалки намагалися зібрати нафту, перш ніж вона зіпсує пляжі й знищить один із найбагатших у світі риболовних районів. Декотрі чоловіки виловлювали згустки жирної грязюки просто руками. «Робота дуже виснажлива, але ті, хто був у маленьких човнах, не мали іншого вибору»,— сказав Антоніо, місцевий рибалка.

З катастрофою боролися не лише в морі. Щоб очистити пляжі, з цілої Іспанії з’їхалися тисячі добровольців. У масках і одноразових білих  комбінезонах, вони виглядали так, ніби ведуть біологічну війну. Насправді їхнє нелегке завдання полягало в тому, щоб згребти нафту у відра і вивезти геть. Дехто з добровольців, подібно до рибалок, чистили пляжі від нафти навіть руками.

Жахливі наслідки

«Коли я вперше побачив чорні хвилі, які жбурляли нафту на причал у Мушії, в мене з болю мало не розірвалося серце,— сказав Рафаель Моузо, мер містечка Коркубьон (північ Галіції), узбережжя якого було цілком знищене.— Ця катастрофа розорила дуже багатьох наших мешканців».

На жаль, найбільше від нафтової аварії постраждав новий національний парк Іспанії Лас-Іслас-Атлантікас (Атлантичні острови). Тут, неподалік берегів Галіції, на п’яти раніше екологічно чистих островах гніздилися величезні колонії морських птахів. Підводний світ довколишнього мілководдя був неймовірно багатий.

До початку грудня розливи нафти знівечили 95 відсотків берегової лінії парку. За підрахунками орнітологів, від катастрофи постраждає коло 100 000 птахів. Водолази навіть бачили великі шматки затверділої нафти, що гойдалися на дні. Шкода, завдана морській екосистемі, просто страхітлива.

Джей Голком, організатор рятувального центру для птахів, каже: «Від нафти пір’я птахів зліплюється, через що промокає і не тримає тепла. Крім того, просочене важкою нафтою пір’я тягне їх на дно, подібно як промоклий одяг тягне додолу плавця. Тому зазвичай птахи гинуть від переохолодження або ж топляться... Ми дуже тішимося, коли вдається врятувати хоча б невелику кількість пернатих».

«Дамоклів меч»

Світ, безперечно, потребує нафти, бо вона є цінним джерелом енергії. Але щоб знизити кошти, нафту часто транспортують у потенційно небезпечних, аварійних суднах. Тому газета «Нью-Йорк таймс» назвала цю катастрофу «Дамокловим мечем, який таки обірвався».

«Престиж» — це третій танкер, що зазнав аварії коло берегів Галіції за останні 26 років. Приблизно десять років тому поблизу узбережжя провінції Корунья, що на півночі Галіції, пішов на дно танкер «Егейське море», з якого вилилось 40 000 тонн сирої нафти. Після цієї катастрофи деякі ділянки берегової лінії все ще не відновилися. А 1976 року в тому самому районі затонув танкер «Уркіола», розливши понад 100 000 тонн смертоносної нафти.

У відповідь на нещодавню катастрофу Європейський Союз постановив заборонити плавання усіх нафтових танкерів, що не мають подвійного корпуса. Однак лише час покаже, чи цього достатньо, аби захистити не раз знівечені узбережжя Європи.

З усього видно, що людські уряди не спроможні захистити нашу планету ні від розливу нафти, ні від токсичних відходів, ні від забруднення атмосфери. Тому християни з нетерпінням чекають часу, коли під правлінням Божого Царства наша планета перетвориться у рай, якому ніколи не загрожуватимуть екологічні катастрофи (Ісаї 11:1, 9; Об’явлення 11:18).

[Ілюстрація на сторінках 20, 21]

«Престиж» поніс із собою на океанське дно 50 000 тонн нафти.

[Відомості про джерело]

AFP PHOTO/DOUANE FRANCAISE